Еволюція становлення законодавства про захист дітей від експлуатації на міжнародному та національному рівнях. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за експлуатацію дітей в Україні. Проведення відмежування злочину від суміжних посягань.
Аннотация к работе
Так, за даними Державного комітету статистики України, у 2006 році виявлено понад 400 тисяч дітей, котрі працюють, з яких 97 тисяч - з найуразливішої групи віком від семи до дванадцяти років. Проте така охорона належною мірою не забезпечує дітей від експлуатації. Актуальність теми також обумовлена і змінами, що відбуваються в українському законодавстві. Європейської соціальної хартії, окремі положення якої стосуються захисту дітей від експлуатації; 3) затвердження Кабінетом Міністрів України: 16 червня 2003 р. 150 КК України та статистичних матеріалів МВС України, Державного комітету статистики України, Державної судової адміністрації України, МОП, Міжнародної програми з подолання дитячої праці (далі - ІПЕК), Міжнародної кампанії з попередження дитячої проституції (далі - ЕКПАТ), що дало можливість отримати дані стосовно поширення цього злочину на території України, про осіб-постраждалих та таких, які вчинили даний злочин, про форми експлуатації, до яких були залучені діти (розділ 1, підрозділ 1.3, розділ 4); метод опитування використовувався при проведенні опитування серед неповнолітніх осіб, викладачів загальноосвітніх навчальних закладів, училищ, технікумів, урядових та громадських організацій щодо експлуатації дітей (розділ 1, підрозділ 1.3); соціологічний метод - використаний при дослідженні соціальних явищ та процесів, які призводять до вчинення експлуатації дітей, розробці анкети та опрацюванні даних, які були отримані внаслідок опитування за цією анкетою (розділ 3, підрозділ 3.1; розділ 4, підрозділ 4.1).Визначено чинники, які сприяють залученню дітей до експлуатації та зумовлюють потребу існування кримінальної відповідальності за цей злочин. З цього часу почали зявлятися поодинокі нормативно-правові акти: закони «Про малолітніх, які працюють на заводах, фабриках і мануфактурах» (1882 р.), «Про заборону нічної праці неповнолітніх і жінок на фабриках, заводах і мануфактурах» (1885 р.), «Про працю малолітніх, підлітків та жінок» (1890 р.), декрет «Про дитячу соціальну інспекцію» (1921 р.), Кодекс законів про працю неповнолітніх та підлітків (1921 р.), Кодекс законів про працю УРСР (1922 р.). «Міжнародно-правове та зарубіжне законодавство про відповідальність за експлуатацію дітей» міститься правовий аналіз норм міжнародно-правових актів: Женевська декларація (1924 р.), Загальна декларація прав людини (1948 р.), Декларація прав дитини (1959 р.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.), Конвенція ООН про права дитини (1989 р.) та кримінальних кодексів Австралії, Білорусії, Грузії, Литви, Молдови, Німеччини, Республіки Сан-Маріно, Російської Федерації, Франції, Швейцарії, кримінального федерального законодавства США щодо захисту дітей від експлуатації та їх співставлення із відповідними нормами вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність. «Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за експлуатацію дітей» було здійснено огляд становища дітей в Україні. Визначення нового змісту родового обєкта дало підстави для обґрунтування пропозиції щодо виключення статті 150 КК України із розділу ІІІ Особливої частини КК України «Злочини проти волі, честі та гідності особи» і поміщення її до розділу V Особливої частини КК України «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина».Під економічною експлуатацією дітей слід розуміти залучення однієї або кількох дітей до праці з порушенням норм трудового законодавства у будь-якій сфері виробництва, послуг, іншої діяльності на будь-яких засадах, в тому числі і добровільних, з присвоєнням певного прибутку від її зусиль або результату її праці. Додатковими безпосередніми обєктами даного злочину слід вважати суспільні відносини, які забезпечують життя, здоровя, фізичний розвиток та освітній рівень дітей, а також честь і гідність. 150 КК України виключити із розділу ІІІ Особливої частини «Злочини проти волі, честі та гідності особи» і включити до розділу V Особливої частини «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина». Під економічними перетвореннями на ринку праці слід розуміти зростання приватного сектора економіки, що супроводжується одночасним поширенням безробіття та попиту на дитячу працю; під бідністю - перевагу мотивації у працюючих дітей щодо набуття матеріальних цінностей для родини або себе особисто над отриманням освіти; під поблажливим суспільним ставленням до дитячої праці - загальноприйняту усталену думку про працю як способу існування або здобуття професійної підготовки, а не явище, що спричиняє негативні наслідки для дитини; під віктимністю дитини та її психологічними особливостями - вікові та особистісні якості, що сприяють залученню дитини до експлуатації; під дитячою бездоглядністю та безпритульністю - мотивацію перебування дитини на вулиці внаслідок втрати родинних звязків, що призводить до небезпеки її залучення до експлуатації. Обґрунтовується, що: 1) під «заподіянням істотної шкоди для здоровя дитини» слід розуміти не