Призначення та функції кредитної системи. Структура кредитної системи України та її еволюція. Роль Національного банку в кредитній системі України. Комерційні банки як основа кредитної діяльності. Оцінка діяльності небанківських фінансових посередників.
Аннотация к работе
Безперервність цієї циркуляції забезпечує кредитна система. Кредитна система - сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства. Становлення ринкових умов господарювання в Україні зумовило перехід до дворівневої банківської системи, а банки є практично найважливішою складовою кредитної системи. Певна особа, щоб підвищити свій соціально-економічний рівень життя прагне більших доходів, яких не може забезпечити держава, тому часто люди розпочинають власну діяльність, а на це потрібні чималі кошти.Кредит - (від латинського «кредо» - вірю) є формою руху грошового капіталу, який надається в позику на умовах повернення й прибутковості. Кредитна система - (у широкому змісті) сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту, що існують у рамках тієї чи іншої соціально-економічної формації; (у вузькому змісті) сукупність банків і інших кредитно-фінансових установ, що здійснюють мобілізацію вільних грошових капіталів і доходів і надання їх у позичку. Кредит - система економічних відносин, за допомогою якої мобілізуються тимчасово вільні кошти і здійснюється їхнє спрямування на потреби розширеного відтворення. З цієї точки зору йому притаманні такі принципи, як: а) економічність, тобто досягнення найбільшої ефективності використання позички при найменших кредитних вкладеннях; б) комплексність, яка означає проведення такої кредитної політики, що найкраще враховує закономірності розвитку економіки у визначений час; в) диференційованість - різний, здебільшого навіть індивідуальний, підхід до кредитування кожної з категорій позичальників. Перерозподільна функція полягає в тому, що матеріальні та грошові ресурси, які були вже розподілені і передані у власність економічним субєктам, через кредит перерозподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим субєктам, не змінюючи їх первинного права власності.В умовах розвинутої ринкової економіки кредит випускає в декількох видах і здійснюються через найрізноманітніші організаційні форми , які в сукупності утворюють кредитну систему, а це: банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, фонди. Саме через них здійснюються основні посередницькі функції між кредиторами й позичальниками. Існує багато різних видів банків, проте за своїм функціональним призначенням і належністю вони можуть бути зведені у дві великі групи: центральні (федеральні) банки і комерційні банки. В сукупності і взаємодії всі банки складають національну банківську систему. Основним джерелом банківського прибутку виступає різниця (маржа) між процентом, що береться банком за виданий кредит (позика), і процентом, що сплачується банком за депозитами.Кредитна система припускає наявність фінансових посередників - банків, які залучають кошти на умовах зворотності від одних субєктів і дають їх у позичку іншим субєктам. Така кредитна система стала формуватися в Україні у формі прямих грошових позичок між підприємствами. Але високі ризики таких “прямих ”відносин кредиторів і позичальників, розбіжність за сумами і термінами наявної пропозиції коштів з попитом на них у кожній розвитій економічній системі неминуче призводить до виникнення особливих посередників, що на основі акумуляції коштів багатьох субєктів забезпечують задоволення практично будь-яких потреб ринкових субєктів у позикових засобах. Уся їхня активна діяльність з видачі кредитів своїм клієнтам із самого початку носила характер ринкових операцій, оскільки здійснювалася не відповідно до централізовано затвердженого плану розподілу кредитних ресурсів, а з обліком їхньої економічної вигідності для банку. Комерційні банки самі встановлюють для них вигідні умови видачі і погашення позичок, вони можуть вільно вибирати клієнтів, а клієнти - банк.Він створює сприятливі умови для її функціонування та розвитку і справляє вирішальний вплив на стабільність національної валюти, надійність банківських установ, дієвість платіжно-розрахункового механізму, що загалом визначає ефективність функціонування всієї економіки країни. Досвід цих країн з реформування банківського сектора на ринкових засадах і розробки чинного законодавства може мати практичну цінність при формуванні ефективної інституційної структури кредитно-банківської системи в економіці перехідного періоду, в тому числі й в Україні. Національний банк України (НБУ) було створено в 1991 р. відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність ”та Статуту Національного банку України на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР і її обласних управлінь. НБУ проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту та забезпечення стабільності національної грошової одиниці; він є емісійним центром; організатором міжбанківських розрахунків; координатором діяльності банківської системи в цілому; НБУ визначає
План
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ І. Поняття кредитної системи та її роль в економіці країни
1.1 Сутність, призначення та функції кредитної системи
1.2 Економічна роль та структура кредитної системи
1.3 Структура кредитної системи України та її еволюція
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження особливостей формування та розвитку кредитної системи
2.1 Роль НБУ в кредитній системі України
2.2 Комерційні банки як основа кредитної діяльності
2.3 Оцінка діяльності небанківських фінансових посередників
РОЗДІЛ ІІІ. Підвищення ефективності розвитку кредитної системи України