Поняття економічної природи кредиту, характеристика принципів та класифікації видів банківського кредитування. Засади аналізу кредитоспроможності сільськогосподарських виробників, оцінка кредитних ризиків, рівень процентних ставок аграрних підприємств.
Аннотация к работе
В період командно-адміністративної системи кредити надавалась аграрним підприємствам на планово-розподільній основі. Банки здобули право самостійно визначати позичальників, обсяг, порядок видачі і погашення кредитів, розмір процентних ставок, організацію системи моніторингу кредитів відповідно до власної кредитної політики з додержанням принципів кредитування та вимог чинного законодавства. Притаманні аграрному сектору специфічні ризики, мораторій на іпотеку земель сільськогосподарського призначення, недосконалість механізму захисту прав кредитора, брак ефективного страхового захисту потребують вдосконалення кредитних процедур, поглибленого вивчення банками джерел виникнення кредитних ризиків, створення адекватної системи оцінки кредитоспроможності сільськогосподарських позичальників та визначення гранично-мінімальної процентної ставки за кредитними операціями. У межах науково-дослідної роботи дисертантом розроблено Методику оцінки кредитних ризиків при кредитуванні банками підприємств-сільгосптоваровиробників, визначено основні підходи з оптимізації кредитної і процентної політики банку та вдосконалення банківського кредитування аграрних підприємств. Основні положення, викладені у дисертації, доведені до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій, зокрема: рекомендації щодо поліпшення функціонування аграрного ринку використовуються в діяльності Міністерства аграрної політики України для вдосконалення механізму кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств (Довідка про практичне застосування результатів дисертації № 37-21/11 від 10.01.2006 р.); Методика оцінки кредитних ризиків при кредитуванні банками підприємств-сільгосптоваровиробників Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль” (Довідка про практичне застосування результатів дисертаційної роботи № 08-1/6592 від 16.11.2005 р.); Методика розрахунку гранично-мінімальної процентної ставки за кредитними операціями банку впроваджена в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” (Довідка про практичне застосування результатів дисертаційної роботи № 01-01/93-28 від 14.11.2005 р.); запропоновані принципи кредитної політики банку з регламентацією процедур і функцій підрозділів, задіяних у кредитному процесі, використовуються банками для розробки внутрішніх нормативних документів (Довідка АППБ „Аваль” про практичне застосування результатів дисертаційної роботи № 08-1/6592 від 16.11.2005 р. та Довідка АКБ „Укрсоцбанк” про практичне застосування результатів дисертаційної роботи № 01-01/93-28 від 14.11.2005 р.).Після вивчення поглядів вітчизняних та зарубіжних учених В.Вітлінського, О.Лаврушина, А.Мороза, М.Савлука дисертантом було уточнено визначення категорії „кредит” як економічних відносин, що виникають між кредитором і позичальником у звязку з передачею у тимчасове користування коштів на умовах добровільності, зворотності, платності та економічної доцільності. Доведено, що крім платності, зворотності коштів та добровільності основною ознакою (атрибутом) кредиту є економічна доцільність, суть якої полягає в такому. Економічна доцільність отримання кредиту для позичальника полягає в тому, що ефект від використання позичених коштів (вартості) у вигляді прибутку повинен перевищувати розмір плати кредитору за користування кредитом. Отже, економічна доцільність передбачає не тільки отримання прибутку кредитором і позичальником, а й підвищення споживної вартості активів, задоволення потреб позичальника при отриманні споживчого кредиту. Автором обґрунтовано необхідність запровадження нового принципу адекватності кредитування, який полягає в забезпеченні еквівалентної участі позичальника власними активами в кредитному заході та наданні банком суми кредиту, достатньої для успішного завершення кредитного проекту.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей і основних аспектів організації кредитування банками сільськогосподарських підприємств України в ринкових умовах. Обґрунтування теоретико-методологічних засад банківського кредитування аграрного сектору, визначення основних видів кредитів та джерел формування ризиків сприятимуть підвищенню ефективності банківського кредитування, зниженню кредитних ризиків та розвитку агропромислового комплексу країни. Кредит - це економічні відносини, що виникають у звязку з передачею кредитором позичальникові в тимчасове користування коштів на умовах економічної доцільності. Вона полягає в тому, що кредиторові має бути більш вигідно надати кредит позичальникові з отриманням плати, ніж використати ці кошти (вартість) для власних потреб, а для позичальника ефект від використання позичених коштів (вартості) має перевищувати розмір плати кредиторові за користування кредитом. Мінімізації ризиків сприятиме запропонований принцип адекватності кредитування, який передбачає таке: 1) позичальник повинен брати еквівалентну участь власним майном та (або) грошовими коштами в кредитному заході; 2) банк повинен надавати позичальникові