Розкриття філософської та правової суті і змісту поняття "особа засудженого до позбавлення волі". Розгляд порядку і моменту набуття підсудним процесуального статусу засудженого. Дослідження структури злочинності в місцях позбавлення волі та її динаміки.
Аннотация к работе
Сутність криміналістичного аспекту дослідження (вивчення) особи більшістю вчених визначається як отримання про неї криміналістично значущої інформації, що включає в себе відомості про притаманні їй анатомічні, біологічні, психологічні та соціальні властивості, які є необхідними для ідентифікації особи, вирішення тактичних завдань та встановлення фактичної картини події злочину в процесі його розкриття та розслідування. В різний час окремі аспекти вивчення особи підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та свідка, а також проблеми щодо визначення основних напрямків, обсягу та меж такого вивчення і використання отриманої інформації про властивості особи в процесі розкриття і розслідування злочинів, в тій чи іншій мірі, розглядались в наукових працях Ю.І.Азарова, В.П. Виявлення та розкриття злочинів, вчинених в установах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці злочини та здійснення оперативно-розшукової діяльності належать до одного з головних напрямків діяльності Державного департаменту України з питань виконання покарань, і, відповідно, потребують якісного теоретичного та методичного забезпечення з боку науки криміналістики, в тому числі й у напрямку криміналістичного дослідження (вивчення) особи засудженого до позбавлення волі. Важливість криміналістичного аспекту вивчення особи засудженого до позбавлення волі обумовлюється тим фактом, що інформація про особу засудженого до позбавлення волі є невідємним елементом криміналістичної характеристики злочинів, що вчиняються засудженими в місцях позбавлення волі, яка в свою чергу, є підгрунтям, типовою моделлю для розробки та побудови методики розслідування злочинів, вчинених засудженими в місцях позбавлення волі. Необхідно зазначити, що на ступені дослідження та розробки цієї проблеми не міг негативно не позначитися той факт, що на протязі тривалого часу (ще з часів існування СРСР і майже до середини 90-х років минулого століття) практично вся інформація, що стосувалася проблем процесу відбування покарання засудженими в місцях позбавлення волі, вивчення особи засудженого до позбавлення волі, розкриття і розслідування злочинів, вчинених в місцях позбавлення волі, була закритою та недоступною для широких верств суспільства.У першому підрозділі “Завдання та значення дослідження особи засудженого до позбавлення волі” розглядаються аспекти дослідження особи засудженого до позбавлення волі, їх сутність та значення. Аналіз санкцій статей Особливої частини КК України 1960 і 2001 р.р. та судової практики їх застосування свідчить, що покарання у виді позбавлення волі (позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі) було і продовжує залишатися одним із найбільш поширених видів кримінального покарання в Україні, що відповідно, не може не позначитися на загальній кількості засуджених, що відбувають покарання у місцях позбавлення волі. У другому підрозділі “Поняття та загальна характеристика особи засудженого до позбавлення волі” аналізуються зміст поняття “особа засудженого до позбавлення волі”, співвідношення понять “особа” і “особистість”, законодавче визначення у КПК України моменту набуття підсудним процесуального статусу засудженого та обсяг процесуальних прав засудженого. Автор приходить до висновку, що під поняттям “особа засудженого до позбавлення волі” необхідно розуміти людину, що вчинила злочин, засуджена і відбуває покарання у вигляді позбавлення волі та характеризується неповторною сукупністю фізичних, соціальних, психічних та інших властивостей, ознак і якостей. У третьому підрозділі “Джерела інформації про особу засудженого до позбавлення волі та їх класифікація” розглядається механізм утворення джерел інформації про властивості особи засудженого до позбавлення волі, аналізуються поняття “криміналістично значуща інформація” і “джерело інформації про особу засудженого”, надається характеристика цих джерел, пропонується їх класифікація та рекомендації з вдосконалення існуючої системи джерел документальної інформації про особу засудженого..
План
Основний зміст дисертації
Вывод
У висновках викладено основні результати проведеного дослідження: - розкрита сутність криміналістичного аспекту дослідження особи засудженого до позбавлення волі, його роль та значення в процесі розслідування злочинів, вчинених засудженими під час відбування покарання;
- визначені основні джерела криміналістично значущої інформації про властивості, ознаки і якості особи засудженого до позбавлення волі, наведена їх класифікація;
- внесені пропозиції щодо вдосконалення існуючої системи документальних джерел криміналістично значущої інформації про особу засудженого до позбавлення волі та створення автоматизованого банку даних про осіб, що відбували покарання у виді позбавлення волі;
- обгрунтована провідна роль та значення ознак зовнішності особи засудженого при вирішенні ідентифікаційних та розшукових завдань в ході розслідування злочинів, вчинених засудженими в місцях позбавлення волі;
- розкрито криміналістичне значення “кримінального” татуювання, а також особливостей усної мови та мови жестів злочинців, як ознак, специфічно притаманних особі засудженого до позбавлення волі та визначені основні напрямки використання інформації про них під час розслідування злочинів;
- показані основні напрямки використання інформації про властивості психологічного складу особистості засудженого в процесі розслідування злочинів;
- наведені пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального, кримінально-процесуального та виправно-трудового законодавства України.
Список литературы
1. Гель А.П. Засуджений в кримінальному судочинстві України //Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 8. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. - С.362-368.
2. Гель А.П. Татуювання як специфічне джерело криміналістично значущої інформації про властивості особи злочинця //Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 9. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. - С.370-376.
3. Сас В.А., Гель А.П. Організація дізнання і криміналістичне забезпечення слідчих дій у місцях позбавлення волі //Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 10. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. - С.414-420.
4. Гель А.П., Сас В.А. Криміналістична характеристика специфічних ознак мови та поведінки осіб, що відбували покарання в умовах позбавлення волі //Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 11. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. - С. 478- 484.
5. Гель А., Клименко Н. Деякі аспекти дослідження особи засудженого до позбавлення волі //Право України. - 2001. - № 7.- С.76-80.
6. Гель А.П. Вивчення особи засудженого до позбавлення волі (постановка проблеми) //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Юридичні науки). - Вип.44. - К., 2001. - С. 68-74.
7. Гель А.П. Новий Кримінальний кодекс та проблеми застосування окремих видів покарань в Україні //Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 14. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. - С. 327- 331.
8. Гель А.П. Використання документальних джерел інформації про особу засудженого в процесі розслідування злочинів, вчинених у ВТУ //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Юридичні науки). - Вип.45. - К., 2002. - С. 77-81.