Визначення суті та структури кредитних ризиків сільськогосподарських підприємств, особливості управління ними у сучасних умовах. Комплексний аналіз механізмів мінімізації кредитних ризиків, розробка комплексу заходів з удосконалення управління ними.
Аннотация к работе
Мних та інші вчені зосереджують увагу на теоретико-практичних аспектах надання кредитів сільськогосподарським підприємствам та пошуку напрямків його вдосконалення. Має бути визначена роль страхування у системі управління кредитними ризиками сільськогосподарських підприємств. Для досягнення поставленої мети у роботі вирішувались такі основні завдання: уточнити визначення понять “кредитний ризик”, “управління кредитним ризиком сільськогосподарських підприємств”, “механізми мінімізації кредитних ризиків сільськогосподарських підприємств”, “кредитне страхування”; Метод анкетного опитування використано для оцінки стану кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств Житомирської області, окреслення механізму управління ризиками у сільськогосподарському виробництві, визначення бажаних страхових тарифів при страхуванні виробничих ризиків сільськогосподарськими підприємствами, доцільності обовязковості страхування ризиків у сільському господарстві. визначення особливостей управління кредитним ризиком сільськогосподарських підприємств, які полягають у існуванні трьохрівневого механізму управління кредитним ризиком сільськогосподарських підприємств (на рівні підприємства, комерційного банку і держави) та необхідністю обовязкового розвитку системи страхового захисту сільськогосподарських підприємств, як обєктивної умови безперебійного функціонування процесу розширеного відтворення у сільському господарстві.У першому розділі “Кредитні ризики сільськогосподарських підприємств та теоретичні основи мінімізації їх дії” узагальнено критерії класифікації кредитних ризиків, уточнено й доповнено визначення суті та структури кредитних ризиків сільськогосподарських підприємств, виокремлено особливості управління ними у сучасних умовах. З огляду на те, що в сільському господарстві кредит є опосередкованою формою використання майбутніх доходів, під кредитним ризиком сільськогосподарських підприємств розуміємо ймовірність втрати не лише заставленого майна, але і майбутніх доходів. Ринкове середовище, складність звязків у ньому, здійснення виробництва сільськогосподарської продукції під впливом природнокліматичних та біологічних факторів можуть стати причинами неповернення кредитів сільськогосподарськими підприємствами. Саме на цьому рівні має бути організована ефективна система страхування виробничих ризиків підприємства, що є другою особливістю управління кредитними ризиками сільськогосподарських підприємств. Встановлено, що найбільший вплив на неповернення кредитів комерційним банкам сільськогосподарськими підприємствами справляє висока збитковість сільськогосподарських підприємств, нееквівалентність обміну між товарами, що виробляються та споживаються підприємствами галузі, недостатня кількість матеріально-технічних засобів, що призводить до порушення технології вироблення сільськогосподарської продукції, інфляційні процеси, втрати підприємств галузі в результаті стихійних лих та природнокліматичних явищ, що мають масовий характер.Кредитний ризик сільськогосподарських підприємств необхідно розглядати як ймовірність втрати не лише заставленого майна, але і майбутніх доходів. Його складовими є: системні ризики - що виникають у зовнішньому середовищі учасників кредитного процесу; ризики щодо застави - повязані з ймовірною втратою заставленого майна або зниженням його вартості; виробничі ризики - що призводять до втрат у виробничій діяльності. Кожна з цих груп ризиків має розрізнятися за такими підвидами: для системних - це валютний, процентний, інфляційний, ціновий ризики, ризики державного регулювання; для ризиків щодо застави - ризик зниження ліквідності застави та ризик втрати заставленого майна; для виробничих ризиків - ризики втрати врожаю, технологічний ризик, ризики зниження продуктивності тварин. На кожному рівні управління кредитним ризиком слід виділити механізми мінімізації кредитних ризиків сільськогосподарських підприємств - як сукупність засад, правил і методів спрямованих на зниження втрат від наслідків кредитного ризику на відповідних рівнях управління. Одним із засобів зниження кредитних ризиків є кредитне страхування, яке слід розглядати як сукупність видів страхування, що мають на меті знизити кредитний ризик на рівні позичальника і кредитора.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки: 1. Кредитний ризик сільськогосподарських підприємств необхідно розглядати як ймовірність втрати не лише заставленого майна, але і майбутніх доходів. Його складовими є: системні ризики - що виникають у зовнішньому середовищі учасників кредитного процесу; ризики щодо застави - повязані з ймовірною втратою заставленого майна або зниженням його вартості; виробничі ризики - що призводять до втрат у виробничій діяльності. Кожна з цих груп ризиків має розрізнятися за такими підвидами: для системних - це валютний, процентний, інфляційний, ціновий ризики, ризики державного регулювання; для ризиків щодо застави - ризик зниження ліквідності застави та ризик втрати заставленого майна; для виробничих ризиків - ризики втрати врожаю, технологічний ризик, ризики зниження продуктивності тварин.
