Характеристика теоретичних аспектів та шляхів формування вкладень банківської системи. Особливість діалогово-ієрархічної моделі процесу прийняття рішень щодо управління інвестиційним портфелем банку. Аналіз стимулювання фінансової активності фірми.
Аннотация к работе
Враховуючи те, що Україна перебуває на початковому етапі формування ринку, стає очевидною актуальність дослідження, присвяченого питанням розширення участі комерційних банків в інвестиційних процесах в Україні. Проблема залучення коштів банків до інвестування в економіку України вимагає всебічного аналізу та врахування умов, що впливають на інвестиційну діяльність комерційних банків. Для висвітлення питань моделювання, формування та управління портфелем цінних паперів комерційного банку використовувались концептуальні положення сучасної інвестиційної теорії економістів Заходу - Дж. У той же час низка питань теорії і практики управління портфельними інвестиціями засвідчують, що в більшості робіт розглядаються загальні підходи до проблеми портфельних інвестицій, які, у свою чергу, не повністю розкривають проблему формування та управління інвестиційним портфелем стосовно комерційних банків, а саме: - наявні методологічні підходи до створення портфеля не передбачають врахування особливостей виробничо-господарської діяльності інвестора (господарюючого субєкта), у нашому випадку - банку; Роль автора при виконанні цих тем полягає у здійсненні розробок, повязаних з активізацією інвестиційної діяльності комерційних банків, розробці методики формування та управління інвестиційним портфелем банку, методики розрахунку ризиків лізингових операцій, організації лізингового кредитування комерційними банками.У дисертації досліджено фундаментальні питання теорії інвестицій з урахуванням специфіки функціонування обєкта дослідження, яким є кредитно-інвестиційна діяльність банківських установ. Відповідно до кількості метаморфоз інвестицій виділяються основні етапи інвестиційної діяльності (рис. На підставі вивчення, систематизації та узагальнення існуючих поглядів на суть інвестицій як економічної категорії, в дисертації зроблено висновок, що під інвестиціями слід розглядати відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів, що опосередковані фінансовими інструментами, трансфертами та формують один фінансовий потік, який, охопивши в суспільстві інвестиційну сферу, функціонує на інвестиційному ринку. При цьому основна функція банків як інвесторів полягає, з одного боку, у їх участі в інвестиційному процесі своїми ресурсами (власними, залученими, позиковими), а з іншого - прийняттям на себе ризиків вкладення коштів. В такому контексті доцільно говорити про характер, умови та параметри участі банку в загальному інвестиційному процесі шляхом виконання останнім на інвестиційному ринку як посередницьких функцій, так і власної участі за рахунок особистого доходу в реальному та фінансовому секторах, що дозволяє заперечити підходи до характеристики інвестиційної діяльності банків, які звужують її діапазон до кількох видів операцій, переважно у сфері фінансового інвестування, зокрема, виключно до операцій з цінними паперами, а у сфері реального інвестування - до інвестиційного кредитування.Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні основних аспектів кредитно-інвестиційної діяльності банків України, кількісних методів і моделей формування стратегії управління інвестиційним портфелем банку. На початку 1990-х років в умовах розпочатого ринкового реформування економіки України в економічній літературі поняття “інвестиції” ототожнювалося з поняттям “капітальні вкладення”. Дослідження сутності категорії інвестиції дало можливість зробити висновок про те, що інвестиції, по-перше, значно ширша економічна категорія, ніж довгострокове вкладення капіталу у виробничі фонди, оскільки вони можуть упроваджуватись у найрізноманітніших формах (реальній, фінансовій, інтелектуальній, інноваційній), а, по-друге, на відміну від капітальних вкладень, інвестиції здійснюються тільки у високоефективні проекти. Таким чином, інвестиції як економічна категорія - це відносини в результаті перерозподілу фінансових ресурсів, що опосередковані фінансовими інструментами, трансфертами; формують єдиний фінансовий потік, який, охопивши інвестиційну в суспільстві сферу, функціонує на інвестиційному ринку. З‘ясовано, що реалізація інвестиційних можливостей банків на ринку проявляється через участь у формуванні взаємовідносин, що виникають у процесі залучення коштів для створення потенційного інвестиційного ресурсу, виконання ними функцій посередників для обслуговування фактичних інвесторів, а також власну участь як безпосередньо інвестора, який намагається реалізувати власні інвестиційні цілі.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні основних аспектів кредитно-інвестиційної діяльності банків України, кількісних методів і моделей формування стратегії управління інвестиційним портфелем банку. Це дозволило сформулювати низку висновків концептуально-теоретичного, методологічного та науково-практичного характеру, які відображають вирішення завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети: 1. На початку 1990-х років в умовах розпочатого ринкового реформування економіки України в економічній літературі поняття “інвестиції” ототожнювалося з поняттям “капітальні вкладення”. Дослідження сутності категорії інвестиції дало можливість зробити висновок про те, що інвестиції, по-перше, значно ширша економічна категорія, ніж довгострокове вкладення капіталу у виробничі фонди, оскільки вони можуть упроваджуватись у найрізноманітніших формах (реальній, фінансовій, інтелектуальній, інноваційній), а, по-друге, на відміну від капітальних вкладень, інвестиції здійснюються тільки у високоефективні проекти. Таким чином, інвестиції як економічна категорія - це відносини в результаті перерозподілу фінансових ресурсів, що опосередковані фінансовими інструментами, трансфертами; формують єдиний фінансовий потік, який, охопивши інвестиційну в суспільстві сферу, функціонує на інвестиційному ринку. У роботі обґрунтовано суть інвестиційної діяльності як сукупності дій суб‘єктів господарювання, що охоплюють як, власне, саме інвестування, так і мотивацію, стимули до нагромадження і вкладення капіталу з метою досягнення інвестиційної стратегії (приросту капіталу і певного рівня дохідності на вкладений капітал).
2. Банківські інвестиції опосередковують процес використання тимчасово вільних грошових капіталів у вигляді фінансування (кредитування) капіталовкладень або іншої форми вкладень у реальні активи інвестиційних товарів безпосередньо для обслуговування процесу відтворення. Вони характеризуються пропозицією грошових ресурсів з боку банківської системи і попитом на них з боку потенційних учасників інвестиційної діяльності. На цьому ринку формується попит і пропозиція на банківські кредити, портфельні та інші інвестиції банківських установ. З‘ясовано, що банківські інвестиції синтезують загальні закономірності інвестиційних відносин, які виражають системний зв‘язок процесів акумуляції (збереження) і вкладання грошових ресурсів, що призводять до нагромадження. Інтенсивність цих процесів у часі характеризує ринкову кон‘юнктуру.
3. Обґрунтовано основні інвестиційні функції банків: емісія цінних паперів, посередницька діяльність, формування власного портфеля цінних паперів, робота з державними цінними паперами, консалтинг та аналіз ефективності інвестиційних проектів, інформаційна функція. Наведені функції банків на ринку інвестицій у комплексі створюють відповідну інвестиційну діяльність банків. Найбільш розповсюдженим видом інвестиційної діяльності банків є андеррайтинг корпоративних облігацій. Поєднання класичного банківського бізнесу й інвестиційної банківської діяльності веде до зародження інвестиційного банкінгу. Запропоновано ієрархічну форму інвестиційного банкінгу з таких складових: злиття і поглинання, випуск цінних паперів, управління активами.
4. Банки, як і інші суб‘єкти господарських відносин, для забезпечення своєї кредитно-інвестиційної діяльності повинні володіти певним обсягом ресурсів. За сучасних умов розвитку економіки проблема формування ресурсів має першочергове значення як для нормального й інтенсивного розвитку банку, так і для повноцінного виконання ним активних операцій. З‘ясовано, що реалізація інвестиційних можливостей банків на ринку проявляється через участь у формуванні взаємовідносин, що виникають у процесі залучення коштів для створення потенційного інвестиційного ресурсу, виконання ними функцій посередників для обслуговування фактичних інвесторів, а також власну участь як безпосередньо інвестора, який намагається реалізувати власні інвестиційні цілі.
5. Встановлено, що основна частина акумульованих банком ресурсів, які використовуються для здійснення кредитно-інвестиційних операцій, формується за рахунок залучених і запозичених коштів, до того ж, здебільшого за рахунок залучених коштів, що повязано зі специфікою банківської діяльності. Найбільшу питому вагу в залучених ресурсах становлять депозити. Виокремлено чинники, які стримують нарощування обсягів депозитів фізичних осіб і обґрунтовано шляхи збільшення депозитних ресурсів банків.
