Поняття кримінальної відповідальності, види та мета покарань. Державний контроль за додержанням законодавства про працю й охорону здоров"я в Україні. Основні вимоги до обладнання робочих місць користувачів персональної електронно-обчислювальної машини.
Аннотация к работе
Кримінальна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, особливим елементом у механізмі кримінально-правового реагування держави щодо особи, яка вчинила злочин. Поняття "кримінальна відповідальність" законодавчо не визначено і в теорії кримінального та кримінально-процесуального права трактується по-різному. Кримінальна відповідальність - врегульований нормами права обовязок особи, що вчинила злочин, підлягати певним заходам негативного впливу та перетерплювати передбачені законом обмеження. Кримінальна відповідальність - це вид та міра обмеження прав і свобод злочинця, що індивідуалізується судом та здійснюється спеціальними органами держави. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а згідно із статтею 3 КК кримінальній відповідальності підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене законом суспільно небезпечне діяння.Охарактеризувати державний контроль за станом охорони праці в Україні кримінальний покарання охорона праця Контроль за додержанням законодавства про працю й охорону здоровя здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які, як вже підкреслювалось, не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. До їх числа належать: Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України; Комітет по нагляду за охороною праці України; Державна інспекція охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці; Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоровя України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України. Ці органи створюють систему органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю й охорону здоровя підприємствами (установами, організаціями) всіх форм власності і діють на основі відповідних нормативно-правових актів, що регламентують їхню діяльність.Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ. Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані: - побутова кімната для відпочинку під час роботи; Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ: - освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: обєктом розрізнення - найменшим розміром обєкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом обєкта і фону;Раціональне планування робочого місця має забезпечувати: найкраще розміщення знарядь і предметів праці, не допускати загального дискомфорту, зменшувати втомлюваність працівника.
План
Зміст
1. Які види кримінальної відповідальності можуть застосовуватися до винних осіб?
2. Охарактеризувати державний контроль за станом охорони праці в Україні
3. Назвіть основні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ПЕОМ
Список використаної літератури
Вывод
Кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, яку можна визначити як вид і міру примусового перетерпіння особою, що вчинила правопорушення, певних позбавлень державно-правового характеру, які передбачені законом. Правопорушення, як один із різновидів протиправних діянь, тягне за собою ретроспективну юридичну відповідальність, що є реакцією держави на правопорушника і ті діяння, які він скоїв і за які зобовязаний понести певну кару чи стягнення з метою виправлення і перевиховання, попередження здійснення їм нових злочинів. Якщо для досягнення цих гуманних цілей немає необхідності застосовувати дуже строгі заходи кримінально-правового впливу, закон передбачає можливість змякшення участі засудженого аж до повного звільнення його від покарання.
2. Охарактеризувати державний контроль за станом охорони праці в Україні кримінальний покарання охорона праця
Контроль за додержанням законодавства про працю й охорону здоровя здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які, як вже підкреслювалось, не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. До їх числа належать: Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України; Комітет по нагляду за охороною праці України; Державна інспекція охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці; Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоровя України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю й охорону здоровя на виробництві здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Ці органи створюють систему органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю й охорону здоровя підприємствами (установами, організаціями) всіх форм власності і діють на основі відповідних нормативно-правових актів, що регламентують їхню діяльність. [6, c. 112]
Певні функції у сфері контролю за додержанням законодавства про працю мають органи Державної експертизи праці. Державна інспекція умов праці Міністерства праці та соціальної політики України створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про державну експертизу умов праці» від 1 грудня 1990 р. з подальшими змінами та доповненнями, завданнями якої є здійснення державного контролю за наданням працівникам пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах. Відповідно до чинного законодавства основними завданнями органів державного нагляду є: впровадження у життя законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці, на захист життя й здоровя працівників під час роботи шляхом виконання наглядових функцій;
надання роботодавцям і працівникам технічної, організаційно-методичної та іншої інформації і консультацій щодо найефективніших засобів та заходів, спрямованих на додержання положень законодавства;
забезпечення компетентної консультативної й експертної підтримки рішень, що приймаються на державному та інших рівнях, з питань охорони праці, безпечності обєктів підвищеної небезпеки, профілактики техногенних аварій, пожеж та катастроф. [7, с. 35]Державна політика України щодо охорони праці виходить із конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя та здоровя працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності . Реалізація цієї політики має забезпечити постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення рівнів травматизму та професійної захворюваності.
