Кредитна система України - Дипломная работа

3. Основні перспективи розвитку кредитної системи УкраїниСфера грошового обігу античного світу (торговельні угоди між полісами Греції та Босфору, діяльність трапедз і трапедзитів) поширилася і на південні землі сучасної України завдяки жвавій торгівлі Афін із Босфорським царством, яке розташувалося на Керченському та Таманському півостровах (Північне Причорноморя). Банківська справа в сьогоднішньому вигляді зародилася в період мануфактурної стадії капіталізму, коли виникли банкірські доми, які надави кредит промисловим і торговим капіталістам під помірний процент. Спочатку банки перебували у приватному володінні, а згодом у 1964 р. було створено перший центральний акціонерний банк - банк Англії, який надавав комерційні кредити, а також мав право випуску банкнот на цінних паперів для оплати урядового боргу. Лише в міських банках приватні підприємці могли розраховувати на певну підтримку. На 20 червня 1990 р. на території України було офіційно зареєстровано 25 банків (17 акціонерних комерційних і 8 кооперативних).Кредитна система - це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства. Організаційна структура кредитної системи характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються на три групи: 1) центральний банк; Як правило, кредитна система має трьохрівневу структуру (хоча існують відхилення від такої практики): центральний банк, банківські установи та небанківські кредитно-фінансові інститути. Основним джерелом банківського прибутку витупає різниця (маржа) між процентом, що береться банком за наданий кредит (позика), і процентом, що сплачується банком за депозитами.Головною ланкою кредитної системи є банки, в ролі головного виступає НБУ. Стосовно інших банків він виступає банком банків, кредитором і регулятором кредитної системи, є автономним органом управління грошово-кредитною системою. Національний банк проводить операції з резервними фондами та касове обслуговування комерційних банків, купівлю й продаж державних цінних паперів та іноземної валюти, визначення курсу національної валюти щодо валют інших країн. Свій вплив на діяльність підприємств він здійснює через обслуговування комерційних та інших банків. Комерційні банки України та іноземні банки можуть здійснювати банківські операції тільки після реєстрації в Республіканській книзі реєстрації банків.В Основних засадах аналізу факторів впливу на грошово-кредитної політики та кредитну систему в цілому на 2011 рік ураховано сучасні тенденції в економіці країни, грошово-кредитній сфері та їх взаємний вплив на суспільний розвиток, а також оцінка подальшої перспективи, обґрунтовано напрями монетарної політики Погіршення економічної ситуації в Україні певною мірою було наслідком зниження рівня глобальної ліквідності та темпів економічного розвитку в більшості країн світу, що, з одного боку, обмежувало доступ підприємств реального сектору і банків до зовнішніх джерел запозичень, а з іншого - через несприятливу конюнктуру знижувався попит на продукцію традиційного українського експорту. Запроваджені додаткові заходи включали: підтримку ліквідності банків; обмеження на здійснення певних активних операцій банків в іноземній валюті; недопущення відпливу коштів клієнтів із банківської системи; безперебійне здійснення платежів; тимчасове лімітування відхилень між курсами купівлі та продажу готівкової іноземної валюти; помякшення умов використання кредитів в іноземній валюті від нерезидентів тощо. Для збалансування ситуації на валютному сегменті ринку, а також закріплення позитивних тенденцій до стабілізації ситуації в банківській системі Національний банк на початку грудня перейшов до другого етапу стабілізаційних заходів, який, поміж іншого, передбачав: обмеження обсягів підтримки ліквідності банків, підвищення вартості національної валюти, коригування вимог з формування банками обовязкових резервів, посилення окремих пруденційних вимог. Такі критерії можуть бути забезпечені через використання режиму керованого плавання обмінного курсу (з переходом у перспективі до режиму вільного плавання обмінного курсу), що має супроводжуватися: посиленням гнучкості обмінного курсу гривні через розширення діапазону його можливих коливань (у результаті обмінний курс втрачатиме статус якоря грошово-кредитної політики, а курсова динаміка підпорядковуватиметься завданням нівелювання зовнішніх ризиків стабільності національної грошової одиниці); забезпеченням прозорості та транспарентності функціонування валютного сегменту ринку через удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур; створенням та постійним удосконаленням механізмів хеджування валютних ризиків; розбудовою комплексної системи моніторингу валютних ризиків, удосконаленням механізмів контрол

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні основи кредитної системи

1.1 Визначення та еволюція кредитної системи України

1.2 Структура кредитної системи

1.3 Роль НБУ в кредитній системі

2. Аналіз стану кредитного ринку України на сучасному етапі

2.1 Аналіз факторів впливу на кредитну систему України

2.2 Оцінювання кредитного ринку України

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що кредит, як відомо, є основною статтею вкладень комерційних банків, до того ж він є чи не найризиковішою банківською операцією, яка привела до банкрутства не один банк.

А тому надзвичайно великого значення набуває вміння банківських спеціалістів в процесі загострення конкуренції на кредитному ринку вибирати найраціональніші менеджерські рішення, розраховувати ефективність різних варіантів кредитних проектів, робити стратегічні і тактичні прогнози, здійснювати постійний контроль за дотриманням законодавчих норм в проведенні кредитних операцій. А все це можливо лише за умови досконального знання всього механізму надання та погашення позик. кредитний фінансовий банківський

Актуальність теми заключається також в тому, що кредитування, як будь-який інший процес, не є сталим, а постійно змінюється, модернізується, а тому дослідження вдосконалення кредитного процесу є також важливим з точки зору розробки і впровадження на практиці нових способів надання та погашення позик.

Головною метою даної роботи є висвітлення економічного змісту кредитних відносин, аналіз механізму банківського кредитування в Україні та пошук шляхів його вдосконалення.

На сьогодні в Україні особливого значення набуває підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури, що вимагає кардинальних якісних перетворень у банківській сфері, а відповідно, реалізації адекватної політики комерційними банками. Перехід від адміністративно-командних методів управління банківською системою до економічних посилює роль конкуренції та зумовлює необхідність врахування потреб клієнтів грошово-кредитного ринку, розробки і реалізації ефективної депозитної і кредитної політики.

Необхідними умовами для створення ефективної банківської системи та кредитної системи Україні в цілому є можливість та практичне здійснення переливу фінансових коштів між субєктами господарювання, надання споживачам свободи вибору між різними обєктами розміщення тимчасово вільних грошових коштів, а також надання рівних прав усім, хто предявляє попит на кредитні ресурси.

Це обумовлено недостатнім рівнем розробки окремих аспектів депозитної політики комерційного банку в умовах стабілізації грошово-кредитного ринку; дискусійними залишаються питання оптимального співвідношення депозитних інструментів та особливості формування депозитної політики в умовах зростаючої конкуренції.

Банківська система - це сукупність взаємоповязаних фінансово-кредитних установ (банків), які функціонують в межах єдиного фінансового механізму певної країни у визначений історичний період. Банківська система є підсистемою фінансової системи конкретної держави.