Кримінально-правова характеристика вбивства за Кримінальним Кодексом України. Види вбивств. Кримінально-правова характеристика простого умисного вбивства і умисного вбивства з обтяжуючими обставинами. Пом"якшуючі обставини при вчиненні умисного вбивства.
Аннотация к работе
Конституція України визнає, що "людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю" [1, ст.3]. Також Конституція України закріпила головне природне право кожної людини - право на життя: "Кожна людина має невідємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя і здоровя, життя і здоровя інших людей від протиправних посягань" [1, ст.27]. Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора - кримінальна відповідальність. Поряд із відповідальністю за умисне вбивство без обтяжуючих і помякшуючих обставин (ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі КК) та при обтяжуючих обставинах (ч.2 ст.115 КК) чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при помякшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст.116 КК), умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини (ст.117 КК), умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст.118 КК). умисне вбивство обтяжуючі обставиниНа думку інших авторів, вбивство - передбачене кримінальним законом, винне, суспільно небезпечне діяння, що посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть. Також з обєктивної сторони всі злочини проти життя є злочини з матеріальними складами, оскільки вважаються закінченими з моменту настання суспільне небезпечного наслідку - смерті людини, а при доведенні до самогубства (ст.120) - наслідку у виді самогубства або замаху на нього. Склад злочину - це сукупність установлених кримінальним законом та іншими нормативними актами юридичних ознак (обєктивних і субєктивних), які визначають суспільно небезпечне діяння як злочин. Родовий об‘єкт злочинів найчастіше зазначається в назві глави Особливої частини КК, напр., глава ІУ "Злочини проти порядку управління”. Об‘єктивна сторона складу злочину включає такі ознаки: діяння (дія чи бездіяльність), наслідок, причинній зв‘язок, спосіб, знаряддя і засоби, місце, час, обстановку вчинення злочину, або поєднання у різних комбінаціях останніх трьох ознак - ситуацію вчинення злочину.За субєктивною стороною розрізняють вбивства умисні (статті 115-118 КК) і вбивства через необережність (ст.119 КК). Цей розподіл має дуже важливе практичне значення, оскільки у разі вчинення умисного вбивства за наявності як обтяжуючих, так і помякшуючих обставин, вчинення належить кваліфікувати як вбивство за помякшуючих обставин. Умисне вбивство двох або більше осіб передбачає, що позбавлення життя цих осіб було вчинене одночасно або протягом короткого проміжку часу і охоплювалося єдністю наміру винного. Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, має місце, якщо, вчиняючи вбивство певної особи, винний усвідомлював, що він застосовує такий спосіб заподіяння смерті, який небезпечний для життя не тільки однієї людини (наприклад, вбивство шляхом пострілу в натовп людей, підпал приміщення, у якому крім потерпілого знаходилися інші особи, вчинення аварії автомашини, в якій їхали кілька осіб). Посягання на життя (тобто вбивство або замах на вбивство) державного чи громадського діяча, вчинене у звязку з його державною чи громадською діяльністю, слід кваліфікувати за ст.112 КК, а вбивство чи замах на вбивство працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону або військовослужбовця у звязку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку - за ст.348 КК.Юридичним безпосереднім обєктом кримінально-правової охорони згідно з ч.1 ст.115 КК є всі суспільні відносини, що забезпечують недоторканність життя будь-якої іншої людини (юридично-визначеного потерпілого) від умисного вбивства, зокрема: у бійці; у сварці; з помсти на ґрунті особистих стосунків; з ревнощів; вчиненого на прохання потерпілого; з використанням безпорадного стану потерпілого (за винятком вбивства малолітньої дитини, відповідальність за яке передбачено п.2 ч.2 ст.115 КК); У тих випадках, коли особи діють у групі, але намір позбавити життя потерпілого виникає після початку бійки, має місце просте умисне вбивство, вчинене групою осіб. Якщо дії субєктів погоджені хоча б у загальних рисах до початку бійки (час погодження не має значення), тобто вони діють за попередньою змовою на вбивство, скоєне слід кваліфікувати за п.12 ч.2 ст.115 КК як умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Якщо наслідку у вигляді смерті не заподіяно, але той, хто посягав, діяв із прямим умислом на вбивство, скоєне слід кваліфікувати як закінчений або незакінчений замах на вбивство залежно від субєктивного критерію конкретної винної особи (ч.2 або ч.3 ст.15 і ч.1 ст.115 КК) 34. Якщо особа діє з неконкретизованим прямим умислом, який охоплює й намір позбавити потерпілого життя, що здебільшого характерно для
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Кримінально-правова характеристика вбивства за КК України
1.1 Поняття вбивства в кримінальному праві
1.2 Види вбивств
Розділ 2. Кримінально-правова характеристика простого умисного вбивства і умисного вбивства з обтяжуючими обставинами
2.1 Просте умисне вбивство
2.2 Умисне вбивство за обтяжуючих обставин
Розділ 3. Кримінально-права характеристика умисного вбивства з помякшуючими обставинами
3.1 Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання