Кримінальна відповідальність за посягання на діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок (ст. 350, 352 КК України) - Автореферат

350 КК України, в якій встановлена відповідальність за погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, кримінально-правова охорона зазначених осіб не завжди рівнозначна. Те саме стосується і кримінально-правової охорони осіб, вплив на яких може суттєво позначитися на діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок. Неповнота кримінально-правової охорони діяльності службової особи або громадянина, який виконує громадський обовязок, виявляється і в обмеженому переліку в ст. Безумовно, що такий стан кримінально-правової охорони діяльності службових осіб та громадян, які виконують громадський обовязок, практики застосування норм про відповідальність за посягання на діяльність цих осіб вимагає його наукового осмислення на монографічному рівні. Комплексно питання кримінально-правової охорони діяльності службової особи та громадянина, який виконує громадський обовязок, на рівні встановлення її в рамках чинного КК України не досліджувалось.У підрозділі 1.1 «Кримінальне законодавство України про охорону діяльності службових осіб: історичний аспект» досліджено розвиток кримінального законодавства щодо охорони діяльності службових осіб та громадян, які виконують громадський обовязок, з часів Руської Правди і до сучасних днів. 350 КК України передбачена відповідальність за погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок. 352) було встановлено відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок. кримінальна відповідальність погроза насильство У підрозділі 2.1 «Обєкт погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, знищення або пошкодження їх майна» автор аналізує основні концепції обєкта злочину. Субєктами цих відносин є, з одного боку, службові особи та громадяни, які виконують громадський обовязок, з іншого - будь-які особи, з якими перші вступають у відносини у звязку з виконанням службових чи громадських обовязків.Судово-слідча практика не містить випадків повторного вчинення погроз, насильства, знищення або пошкодження майна службових осіб чи громадян, які виконують громадський обовязок. 350 КК України, є службові особи (за винятком працівників правоохоронних органів, суддів, державних та громадських діячів, діяльність яких кримінально-правовою охороною забезпечується окремо), громадяни, які виконують громадський обовязок з протидії правопорушенням та/або надання допомоги працівникам правоохоронних органів у їх законній діяльності. 352 КК України) означає, що злочин може бути вчинений: а) під час безпосереднього виконання службових, державних чи громадських обовязків; б) після такого виконання; в) до виконання таких обовязків; г) за умови, що посягання вчинене у звязку з виконанням службових, державних чи громадських обовязків. 350 КК України замість юридичної конструкції «з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, або зміни її характеру» вжити юридичну конструкцію «у звязку з виконанням службових чи громадських обовязків». 350 КК України замість слів: «щодо службової особи… або щодо громадянина, який виконує громадський обовязок… з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок» пропонуємо вжити слова: «у звязку з виконанням службового або громадського обовязку».

Основний зміст

Дослідження проблем кримінальної відповідальності за посягання на діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок (ст. 350, 352 КК України), надає можливість зробити певні висновки.

1. Правове забезпечення кримінально-правової охорони діяльності службових осіб і громадян, які виконують громадські обовязки, є обєктивно необхідним. Хоча злочинів, передбачених ст. 350, 352 КК України, вчинюється незначна кількість, тим не менше факт існування норм, викладених у зазначених статтях, здійснює позитивний запобіжний вплив. Судово-слідча практика не містить випадків повторного вчинення погроз, насильства, знищення або пошкодження майна службових осіб чи громадян, які виконують громадський обовязок.

Така охорона в різних обсягах існувала в усі часи. У чинному КК України ця охорона представлена розгорнуто. Проте визнати її повною мірою досконалою не можна.

Дослідження стану кримінально-правової охорони діяльності службових осіб у кримінальних кодексах зарубіжних країн не лише підтвердило факт існування такої охорони, а й виявило доцільність використання іноземного досвіду. Зокрема, у ч. 1 ст. 350 КК України необхідно передбачити, що потерпілий неповинен сприймати висловлену щодо нього погрозу як реальну, таку, що може бути реалізована. Закріплення такого положення, як у ч. 1 ст. 350 КК України, так і в інших статтях КК, в яких забезпечується охорона діяльності інших службових осіб, усуне можливі непорозуміння, що нині трапляються у практиці застосування ч. 1 ст. 350 КК України. Крім цього, це зміцнить законність кримінально-правового забезпечення охорони діяльності службових осіб і громадян, які виконують громадський обовязок.