3. Назвіть основні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ПЕОМ
Широке промислове та побутове використання ПЕОМ (персональна електронна обчислювальна машина) актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПЕОМ є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин".
Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відеодисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ.
Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог роботодавець зобовязаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища. Температура повітря повинна становити від 21 до 25 градусів Цельсія. Відносна вологість повітря не повинна перевищувати 4,6%, швидкість руху повітря - 0,1м/с.
Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.
Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ: - воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах;
- площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0 , а обєм не менше 20,0 ;
- в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;
- щоденно проводити вологе прибирання;
- поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані: - побутова кімната для відпочинку під час роботи;
- кімната психологічного розвантаження.
Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерело штучного освітлення мають застосовуватись люмінесцентні лампи ЛБ.
Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ: - освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: обєктом розрізнення - найменшим розміром обєкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом обєкта і фону;
- необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;
- на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;
- в полі зору неповинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);
- величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
- слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.
Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.
Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ВДТ. При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати: - робочу позу користувача;
- простір для розміщення користувача;
- можливість огляду елементів робочого місця;
- можливість ведення захистів;
- розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.
Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ВДТ слід так розташувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5м, від інших стін - на відстані 1 м, відстань між собою - не менше ніж 1,5 м.
Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.
Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100 .300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5 до 15°, запястя на долонях рук повинні розташовуватись горизонтально до площини столу.
Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, що максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.
Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з врахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер роботи, що виконується.
Під час роботи з ВДТ для збереження здоровя працівників, запобігання профзахворюванням і підтримки працездатності встановлюються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.
Тривалість регламентованих перерв під час роботи з ЕОМ за 8-годинної денної робочої зміни залежно від характеру праці: 15 хвилин через кожну годину роботи - для розробників програм зі застосуванням ЕОМ; 15 хвилин через кожні дві години - операторів із застосуванням ЕОМ; 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ для операторів компютерного набору.
У випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 годин.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втомленості зорового аналізатора, для поліпшення мозкового кровообігу і запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання фізичних вправ і для сеансів психологічного розвантаження у кімнаті з відповідним інтерєром та кольоровим оформленням.
Ігнорування санітарних правил і норм роботи з ВДТ може викликати у осіб, які з ними професійно працюють, загальну втому, зорову втому, болі та відчуття піску в очах, відчуття засміченості та свербіння очей, болі в хребті, закамянілість та оніміння мязів шиї та плечового поясу, пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми мязів ніг, синдром RSI хронічний розтяг звязок, синдром тунелю Карпаля, головні болі, поганий сон, депресивні стани тощо. [8, с. 240]Раціональне планування робочого місця має забезпечувати: найкраще розміщення знарядь і предметів праці, не допускати загального дискомфорту, зменшувати втомлюваність працівника. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Додержання цих норм суттєво збільшує продуктивність праці та дозволяє працівникам уникати проблем зі здоровям.
Список литературы
1. Я.М. Брайнин. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. - М.: Госюриздат, 1963.
2. Л.В. Багрий-Шахматов. Уголовная ответственность и наказание. - Минск, Полиграфкомбинат им. Я. Коласа, 1976.
3. Н.И. Загородников. Советская уголовная политика и деятельность органов внутренних дел. - М, МВШМ МВД СССР, 1979.
4. Ю.В. Баулін. Звільнення від кримінальної відповідальності. - К. : Атіка, 2004.
5. В.О. Кузнєцов, В.К. Гіжевський. Кримінальне право України: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005.