Сутність кредитного важеля як окремої дефініції. Вплив монетарних інструментів Національного банку України на кредитну активність банків. Напрямки поліпшення структури банківської системи України для підвищення ефективності кредитного впливу на економіку.
Аннотация к работе
За таких обставин саме використання можливостей кредиту щодо впливу на підвищення підприємницької активності дасть змогу забезпечити активний розвиток бізнесу, і, як наслідок, сприятиме неперервності розширеного відтворення в економічній системі. Однак зростання обсягів банківського кредитування впродовж останніх років загалом не допомогло вирішити проблеми, повязані з вітчизняним виробництвом, оскільки банки зосереджували свою діяльність переважно на високодохідному роздрібному кредитуванні споживчих потреб населення. Через це велике значення має дослідження впливу центрального банку на можливості використання комерційними банками кредитних важелів і визначення напрямків підвищення ефективності їхньої діяльності у вітчизняному виробництві. Вивченню питань суті й ролі кредиту в розвитку економіки та організації кредитної діяльності банків присвячено значну кількість праць українських і зарубіжних науковців. Результатом виконання комплексу визначених у дисертації завдань є розробка пропозицій та рекомендацій щодо підвищення впливу кредитних важелів банківської системи на реальний сектор економіки, які включають такі положення: 1) пропозиції щодо введення у рейтинг банків низки коефіцієнтів, що визначають значущість конкретного банку в розвитку виробничої сфери, а саме інвестиційних та мобілізаційних коефіцієнтів; 2) рекомендації щодо вдосконалення оцінки майна, яке передається в заставу, через проведення аналізу зовнішніх та внутрішніх чинників, які можуть вплинути на вартість застави, і відповідного корегування встановленого дисконту; 3) модель максимізації прибутку банку від використання кредитних важелів, суть якої полягає в оптимізації структури кредитного портфеля з урахуванням допустимого ризику; 4) рекомендації щодо запровадження нових кредитних продуктів для реального сектору економіки із застосуванням індивідуального підходу до кожного позичальника, а також використання комбінованої форми процентних ставок для збалансування ризику втрат між банком і позичальником; 5) пропозиції щодо вдосконалення дієвості монетарних інструментів центрального банку на кредитну активність банків у реальному секторі економіки, а саме поєднання прямих і непрямих важелів регулювання грошового обігу та розподілу кредитних ресурсів; 6) поліпшення структури банківської системи для підвищення ефективності кредитного впливу банків на реальний сектор економіки, зокрема шляхом створення банку для роботи з проблемними активами; 7) пропозиції щодо оптимізації внутрішньої структури банку для роботи з проблемними кредитами.«Теоретичні аспекти організації кредитних відносин банків із субєктами господарювання» присвячено розгляду теоретичних аспектів організації кредитних операцій комерційних банків із субєктами господарювання як основи стимулюючого впливу банків на виробництво в умовах перехідної економіки, визначення поняття «кредитний важіль»і зясуванню змісту монетарного впливу центрального банку на кредитну активність банківських установ. Аналіз генезису наукових пізнань про кредит, що відображає умови соціально-економічного розвитку суспільства, дозволив визначити декілька основних підходів до трактування його сутності: соціально-психологічний підхід, форма руху позичкового капіталу, акумуляційно-перерозподільний підхід і підхід, що ґрунтується на принципах кредитування. Центральний банк через монетарні інструменти (регулювання норм обовязкових резервів, регулювання облікової ставки, зміну умов рефінансування банків, операції на відкритому ринку, регулювання курсу національної валюти) впливає на кредитну активність банківських установ, які, застосовуючи кредитні важелі (процентна ставка, строк кредитування, види кредитування, умови надання кредиту), впливають на обсяги кредитування субєктів господарювання, а відтак на зростання або зниження обсягів виробництва. На основі аналізу зарубіжного досвіду застосування монетарних інструментів впливу на обсяги кредитування виробництва, а саме: надання компенсації за кредитування пріоритетних галузей економіки через пільгову облікову політику або зниження резервних вимог; покриття різниці між депозитними і кредитними ставками за рахунок бюджетних відрахувань; селективна кредитна політика; інституційні перетворення кредитної системи й спеціальні програми кредитування пріоритетних галузей, які впливають на структуру виробничої сфери, визначено переваги та недоліки інструментів прямого впливу на кредитну активність банків. На основі аналізу кредитної діяльності банків за цільовими вкладеннями встановлено, що переважно кредити видавалися під проекти, які швидко окупляться, або для торгово-посередницької діяльності; для поточної ж діяльності підприємств кредитів надавалося набагато більше, ніж для інвестиційної.Аналіз основних підходів до визначення суті кредиту як категорії: соціально-психологічний підхід, як форми руху позичкового капіталу, акумуляційно-перерозподільчий підхід і підхід, що ґрунтується на принципах кредитування, дав змогу виявити їхні недоліки, в результаті чого сформульован