2. Система управління кредитними ризиками сільськогосподарських підприємств є комплексом заходів направлених на мінімізацію ризиків та забезпечення безперебійного виробничого процесу, з метою створення умов для повернення кредитних ресурсів. Система управління кредитними ризиками сільськогосподарських підприємств представлена трьома рівнями: позичальника, комерційного банку та держави. Завданнями першого рівня є відслідковування кредитних відносин окремого підприємства та ризиків неповернення кредитів. Завданнями другого - є управління ризиком відповідно до визначеної стратегії комерційного банку. На державному рівні - формуються загальні принципи та правила кредитування та страхування сільськогосподарських підприємств. На кожному рівні управління кредитним ризиком слід виділити механізми мінімізації кредитних ризиків сільськогосподарських підприємств - як сукупність засад, правил і методів спрямованих на зниження втрат від наслідків кредитного ризику на відповідних рівнях управління.
3. Одним із засобів зниження кредитних ризиків є кредитне страхування, яке слід розглядати як сукупність видів страхування, що мають на меті знизити кредитний ризик на рівні позичальника і кредитора. На рівні сільськогосподарського підприємства використовуються такі види страхування: страхування врожаю, страхування тварин, страхування життя позичальника, страхування відповідальності за непогашення кредитів. На рівні кредитора таке страхування стосується ризику неповернення кредитів і ризику втрати заставодержателем майна.
4. Встановлено, що за аналізований період, видача кредитів комерційними банками сільськогосподарським підприємствам зросла майже у чотири рази. Суттєво розширилась сфера довгострокового кредитування. Незважаючи на це, через підвищений кредитний ризик рівень процентних ставок за кредитами комерційних банків для сільськогосподарських підприємств залишається вищим порівняно із процентними ставками по інших галузях.
5. Суттєвий вплив на процес кредитування сільськогосподарських підприємств справляють ряд ризиків, що призводять до високої збитковості сільськогосподарських підприємств. Зокрема сукупність системних ризиків (найбільше цінового, інфляційного, ризику державного регулювання) підсилена складністю становлення ринкових засад господарювання, призводить до цінового диспаритету між продукцією, що виробляється у сільському господарстві та продукцією, що ним споживається. Тому сільськогосподарські підприємства не спроможні формувати стабільні грошові надходження. Відсутність ефективного механізму реалізації сільськогосподарської продукції також не сприяє збільшенню прибутковості підприємств галузі. Крім того, виробничі ризики постійно присутні у діяльності сільськогосподарських підприємств, а тому існує ймовірність втрати урожаю, одержання продукції нижчої якості, ніж було заплановано, зниження продуктивності сільськогосподарських тварин. У результаті дії цих ризиків відбувається коливання обсягів наданих кредитів сільськогосподарським підприємствам в окремі роки на регіональному рівні. Це потребує вдосконалення системи управління кредитними ризиками таких підприємств.
