Вивчення проблеми кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Підстави і принципи криміналізації цього діяння. Аналіз складу злочину, передбаченого ст. 213 КК України. Недоліки чинного законодавства у цій сфері.
Аннотация к работе
Для її досягнення були поставлені завдання: 1) здійснити історико-правовий та порівняльно-правовий аналіз кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом; 2) зясувати підстави і принципи криміналізації цього діяння; 3) дати аналіз складу злочину, передбаченого ст.213 КК України, виділивши систему ознак, що його характеризують; 4) виявити недоліки чинного законодавства і практики його застосування; 5) внести пропозиції щодо їх усунення; 6) визначити співвідношення аналізованого посилання із суміжними злочинами та адміністративними правопорушеннями. Діалектичний метод використано при розгляді питань кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом через поглиблене вивчення більш загальних категорій кримінального права; історичний та історико-правовий - при зясуванні витоків і ґенези цієї кримінально-правової норми й причини її виникнення, змін; порівняльно-правовий - при порівнянні кримінального законодавства України з законодавством інших держав щодо такого діяння, а також при порівнянні підходів до вдосконалення цієї норми; формально-логічний (догматичний) - при аналізі цієї норми з точки зору додержання правил законодавчої техніки при її конструюванні та тлумаченні ознак складу злочину, передбаченого ст.213 КК України; метод системно-структурного аналізу - при виявленні місця досліджуваної норми в системі норм та інститутів кримінального права, співвідношення її з іншими кримінально-правовими нормами. Емпіричну базу дослідження становлять дані, отримані внаслідок вивчення 84 вироків, а також постанов слідчих органів внутрішніх справ і судів з кримінальних справ за фактами порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом (ст.153-3 КК 1960 року) та порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст.213 КК України). Уперше визначається, що основним безпосереднім обєктом такого злочину як здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту та організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, виступають суспільні відносини, повязані з встановленим порядком здійснення операцій з металобрухтом. Аргументується, що за побудовою склад розглядуваного злочину належить до так званих „формальних”, і обовязковою ознакою його обєктивної сторони виступає суспільно небезпечне діяння, яке може виражатися у вчиненні одного з трьох альтернативних суспільно небезпечних діянь, а саме: - здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації - здійснення громадянами, які не зареєстровані як субєкти підприємницької діяльності; або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством - здійснення зареєстрованими громадянами-підприємцями чи юридичними особами - субєктами господарської діяльності без отримання у встановленому порядку ліцензії на їх здійснення або на здійснення таких операцій з металобрухтом за наявності ліцензії на окремі види операцій з брухтом чорних та кольорових металів, які не передбачені ліцензією;У висновках наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, що забезпечить заповнення прогалин в кримінально-правовій теорії. В роботі обґрунтовано думку, що суспільна небезпечність, яка охоплюється ст.213 КК України, полягає у порушенні встановленого порядку здійснення операцій з металобрухтом, в заподіянні шкоди суспільним відносинам, повязаних з порушенням порядку здійснення операцій з металобрухтом, а також суспільним відносинам, повязаних із забезпеченням суспільної безпеки у сфері господарювання. В роботі обґрунтовано думку, що суспільна небезпечність діяння, що охоплюється ст.213 КК України, полягає у порушенні встановленого порядку здійснення операцій з металобрухтом, в заподіянні шкоди суспільним відносинам, повязаних з порушенням порядку здійснення операцій з металобрухтом, а також суспільним відносинам, повязаних із забезпеченням суспільної безпеки у сфері господарювання. Обовязковою ознакою обєктивної сторони даного злочину виступає діяння, яке альтернативно може виражатися у: 1) здійсненні операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації - здійснення громадянами, які не зареєстровані як субєкти підприємницької діяльності; або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством - здійснення зареєстрованими громадянами-підприємцями чи юридичними особами - субєктами господарської діяльності без отримання у встановленому порядку ліцензії на їх здійснення або на здійснення таких операцій з металобрухтом за наявності ліцензії на окремі види операцій з брухтом чорних та кольорових металів, які не передбачені ліцензією; 3) організації незаконних пунктів прийому, схо