2. При вчиненні передбачених ст. 350, 352 КК України злочинів, насамперед, зазнає шкоди чи ставиться під загрозу пошкодження діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок. Саме конкретна законна діяльність цих осіб і є основним безпосереднім обєктом злочинів. На це вказує зміст юридичних конструкцій, ужитих у зазначених статтях: «з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, або зміни її характеру» (ч. 1 ст. 350 КК України), «у звязку з їхньою службовою чи громадською діяльністю» (ч. 2, 3 ст. 350, ст. 352 КК України). Адже злочин учиняється з метою впливу на цю діяльність.

Законна діяльність службової особи, виконання громадянином громадського обовязку є виявами управлінської діяльності. Тому родовим обєктом погрози, насильства, знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, є не авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та обєднань громадян, а порядок управління.

Потерпілими у злочинах, передбачених ст. 350 КК України, є службові особи (за винятком працівників правоохоронних органів, суддів, державних та громадських діячів, діяльність яких кримінально-правовою охороною забезпечується окремо), громадяни, які виконують громадський обовязок з протидії правопорушенням та/або надання допомоги працівникам правоохоронних органів у їх законній діяльності. У злочинах, передбачених ст. 352 КК України, потерпілими є не лише службові особи (крім працівників правоохоронних органів, суддів), а й державні та громадські діячі, а також військові начальники.

Обґрунтовано, що потерпілими у злочинах, передбачених ст. 350, 352 КК України, слід визнати саме «близьких або рідних» службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок.

Додатковими безпосередніми обєктами досліджуваних злочинів виступатимуть безпека потерпілого, його здоровя, власність.

3. Доведено, що юридична конструкція «з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує» (ч. 1 ст. 350 КК України) означає, що злочин може бути вчинений лише в момент такої діяльності. Юридична конструкція «у звязку з їхньою службовою чи громадською діяльністю» (ч. 2, 3 ст. 350, ст. 352 КК України) означає, що злочин може бути вчинений: а) під час безпосереднього виконання службових, державних чи громадських обовязків; б) після такого виконання; в) до виконання таких обовязків; г) за умови, що посягання вчинене у звязку з виконанням службових, державних чи громадських обовязків.

У цьому аспекті вважаємо за необхідне в ч. 1 ст. 350 КК України замість юридичної конструкції «з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, або зміни її характеру» вжити юридичну конструкцію «у звязку з виконанням службових чи громадських обовязків». Таким чином, службова та громадська діяльність кримінально-правовою охороною в ч. 1 ст. 350 КК України буде охоплена не лише в момент такого виконання, а в будь-який час.

Уживання в диспозиції ч. 1 ст. 350 КК України юридичної конструкції «у звязку з виконанням службового або громадського обовязку» також усуне вживані повтори, покращить техніку опису злочину (в ч. 1 ст. 350 КК України замість слів: «щодо службової особи… або щодо громадянина, який виконує громадський обовязок… з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок» пропонуємо вжити слова: «у звязку з виконанням службового або громадського обовязку».

Аргументовано необхідність конкретизації диспозиції: ч. 1 ст. 350 КК України - передбачити відповідальність за погрозу пошкодженням чи знищенням майна, насильством, вбивством; ч. 2 ст. 350 КК України - передбачити відповідальність за нанесення удару; ч. 2 ст. 352 КК України - передбачити відповідальність за загибель одної людини. Це розширить діапазон кримінально-правової охорони діяльності службових осіб та громадян, які виконують громадський обовязок, конкретизує зміст кваліфікуючої ознаки в ч. 2 ст. 352 КК України.

Запропоновано також у ст. 350, а також інших статтях КК України, в яких передбачена відповідальність за посягання на діяльність інших службових осіб (ст. 345, 346, 377), викладати заборони в порядку від менш тяжкого діяння до більш тяжкого. Це уніфікує статті КК України, усуне можливі непорозуміння у сприйнятті кримінально-правової охорони діяльності різних службових осіб.

4. Констатовано, що погрози або насильство, знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок (ст. 350, ч. 1 ст. 352 КК України), вчиняються лише з прямим умислом. Доведено це з урахуванням змісту субєктивних ознак юридичних конструкцій: «з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, або зміни її характеру» (ч. 1 ст. 350 КК України), «у звязку з їхньою службовою чи громадською діяльністю» (ч. 2, 3 ст. 350, ст. 352 КК України). Якщо особа прагне досягти мети, що окреслена в диспозиції ч. 1 ст. 350 КК України, це означає, що вона невдоволена діяльністю службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, і вчинення погроз є бажаним для неї. За таких умов особа діє з прямим умислом.