6. Виявлено, що неефективна система управління ринком внутрішніх державних запозичень, висока ціна кредитних ресурсів, відсутність чітких параметрів інвестиційної політики на рівні країни та її окремих регіонів зумовлювали інтенсивний відплив інвестиційних ресурсів банківської системи з реального сектора економіки з одночасним підвищенням їх активності у спекулятивній короткотерміновій фінансовій сфері, зокрема, на ринку державних внутрішніх позик та на міжбанківському ринку кредитних ресурсів. Підвищення інвестиційної активності банків у реальному секторі через диверсифікацію схем інвестування останнього можливе в міру зміцнення банківської системи та забезпечення відносної макроекономічної стабілізації.
7. На основі якісних і кількісних змін діяльності банків України виявлена тенденція поступового збільшення вагомості інвестиційного кредитування. Це зумовлено рядом об‘єктивних і суб‘єктивних причин, викликаних як загальною стабілізацією економіки України, так і пошуком банківськими установами нових джерел одержання доходів на тривалу перспективу як стійкої бази їх розвитку та зміцнення своїх позицій на ринку банківських послуг.
8. Кредитна діяльність банків є досить різноманітною, проте для банків України ситуація з кредитування довгострокових інвестиційних проектів є недостатньо визначеною. Запропоновано в методику аналізу фінансового стану позичальника довгострокового кредиту ввести показник “інвестиційна кредитоспроможність підприємства”. Розрахунок цього синтетичного показника для оцінки інвестиційної кредитоспроможності підприємства-позичальника дасть можливість не обмежуватись лише оцінкою його поточного фінансового стану, а здійснити повноцінний аналіз у напрямах: інвестиційна привабливість підприємства-позичальника, забезпечення кредиту (майнове), якість проекту і плану його реалізації.
9. Визначено, що інвестиційний портфель комерційного банку є портфелем з набором цінних паперів, що входять до нього, випущених урядом, місцевими органами влади, недержавних боргових зобовязань, акцій та облігацій, акціонерних товариств, похідних фінансових інструментів, деривативів та інших видів цінних паперів. Інвестиційному портфелю комерційного банку повинна належати, відмінна від діяльності інших інвестиційних інститутів, роль - досягнення заданої ліквідності портфеля і, як результат, забезпечення платоспроможності банку. З‘ясовано, що деформованість структури кредитно-інвестиційного портфеля банків України визначається слабкістю фондового ринку, домінуванням на ньому державних цінних паперів, вузьким асортиментом і відсутністю надійних фінансових інструментів для вкладання коштів. При цьому політика щодо зниження дохідності державних цінних паперів робить їх малопривабливими для основної маси банків.
10. Залежно від оцінки інвестиційних якостей цінних паперів запропоновано два способи управління інвестиційним портфелем комерційного банку - активний і пасивний. Серед основних проблем, що виділяються при формуванні та управлінні портфелем цінних паперів із врахуванням сучасного стану фондового ринку України, можна назвати обмежене коло акцій, котрі мають стійке ринкове котирування; невеликий вибір галузей економіки, привабливих для інвестора; високі спреди в цінах купівлі та продажу акцій; висока кореляція динаміки руху курсів найбільш ліквідних акцій. В Україні основний принцип портфельного інвестування - принцип диверсифікації активів - може бути використаний частково через нестачу ліквідних обєктів інвестування.
11. Запропоновано класифікацію ризиків портфельного інвестування і проаналізовано різноманітність методів їх оцінки. Комерційному банку як одному з серйозних інвесторів властиві всі типи інвестиційних ризиків. Особливість кредитної установи в тому, що вона має додатковий тип несистематичного ризику, не властивий іншим інвестиційним інститутам - ризик втрати ліквідності свого балансу, тому що джерелом інвестицій у цінні папери можуть бути власні ресурси банку або ресурси, залучені на довготермінову перспективу. За умов нестабільної економічної ситуації можливість залучити інвестиційні ресурси для банку обмежені, тому, купуючи цінні папери на довготермінову перспективу, банк терпить ризик за рахунок незбалансованості своїх активів з пасивами щодо терміну й характеру перегляду процентних ставок.
12. Запропоновано структуру фондового управління (фондового відділу) банку, що здійснює прийняття стратегічних, тактичних рішень, проводить оперативні дії з управління інвестиційним портфелем. Визначено місце і роль керуючого інвестиційним портфелем банку в інтегрованій системі при моделюванні інвестиційного портфеля. У цьому контексті пропонується діалогова модель процесу прийняття рішень щодо управління інвестиційним портфелем банку. Діалогова система підтримки прийняття рішень стосовно процедури моделювання оптимальної структури інвестиційного портфеля має забезпечити інтерфейс керуючого інвестиційним портфелем з ієрархічною системою математичних моделей управління інвестиційним портфелем.
