Кримінально-правові акти, спрямовані на боротьбу зі злочинами проти держави, громадського порядку та безпеки, особистої та суспільної власності, видані або ж ратифіковані українськими законодавчими чи виконавчими органами в період 1917-1921 років.
Аннотация к работе
Серед багатьох історико-правових явищ сьогодні велике значення має дослідження розвитку кримінального законодавства в період українського державотворення 1917-1921 років. Актуальність проведення цього дослідження з метою вирішення проблеми, яка полягає у комплексному аналізі становлення та розвитку кримінального законодавства України у зазначений період, зясуванні закономірностей та особливостей його генезису, а також впливу на подальший розвиток кримінального законодавства зумовлюється кількома причинами. По-третє, наукове дослідження розвитку кримінального законодавства в період українського державотворення 1917-1921 років у поєднанні з аналізом тих соціальних умов, у яких виник і діяв конкретний кримінально-правовий інститут, пройшовши через призму завдань, які стоять сьогодні перед нашим суспільством, дозволяє виявити умови подальшого вдосконалення сучасного кримінального законодавства, полегшити прогнозування майбутнього розвитку вітчизняного кримінального законодавства, визначення подальших шляхів його розвитку. Українська Центральна Рада ухвалила закон, який передбачав, що всі закони і постанови, які мали силу на території Української Народної Республіки до 27 жовтня 1917 р., оскільки їх не змінено і не скасовано Універсалами, законами і постановами Української Центральної Ради, мають силу і надалі як закони і постанови Української Народної Республіки. Фактично цей закон надавав право застосовувати на території України усі закони, в тому числі й кримінальні, Російської імперії, які не суперечили проголошеним Універсалами Української Центральної Ради принципам, не були скасовані або змінені діючою в Україні владою.Перший розділ - "Кримінальне законодавство, яке встановлювало відповідальність за злочини проти держави, громадського порядку та громадської безпеки" складається з чотирьох підрозділів. Провівши паралелі з сучасним кримінальним законодавством, автор встановив, що злочини, які в період українського державотворення 1917-1921 років складали одну групу - злочини проти держави, у Кримінальному кодексі України чітко поділені на групи, відповідно до обєкта, на який вони посягають. Проаналізувавши кримінально-правові акти, спрямовані на боротьбу зі злочинами проти держави, громадського порядку та громадської безпеки, які були видані або ж ратифіковані українськими законодавчими чи виконавчими органами в період 1917-1921 років, автор дійшов висновків про наявність у кримінальному законодавстві рис, характерних для усіх трьох державних формацій того часу: - враховуючи велику суспільну небезпеку вказаних злочинів, боротьба з ними залишалася одним з найважливіших напрямів діяльності державних органів, прокуратури та суду; У висновках до першого розділу, проаналізувавши розвиток і удосконалення кримінального законодавства, яке встановлювало відповідальність за злочини проти держави, громадської безпеки та громадського порядку, автор виділяє основні напрями боротьби з цими злочинами в досліджуваний період. Другий розділ - "Кримінальне законодавство, яке встановлювало відповідальність за злочини проти власності" складається з чотирьох підрозділів, присвячених аналізові розвитку кримінального законодавства, яке встановлювало відповідальність за злочини проти власності в період українського державотворення 1917-1921 років.
План
Основний зміст роботи
Список литературы
1. Кісілюк Е.М. Злочини проти держави в період українського державотворення (1917-1921 рр.) // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених: Науково-практичний збірник.- Додаток до журналу "Міліція України".- К., 2001.- № 5. - С. 17-19.
2. Кісілюк Е.М. Спекуляція: кримінальне законодавство із боротьби з нею в період 1917-1921 рр. // Підприємництво, господарство і право.- 2001.- №2. - С. 78-80.
3. Кісілюк Е.М. Кримінальне законодавство доби Центральної Ради // Підприємництво, господарство і право.- 2001.- № 5.- С. 101-103.
4. Кісілюк Е.М. Кримінальне законодавство доби Гетьманату // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.- 2001.- Вип. 13.- С. 418-425.
5. Кісілюк Е.М. Кримінальне законодавство доби Директорії // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України.- К, 2002.- № 1.- С. 291-297.
6. Кісілюк Е.М. Розвиток кримінального законодавства в період українського державотворення 1917-1921 років // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези доп. наук.-практ. конф.: У 2-х ч.- Ч. 1.- К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002.- С. 70-72.
7. Кісілюк Е.М. Акти Центральної Ради; Акти Гетьманату; Акти Директорії // Історія міліції України у документах і матеріалах / П.П. Михайленко, Я.Ю. Кондратьєв; МВС України; Національна академія внутрішніх справ України.- У 3-х т. - Київ: Генеза, 1997.- Т. 1.- С. 21-88. (Упорядкування, у співавторстві).
8. Кісілюк Е.М. Акти Центральної Ради; Акти Директорії // Історія міліції України у документах і матеріалах / П.П. Михайленко, Я.Ю. Кондратьєв; МВС України; Національна академія внутрішніх справ України.- У 3-х т.- Київ: Генеза, 2000.- Т. 3.- С. 549-551. (Упорядкування, у співавторстві).