Дослідження характеру і напрямків використання криміналістичної реєстрації як системи інформаційного забезпечення техніко-криміналістичної роботи. Характеристика нових принципів використання криміналістичної реєстрації під час розслідування злочинів.
Аннотация к работе
На прикладі таких обліків виявляється інформаційна суть розкриття злочинів як процесу отримання, накопичення, обробки і використання криміналістично-значущої інформації. 210-211], в основу якої з методологічної точки зору покладені закономірності утворення криміналістично-значущої інформації, зокрема повторюваність способу вчинення злочинів, детермінованість злочинних дій, відносна стійкість ознак людини, засобів і знарядь вчинення злочинів, предметів злочинного посягання, тобто ознак, які відбиваються у найрізноманітніших слідах злочинів і дозволяють ідентифікувати обєкти або визначати їх групову належність. Важливо не упустити головне, що в такій постановці проблеми має йтися про обліки вже не лише слідів злочинів і носіїв криміналістично-значущої інформації, а власне, про інформацію, зокрема про осіб і предмети, причинно повязані з її виникненням. Потреби практики боротьби із злочинністю обєктивно зумовили необхідність цільового застосування науково-обґрунтованих засобів і методів класифікації і систематизації фактів, предметів, явищ, причинно-повязаних із злочинами і особами, що їх вчинили. До них, окрім злочинців, відносяться предмети, здобуті злочинним шляхом, невпізнані трупи, безвісти зниклі громадяни, а також спосіб вчинення злочинів [8, с.
Список литературы
1. Криминалистика. - М.: МГУ, 1990. - 370 с.
2. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. М., 1978. Т.2. - 280 с.
3. Локар Э. Руководство по криминалистике. М., 1941. - 342 с.
4. Якимов И.Н. Руководство поуголовной технике и тактике. Криминалистика. М., 1925. - 234 с.
5. Рассейкин Д.П. К вопросу об уголовной регистрации// Соц. законность. - 1941. - № 4. - С. 32.
6. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. М., 1978. Т.2. - 344 с.
7. Якимов И.Н. Практическое руководство к расследованию преступлений. М., 1924. - 228 с.
8. Криминалистика. М., 1935. - 276 с.
9. Советская криминалистика. М., 1958. - 252 с.
10. Криминалистика. М., 1963. - 241 с.
11. Криминалистика. М., 1966. - 232 с.
12. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. М., 1978. Т.2. - 265 с.
13. Криминалистика. М., 1966. - 231 с.
14. Криминалистика. -М.: МГУ, 1990. - 220 с.
15. Возгрин И.А. Некоторые вопросы теории и практики криминалистического учета // Вопросы теории і практики борьби с преступностью. - Л.: ВПУ МВС, 1972. - С. 5.
16. Полежаев А.П., Савелий М.Ф., Швец Н.Я. Технические средства и системы управления в ОВД \\ Учебное пособие. - М.: Академия МВД, 1986. 4.2. - С. 37.
17. Грановский Г.Л. Понятия і основные положения общей теории решения криминалистических задач // Сборник научных трудов ВНИИСЭ. М., 1987. - С.З.
18. Винберг А.И. Криминалистика. М., 1962. Раздел I. - 215 с.
20. Паньков В.Г., Жидков Н.Н. Организация работи колекции следов орудий взлома // Экспертная практика. - 1985. - № 23. - С. 107-109.
21. Котельников Г.К. Опыт лучних - в практику // Экспертная практика. - 1985. - № 23. - С. 12.
22. Колдин В.Я. К вопросу о перспективах создания универсальной криминалистической информационной системы и возможностях ее использования в раскрытии преступлений // Повышение использования криминалистических методов и средств расследования преступлений: Труды Академии МВД. - 1985. - С. 92-98.
23. Хазиев Ш.Н.Криминалистическое моделирование неизвестного преступника по его следам: Дисс....канд. юрид. наук. - М.: Академия МВД СССР, 1983. - 236 с.
24. Поспелов Г.С. Душа и сердце новейшей информационної технологии // Гипотезы, прогнозы, будуще науки. - М.: Знания, 1988. Вып. 21. - С. 38.