6. Рівень управління кредитним ризиком на підприємстві лише починає формуватися, про що свідчить незначний обсяг використаних методів управління ризиками сільськогосподарських підприємств Житомирської області. Вони не здійснюють бізнесового планування, майже не користуються послугами страхових компаній щодо передачі їм ризиків на страхування. Низький рівень страхового захисту сільськогосподарських підприємств зумовлений рядом причин, основними з яких є: недостатня кількість коштів у сільськогосподарських підприємств, високі страхові тарифи, недовіра до страхових компаній, слабкий рівень державної підтримки стосовно сплати страхових платежів. Вдосконалення механізмів мінімізації кредитних ризиків має стати завершальною ланкою формування системи кредитного забезпечення сільськогосподарської галузі.
7. У звязку з незадовільним фінансовим станом сільськогосподарських підприємств Житомирської області необхідно розширити систему індексного страхування в області, перевагами її є невисокий рівень страхових платежів, порівняно з комплексним страхуванням та обовязковим страхуванням ризиків у рослинництві, процес виплати страхового відшкодування є більш прозорим, а процедура укладання договору страхування є простішою.
Недоліком такого страхування є те, що збитки одержані на окремих земельних ділянках у результаті короткочасних явищ - град, буря, ураган не відшкодовуються, якщо загалом не відбулося зниження врожайності сільськогосподарських культур в адміністративному районі області. Для виправлення цього недоліку можна скористатися перевагами страхування від окремих ризиків, або комплексним страхуванням, яке має здійснюватися при страхуванні заставленого врожаю. Така схема значно підвищить рівень страхового захисту сільськогосподарських підприємств від ризиків втрати врожаю. За такими видами страхування передбачено вітчизняним законодавством і надання страхових субсидій для страхувальників. Для сільськогосподарських підприємств Житомирської області, страхова субсидія у розрахунку на один гектар посівів по зернових культурах складе 0,017 тис. грн.
8. На рівні комерційного банку необхідно впровадити у процес оцінки кредитоспроможності сільськогосподарських підприємств методику визначення ймовірності настання ризику неповернення кредиту, як додаткову до основної. При страхуванні кредитів комерційний банк має враховувати особливості здійснення діяльності у сільськогосподарському виробництві та окреслити найбільш ймовірні ризики неповернення кредитів сільськогосподарськими підприємствами. Комерційним банкам слід контролювати процес вибору сільськогосподарськими підприємствами страхових ризиків, які мають відповідати ймовірним ризикам виробничого процесу у сільському господарстві та страхового покриття, що має встановлюватися на рівні стандартного або розширеного.
9. Для створення умов розвитку страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві організаційно-управлінську структуру ФААС слід представити такими відділами: відділ доходів, відділ витрат, відділ звязку із страховиками, консультаційно-юридичний відділ та регіональні відділення. Крім того, мають бути вдосконалені окремі законодавчі акти.
Зокрема, у Законі України “Про державну підтримку сільського господарства України” у структуру доходів ФАСС необхідно включити щорічні асигнування із державного бюджету, визначені на відповідний рік, кошти благодійних внесків, грантів, дарунків та інших видів допомог. Такий перелік доходів Фонду забезпечить стабільні надходження до ФАСС. Для страховиків, які будуть сплачувати частину страхових платежів, по визначених видах страхування до ФАСС слід конкретизувати термін їх сплати - до 15 числа наступного місяця, у якому вони надійшли за рахунок страхової компанії. Стаття 2 “Визначення термінів” Закону “Про державну підтримку сільського господарства України” має бути доповнена визначенням базового поняття страхової субсидії - як виду державної допомоги виробникам сільськогосподарської продукції стосовно сплати частини вартості страхової премії (внесків) при комплексному, індексному страхуванні сільськогосподарської продукції та страхуванні капітальних активів. У Законі України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” страхування кредитів та страхування відповідальності за непогашення кредитів мають бути виділено окремо, так як ці види страхування належать до різних галузей. Крім того, у даному Законі має бути виключене із переліку обовязкових видів страхування (стаття 7) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур та цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, як вид страхування, що не відповідає нормам обовязкового виду страхування.
