Визначення поняття і процесуального статусу малолітньої особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у ході кримінального провадження. Система гарантій захисту прав і інтересів малолітки, шляхи підвищення рівня гарантованості їх ефективної реалізації.
Аннотация к работе
Підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в Україні взагалі, й осіб, які на момент вчинення суспільно небезпечного діяння досягли одинадцятирічного віку, але не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність (надалі - малолітніх), зокрема, повязане з необхідністю обєктивного, обґрунтованого та заснованого на законі провадження у кримінальних справах цієї категорії осіб. Створення такої системи буде визначати переорієнтацію в боротьбі із суспільно небезпечними діяннями малолітніх головним чином на заходи щодо попередження скоєння ними таких дій відповідно до міжнародних норм, правил та стандартів, які наполягають на необхідності застосування виховного впливу до малолітніх з метою забезпечення дотримання ними загально визначених правил поведінки. Тому назріла необхідність з урахуванням норм міжнародно-правових актів [Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінських правил) від 29 листопада 1985 р.; Конвенції ООН про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 р.; Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 8 вересня 1995 р. та ін.], сучасної слідчої та судової практики, основних положень педагогічної та психологічної наук розглянути сучасний стан кримінального провадження у справах осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, та запропонувати шляхи підвищення його оптимізації з метою як формування процесуальної складової ефективної системи дитячого правосуддя, так і реформування чинного законодавства. Зеленським на тему “Процесуальний порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності”, яке було орієнтоване виключно на розгляд сучасного стану та пошук напрямків вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, залишаючи поза увагою значення психофізичних та інших особливостей малолітніх осіб (у тому числі неповноту їх процесуальної дієздатності), що є не тільки підґрунтям визначення їх специфіки як субєктів кримінального процесу, а й підставою надання їм законом додаткових гарантій захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, реалізація яких є першочерговим завданням у рамках створення в Україні системи ювенальної юстиції. У ньому використовувалися не тільки праці вчених-юристів, а й вчених інших галузей наукового пізнання, що дало змогу: визначити осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, як самостійних учасників кримінального судочинства; розробити окремі рекомендації щодо надання їм додаткових, порівняно з іншими учасниками кримінального процесу, гарантій захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів; під час провадження процесуальних дій за їх участю врахувати такі особливості, що дозволить, з одного боку, мінімізувати негативний вплив кримінального судочинства на їх психічний стан, а з іншого - досягти вирішення завдань, які стоять перед зазначеним судочинством; обґрунтування необхідності створення в Україні особливої гілки правосуддя - спеціалізованої ювенальної юстиції та особливої групи процесуальних норм, за допомогою яких має здійснюватися провадження у справах про суспільно небезпечні діяння малолітніх.Перший розділ “Місце кримінального провадження у справах про суспільно небезпечні діяння малолітніх у структурі кримінального процесу України” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню змісту та структури кримінального процесу України, визначенню місця у ній кримінально-процесуального провадження у справах малолітніх, визначенню критеріїв відокремлення кримінального провадження у справах малолітніх в особливу гілку структури кримінального процесу України. “Світовий та вітчизняний історичний досвід провадження у справах про суспільно небезпечні діяння малолітніх” згідно з поставленими метою та завданнями досліджується генезис провадження у справах малолітніх. Це обумовлює необхідність внесення пропозицій щодо формування в Україні сучасної ювенальної юстиції як самостійної юрисдикційної системи із застосуванням процедур відновного правосуддя, яка у змозі забезпечити всебічний захист прав та охоронюваних законом інтересів неповнолітніх, у тому числі під час провадження у справах про вчинені ними суспільно небезпечні діяння, на чому наголошує і Концепція Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006 - 2016 роки”, що, на думку пошукувача, потягне за собою формування не тільки самостійної групи матеріально-правових норм, які забезпечують створення та функціонування органів ювенальної юстиції, але й самостійної групи процесуальних норм, за допомогою яких буде здійснюватися провадження цими органами. “Підстави виокремлення в структурі кримінального процесу провадження у справах про суспільно небезпечні діяння малолітніх” досліджується співвідношення таких основних понять науки кримінально