Криміналістична характеристика злочину. Особливості порушення кримінальної справи стосовно шахрайства. Дії слідчого в типових ситуаціях на початку розслідування. Організаційно-тактичні основи провадження слідчих дій у типових ситуаціях розслідування.
Аннотация к работе
190 КК України) визначає шахрайство як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Предметом безпосереднього заволодіння при шахрайстві є чуже майно, з котрим злочинець вступає у взаємодію. За способом вчинення шахрайство відрізняється від інших злочинів тим, що власник майна (безпосереднього предмета посягання) свідомо і добровільно віддає його злочинцю, будучи введеним ним в оману і стаючи, таким чином, жертвою обману. З особливостей криміналістичної характеристики шахрайства витікають ті основні елементи предмета доведення, які повинні бути встановлені: а) по субєкту - хто скоїв злочин; якщо він носить груповий характер, хто був членом злочинної групи і як розподілялися між ними обовязки по підготовці, здійсненню і прихованню злочину, хто саме з членів групи безпосередньо входив в довіря потерпілому; чи не притягувався винний раніше за розкрадання або вимагання; Допит потерпілого проводиться за таким колом питань: де, через кого, при яких обставинах потерпілий познайомився зі злочинцем (з фірмою, щодо якої вчинені шахрайські дії), яку мету при цьому мав, що обіцяв шахрай, що вимагав і що одержав, які документи предявив; хто, крім нього, був присутній при цьому; скільки разів відбувалася зустріч, де; чи змінилося місце зустрічі; як представлявся шахрай, яку посаду називав, на що посилався; в чому виражалися матеріальні збитки, заподіяні потерпілому; прикмети речей, документів, цінностей, грошей, які потерпілий передав злочинцю.
План
План допиту Щербак О.І.
Список литературы
1. Криминалистика. Учебник для вузов / Под ред. Проф. Р.С. Белкина. - Москва : Норма, 2000.