Коли особа наносить потерпілому побої, заподіює йому легкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження (ч. 2 ст. 350 КК України), тяжкі тілесні ушкодження (ч. 3 ст. 350 КК України), знищує або пошкоджує майно потерпілого (ч. 1 ст. 352 КК України) і це зумовлено діяльністю службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, такі дії свідчать про те, що ця особа невдоволена такою діяльністю. Невдоволення цією діяльністю і виступає мотивом злочину. Водночас мотив окреслює мету злочину - вплинути на діяльність у власних інтересах або інтересах іншої особи. Такий вплив передбачає можливість не допустити такої діяльності, припинити чи змінити її характер або ж вчинити діяння через діяльність, яка вже відбулась. За наявності такої мети особа вчиняє діяння лише з прямим умислом. Щоб вплинути на діяльність (вплинути на потерпілого внаслідок діяльності, яка вже завершена) особа і заподіює потерпілому побої, легкі, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, знищує або пошкоджує його майно.

Знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок, шляхом підпалу, іншим загальнонебезпечним способом відбувається з прямим умислом. Адже особа чинить це через діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок. Спричинення ж загибелі людей, настання інших тяжких наслідків відбувається з необережності. У випадку умисного ставлення до цих наслідків діяння особи, крім ст. 352 КК України, слід кваліфікувати як умисне вбивство (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України).

Якщо зміст юридичної конструкції «у звязку з їхньою службовою чи громадською діяльністю» вказує на прямий умисел, то вказувати додатково на умисність діянь у ст. 350, 352 КК України не потрібно.

Вік субєктів злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 350, 352 КК України, законодавцем концептуально узгоджено в рамках чинного КК України і перегляду не потребує.

5. Обґрунтовано потребу узгодження видів та розмірів покарань за злочини, передбачені ст. 350, 352 КК України, та за злочини з аналогічними діяннями, що передбачені ст. 345, 347, 377, 378, 398, 399 КК України.

6. Викласти ст. 350 КК України в такій редакції: «Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина у звязку з виконанням ними службових чи громадських обовязків

1. Погроза пошкодженням або знищенням майна, насильством, вбивством щодо службової особи чи громадянина у звязку з виконанням ними службових чи громадських обовязків, а також щодо їх близьких або рідних, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Умисне нанесення удару, побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі чи громадянину у звязку з виконанням ними службових чи громадських обовязків, а також їх близьким або рідним, - караються обмеженням волі на строк від трьох до пяти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі чи громадянину у звязку з виконанням ними службових чи громадських обовязків, а також їх близьким або рідним, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Примітка. 1. Виконання громадянином громадських обовязків у ст. 350, 352 КК України слід розуміти як законну діяльність громадянина щодо припинення правопорушень, надання правоохоронним, судовим органам допомоги в їх законній діяльності.

2. Близькими у ст. 350, 352 КК України слід вважати будь-яких осіб, доля яких службовій особі чи громадянину, який виконує громадський обовязок, не байдужа. Рідними у ст. 350, 352 КК України слід вважати будь-яких родичів службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок.

3. Сприйняття потерпілим погрози як реальної, такої, що може бути реалізована, не вимагається».

7. Викласти ст. 352 КК України в такій редакції: «Стаття 352. Пошкодження або знищення майна службової особи чи громадянина у звязку з виконанням ними службових чи громадських обовязків

1. Умисне пошкодження або знищення майна службової особи чи громадянина у звязку з виконанням ними службових чи громадських обовязків, а також майна їх близьких або рідних, - карається арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до пяти років.

2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людини чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від шести до пятнадцяти років».

1. Антонов С.В. Проблемні питання кримінально-правової охорони службової особи, її близьких родичів та громадянина, який виконує громадський обовязок / С. В. Антонов // Право України. - 2006. - № 2. - С. 120-125.

2. Антонов С.В. Особливості обєктивної сторони погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок / С. В. Антонов // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ. - 2006. - № 5. - С. 64-69.

3. Антонов С.В. Історичний аспект кримінально-правової охорони службових осіб та громадян, які виконують громадський обовязок / С. В. Антонов // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ. - 2007. - № 3 - С. 245-253.

4. Антонов С. В. Характеристика особи, яка вчиняє погрозу або насильство стосовно службової особи чи громадянина, який виконує громадський обовязок / С.В. Антонов // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ. - 2008. - № 2 - С. 153-157.

5. Антонов С.В. Термінологічні особливості диспозицій ст. 350 та 352 КК України / С.В. Антонов // Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України : тези доп. міжвуз. наук.-практ. конф. (Київ, 25 трав. 2007 р.). - К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. - С. 103-104.

6. Антонов С.В. Санкції в КК України за погрози щодо різних категорій осіб / С. В. Антонов // Правова система України: сучасний стан та перспективи удосконалення : тези доп. наук.-практ. конф. (Київ, 20-21 квіт. 2007 р.). - К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. - Ч. 2. - С. 107-108.