13. Обґрунтовано, що моделювання банківського інвестиційного портфеля було б доцільно базувати на ієрархічному діалоговому підході з використанням відповідних математичних моделей. Цільовою функцією у математичних моделях повинні бути не тільки дохідність і ризик, а й ліквідність цінних паперів і портфеля, що моделюється. Крім того, у моделях має бути передбачена можливість перегляду стратегії управління банківським інвестиційним портфелем залежно від умов, що складаються на фінансовому ринку і у фінансовій діяльності банку.
14. Встановлено, що інвестиційний портфель банку перебуває у рухомому стані: його склад постійно змінюється відповідно до ситуації, яка складається як у структурі банку, так і змін, що відбуваються безпосередньо на ринку цінних паперів. Тому ефективність моделювання інвестиційного портфеля банку здебільшого визначається узгодженістю у часі його вхідних і вихідних потоків активів, котрі впливають на фонд інвестиційного портфеля. Відповідно до цього запропоновано моделі формування фонду інвестиційного портфеля банку при узгоджених і неузгоджених у часі потоках активів, моделі розподілу фонду інвестиційного портфеля банку за основними класами портфелів і за видами цінних паперів.
15. Формування інвестиційного портфеля банку потребує створення єдиної інтегрованої інформаційної системи в рамках комерційного банку. Запропоновано функціональну схему роботи банківської інтегрованої системи інформаційної підтримки формування і управління інвестиційним портфелем. Обґрунтована робота кожного модуля цієї інформаційної системи. Для ефективної роботи банківської інформаційної системи з управління інвестиційним процесом потрібна інтеграція технологій, апаратних і програмних продуктів, мережних обладнань у єдиний інформаційний комплекс, що дасть змогу використати його у відкритих системах.
16. За умов трансформації економіки України потребує подальшого розвитку законодавча та нормативна бази діяльності банківської системи, її адаптація до умов економічного розвитку країни. Встановлено, що для активізації діяльності банків у процесі інвестування держава повинна забезпечити їм можливість накопичити необхідні для цього кошти та диверсифікацію ризику інвестиційної діяльності, який обумовлений економічним становищем країни.
17. Виявлено, що на фондовому ринку України функціонування інвестиційних інститутів необхідне для забезпечення фінансової стабільності, уникнення фінансових криз; ефективнішого розміщення урядом ресурсів; сприяння підприємництву; посилення конкуренції і забезпечення більшого вибору фінансових продуктів тощо. Разом з тим, з метою підтримки функціональності фінансового ринку та формування системи ефективної акціонерної власності, відповідно до сучасної тенденції інституціоналізації і згідно з принципами побудови банківської системи України, одним із варіантів розвязання проблеми участі банків на фондовому ринку є їх спеціалізація, тобто розподіл на комерційні та інвестиційні.
18. Для того, щоб банки здійснювали активну інвестиційну діяльність, необхідно створити умови, за яких банки були б застраховані від невиправданого ризику. Відповідно до цього комерційним банкам, Асоціації українських банків доцільно активізувати операції на ринку цінних паперів підприємств та акціонерних товариств, поступово зменшити частку вкладів у державні цінні папери, розширити діяльність на первинному і вторинному ринках державних цінних паперів, що міститимуться серед фізичних осіб, пенсійних фондів, страхових організацій. Визначено, що винятково важливим значенням для підтримки стійкості комерційних банків на фондовому ринку є вдосконалення операцій РЕПО. Сферу операцій РЕПО необхідно розширити. Назріла потреба у введенні операцій зворотного РЕПО, коли комерційний банк має можливість купувати в НБУ цінні папери з подальшим їх продажем.
Список литературы
Монографії, навчальні посібники
1. Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. - Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш, 2001.-320с. (20,2 друк. арк.).
3. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б.С. Івасіва. - К: КНЕУ, 1999.-404 с. (24,41 друк. арк.). (Особистий внесок: підрозділ 12.4. “Лізинг - кредит”. - С. 277-287. - 0,67 друк. арк.).
4. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навч. посібник / За ред. Б.Л. Луціва. - Львів: Львівський банківський коледж НБУ, 1999. - 156 с. (18,1 друк. арк.). (Особистий внесок: розділ 1 “Суть і функції грошей”. - С. 5-29. - 2,53 друк. арк.).
5. Луців Б.Л. Лізинг і факторинг як альтернативне джерело кредитування та інструмент збуту: Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1993. - 72 с. (4,18 друк. арк.).
Статті в наукових фахових виданнях: 6. Луців Б.Л. Аналіз інвестиційних особливостей банків як учасників ринку цінних паперів // Наук. записки. - Вип. 11. - Тернопіль: Вид-во “Економічна думка”. - 2002. - С. 100-103. (0,38 друк. арк.).
7. Луців Б.Л. Банки та інвестиційна політика // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Банківська і фінансово-кредитна система та їх роль у сучасних умовах: Щорічник наук. праць. За матеріалами доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів від 24. 03. 2000 р. / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відповід. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Вип. XVII. - Львів, 2000. - С. 59 - 65. (0,41 друк. арк.).
8. Луців Б.Л. Банківська інтегрована система формування та управління інвестиційним портфелем // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми ринкової трансформації України: Зб. наук. праць / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відповід. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2003. - Вип. 1(ХХХІХ). - С. 344 - 350. (0,41 друк. арк.).
9. Луців Б.Л. Грошово-кредитна політика держави та інвестиційна діяльність банків // Економіка України. - 2001. - №10. - С. 20-25. (0,53 друк. арк.).
10. Луців Б.Л. До питання державного регулювання діяльності банків в інвестиційній сфері // Вісник ТАНГ. - 2001. - № 16. - С. 54-57. (0,45 друк. арк.).
11. Луців Б.Л. Довгострокові інвестиції комерційних банків у цінні папери // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 170. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 64-70. (0,44 друк. арк.).
12. Луців Б.Л. Інвестиційний потенціал комерційних банків // Наук. записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Економіка. - 2001. - № 9. - С. 74-75. (0,21 друк. арк.).
13. Луців Б.Л. Інституційні особливості банків як учасників ринку цінних паперів // Банківська справа. - 2001. - № 6. - С. 11-13. (0,37 друк. арк.).
14. Луців Б.Л. Комерційні банки в процесах концентрації акціонерної власності // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. - № 5, ч.2. - Т. 1. - С. 216-217. (0,23 друк. арк.).
15. Луців Б.Л. Кредитування інвестиційних проектів // Вісник ТАНГ. - 2001. - № 14. - С. 114-118. (0,60 друк. арк.).
16. Луців Б.Л. Маркетингова орієнтація регіонального банку - орієнтація на клієнтів // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. - Вип. 5. - 2001. - С. 79-80. (0,20 друк. арк.).
17. Луців Б.Л. Моделювання механізму формування фонду інвестиційного портфеля комерційного банку // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць: У 2 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Т.11. - Вип. 181.С. 406 - 411. (0,21 друк. арк.).
18. Луців Б.Л. Напрями формування й розвитку інвестиційно-банківських інститутів в Україні // Вісник Української академії банківської справи. - 2001. - № 1. - С. 38-43. (0,81 друк. арк.).
19. Луців Б.Л. Незалежна Україна заслуговує фідуціарної кредитно-банківської системи // Банківська справа. - 2001. - № 5. - С. 62. (0,12 друк. арк.).
20. Луців Б.Л. Основні методи мінімізації ризиків при формуванні портфеля цінних паперів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми формування і реалізації політики сприяння розвиткові підприємництва в Україні: Зб. наук. праць / НАН України: Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відповід. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2002. - Вип. І (ХХХІІ). - С. 172 - 178. (0,41 друк. арк.).
21. Луців Б.Л. Передумови формування і розвитку інвестиційно-банківських інститутів України // Экономика Крыма. - 2003. - № 10. - С. 46 - 50. (0,54 друк. арк.).
22. Луців Б.Л. Портфельне інвестування в діяльності комерційних банків // Банківська справа. - 2000. - № 5. - С. 48 - 50. (0,38 друк. арк.).
23. Луців Б.Л. Ринок корпоративних цінних паперів в умовах глобалізації ринку інвестицій // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Перспективи розвитку зовнішньоекономічних звязків України в контексті процесів глобалізації: Щорічник наук. праць / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відповід. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2001. - Вип. XXVIII.- С. 145 - 151. (0,41 друк. арк.).