Список литературы
У провідних наукових фахових виданнях: Шубенко І.А. Механізми мінімізації кредитного ризику сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. - 2004. - № 2. - С. 73-79.
Шубенко І.А. Організаційно-правові аспекти надання аграрних страхових субсидій. // Економіка проблеми теорії та практики. Зб. наукових праць. Випуск 201. Т.3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 777-782.
Шубенко І.А. Страхування - невідємна складова ринкових відносин в Україні // Вісн. Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка: Економіка. 2002. - № 60-61. - С. 93-95.
Шубенко І.А. Сучасний стан та проблеми страхування кредитного забезпечення сільського господарства // Економіка проблеми теорії та практики. Зб. наукових праць. Випуск 196. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 618-623.
Орлюк Є.І., Шубенко І.А. Модель ризиків неповернення кредитів у сільському господарстві // Економіка АПК. - 2004. - № 8. - С. 80-86. (Особистий внесок автора: розрахована ймовірність неповернення кредиту для ПСП ім. Шевченка та СТОВ “Добробут”).
В інших виданнях: 7. Шубенко І.А. Страхування кредитних ризиків сільськогосподарських товаровиробників // Кредитне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників: Зб. рекоменд. Ч.1- К.: Знання-прес, 2005. - С.164-176.
8. Шубенко І.А. Страхування сільськогосподарських ризиків на Житомирщині // Підприємництво: проблеми становлення та функціонування. Зб. наук. праць. Житомир: ІПСТ, 2003. - № 3. - С. 21-23.
9. Шубенко І.А. Страхування як складова кредитного забезпечення сільськогосподарських виробників // Проблеми фінансової підтримки малих та середніх підприємств на селі / За ред. М.Я.Демяненка. - К.: ННЦ ІАЕ, 2004. - С. 225-231.
Тези доповідей: Шубенко І.А. Інститути страхування кредитів сільськогосподарських товаровиробників // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали 5-ї між. міждисц. наук.-прак. кон. - Х.: 2004. - С. 16-17.
Шубенко І.А. Кредитний ризик комерційного банку та форми його страхування // Матеріали ювілейної наук.-прак. конф. - Житомир: ІПСТ, 2002. - С. 140-144.
Шубенко І.А. Можливості страхування при кредитуванні сільськогосподарського товаровиробника // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: Матеріали Всеукр. конф. молодих учених економістів-аграрників. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - Ч.3. - С. 179-183.
Шубенко І.А. Обовязкова та добровільна форма організації страхового захисту в сільському господарстві // Матеріали ІІІ міжн. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень ‘2004” Т. 50. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 83-84.
Шубенко І.А. Проблеми страхування ризиків у сільському господарстві // Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період: Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конференції. - Хмельницький: ЕВРІКА, 2004. - С. 235-237.
Шубенко І.А. Рейтинги страхових компаній: зарубіжний досвід та перспективи їх створення в Україні // Підприємництво: проблеми становлення та функціонування: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Житомир: ІПСТ, 2002. - № 2 - С. 17-19.
Шубенко І.А. Ризики неповернення кредитів у сільському господарстві // Тези доповідей: Міжнар. Наук.-практ. конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - Тернопіль: Інститут економіки та підприємництва, 2004. - С. 164-165.
Шубенко І.А. Страховики у системі кредитного забезпечення аграрного сектору // Зб. матеріалів VII Всеук. наук.-прак. конф. Т. 4. - К.: Європ. Ун-т, 2004. - С. 235-237.
Шубенко І.А. Сучасний стан кредитування сільськогосподарських підприємств Житомирської області // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні” - Житомир: ред. відділ ІПСТ, 2005. - С. 45-47.