Поняття кримінальної відповідальності за порушення земельного законодавства. Класифікація злочинів у сфері земельних відносин, характеристика загальних та спеціальних злочинів. Проблеми правової охорони та раціонального використання земель в Україні.
Аннотация к работе
Стаття 14 Основного закону держави закріплює правовий режим використання та охорони такого обєкта права власності, як земля, який характеризується як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави [1]. Формулюючи як у Конституції України, так і в статті 1 Земельного кодексу України положення про гарантування права власності на землю, держава бере на себе обовязок забезпечення реалізації прав на землю українським народом. Зміст особливої охорони землі з боку держави розкривається в нормах Конституції України, Земельного кодексу України, в Законі України „Про охорону земель”, в інших нормативно - правових актах. При цьому держава зобовязана забезпечувати охорону всіх земель у межах території України. Зокрема, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;Кримінальна відповідальність є найсуворішим видом юридичної відповідальності за земельні правопорушення і має репресивний, каральний характер. Цю відповідальність застосовують лише суди за вчинення суспільно небезпечних земельних правопорушень, тобто злочинів. Кримінальна відповідальність реалізується в суворо встановлених процесуальних формах, спрямованих на швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правил застосування закону з тим, щоб кожен, хто вчинив злочин, отримав справедливе покарання, а невинний не був би притягнутий до кримінальної відповідальності. Єрофеєва, усі склади злочинів, повязаних із земельними відносинами, можуть бути поділені на два види: 1) спеціальні злочини, обєктом яких є безпосередньо земельні відносини; 2) загальні, обєктом яких поряд з іншими суспільними відносинами можуть бути й земельні відносини. За іншою підставою класифікації зазначені злочини можна поділити на чотири групи: 1) злочини, що мають екологічний характер; 2) злочини економічного характеру; 3) злочини, які посягають на землю як на обєкт державного управління; 4) злочини, які мають безпосереднє відношення до того, що вирощується на землі [6].Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені несприятливі кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності або інших антропогенних навантажень, внаслідок проникнення у землі різних забруднюючих речовин. Поняттям забруднення земель слід охоплювати їх отруєння, тобто насичення ґрунтів токсичними речовинами, внаслідок чого земля перетворюється на фактор небезпеки для людини, флори і фауни. Зниження природно-господарської цінності земель може проявлятись, наприклад, у знищенні або порушенні родючого шару ґрунту, у порушенні структури ґрунту, у знищенні корисної для даного ґрунту фауни. Суть безгосподарського використання земель полягає в тому, що винна особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї правовий обовязок захищати землі від шкідливого антропогенного та природного впливу. Зміст охорони земель включає в себе те, що власники землі і землекористувачі, у т. ч. орендарі, зобовязані здійснювати, зокрема, такі заходи: захист земель від водної та вітрової ерозії, заболочування тощо; рекультивацію порушених земель, підвищення їхньої родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; зняття і перенесення родючого шару ґрунту при проведенні робіт (гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних тощо), повязаних з порушенням земель; тимчасову консервацію деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість ґрунтів.Загальними є злочини обєктом яких поряд з іншими суспільними відносинами можуть бути й земельні відносини Обєктом злочину передбаченого ст.238 ККУ є встановлений з метою забезпечення екологічної безпеки та захисту здоровя людей, збереження тваринного і рослинного світу порядок інформування про екологічний стан та стан захворюваності населення, а також право громадян на отримання у встановленому порядку повної, достовірної та своєчасної інформації про стан навколишнього природного середовища, здоровя населення, наявні та можливі фактори ризику для нього та їх ступінь, про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що виникли або можуть виникнути, про рівні опромінення людини та захист від впливу іонізуючих випромінювань у місцях проживання чи роботи [7]. Міністерство охорони природного середовища та ядерної безпеки України, його органи на місцях, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоровя людей, згідно з чинним законодавством зобовязані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища (зокрема, про продукцію, енергію, шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію, які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоровя людей). Це бездіяльність особи, яка поводить себе пасивн
План
Зміст
Вступ
1. Поняття кримінальної відповідальності за порушення земельного законодавства та класифікація злочинів у сфері земельних відносин