24. Луців Б.Л. Роль і місце малого бізнесу у стратегії розвитку малих банків // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Мале та середнє банківництво в умовах становлення ринкової системи в Україні: Зб. наук. праць / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відповід. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2004. - Вип. 6. (L). - С. 67 - 71. (0,29 друк. арк.).
25. Луців Б.Л. Формування портфеля корпоративних цінних паперів // Фінанси України. - 2001. - № 10. - С. 139 - 144. (0,38 друк. арк.).
26. Луців Б.Л., Бобчук І.П. Регіональні аспекти кредитної політики в управлінні кредитним ризиком. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Банківська і фінансово-кредитна система та їх роль у сучасних умовах: Щорічник наук. Праць. За матеріалами доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів від 24. 03. 2000 р. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2000. - Вип. XVII. - С. 279 - 284. (0,35 друк. арк.). (Особисто автору - 0,25 д.а.).
27. Луців Б.Л., Гащак Л.М. Реалізація заставленого майна і погашення проблемних кредитів з використанням векселів // Наук. записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Економіка. - 2001. - № 8. - С. 105-112. (0,58 друк. арк.). (Особисто автору - 0,47 д.а.).
28. Луців Б.Л., Іващук О.Т. Модель оптимальної структури інвестиційного портфеля комерційного банку // Ринок цінних паперів України. - 2003. -
№ 7-8. - С. 63-66. (0,51 друк. арк.). (Особисто автору - 0,42 д.а.).
29. Луців Б.Л., Савяк І.Я. Необхідність активізації інвестиційної діяльності в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми регулювання регіонального ринку праці: Зб. наук. праць. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відповід. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2002. - Вип. 3 (XXXIV). -
С. 344 - 349. (0,35 друк. арк.). (Особисто автору - 0,28 д.а.).
30. Луців Б.Л., Сас Б.Б. Аналіз структури зовнішнього боргового зобовязання України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Банківська і фінансово-кредитна система та їх роль у сучасних умовах: Щорічник наук. Праць. За матеріалами доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів від 24. 03. 2000 р. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2000. - Випуск XVII - С. 333 - 337. (0,29 друк. арк.). (Особисто автору - 0,20 д.а.).
31. Луців Б.Л., Сас Б.Б. Особливості функціонування іноземних банків на фінансових ринках країн Центральної та Східної Європи // Наукові записки: Зб. наук. праць викладачів і аспірантів кафедри економічного аналізу ТАНГ. - Тернопіль, 2000. - С. 44-47. (0,38 друк. арк.). (Особисто автору - 0,31 д.а.).
32. Луців Б.Л., Сас Б.Б. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України // Вісник ТАНГ. - 1999. - № 10. - С. 9 - 11. (0,25 друк. арк.). (Особисто автору - 0,15 д.а.).
33. Луців Б.Л., Сиротюк О. Інвестиційна ситуація в Україні: проблеми і перспективи // Вісник ТАНГ. - 1998. - № 3. - С. 16 - 17. (0,28 друк. арк.). (Особисто автору - 0,21 д.а.).
Публікації в інших виданнях: 1. Луців Б.Л. Інвестиційна ситуація в Україні: проблеми і перспективи // Вісник ТАНГ. - 1998. - № 3. - С. 16 - 17. (0,21 друк. арк.).
2. Луців Б.Л. Суть і проблеми інвестиційної діяльності українських комерційних банків // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України: Зб. наук. праць. - Луцьк: Ред.-вид. відділ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1998. - С. 270 - 273. (0,09 друк. арк.).
3. Луцив Б.Л., Ткачук В.О. Вопросы рационального использования оборудования// Эффективность хозяйствования в условиях полного хозрасчета и самофинансирования: Тезисы респуб. научно-практ. конференции. - Тернополь от 19. 10. 1999г. - Киев, АИЭИ Госплана УСЕР, 1989. - С.111-112. (0,12 печ. л.). (Лично автору - 0,07 п.л.).
4. Луців Б.Л., Капшій Л.Г. Роздержавлення власності і лізинг // Проблеми роздержавлення та їх реалізація в умовах ринкової економіки: Тези доповідей міжобласних науково-практичних конференцій. - Тернопіль від 25-26 жовтня 1991 р., - Тернопіль 1991. - С. 30-31. (0,06 друк. арк.).