Кредити небанківських фінансових посередників - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 87
Розгляд особливостей визначення вартості факторингових послуг. Фінансові посередники як інституційні інвестори фінансового ринку. Загальна характеристика основних функцій факторингу: фінансування поставок товарів, управління дебіторською заборгованістю.


Аннотация к работе
№ 231 до фінансової послуги факторингу належить сукупність таких операцій з фінансовими активами: 1) фінансування клієнтів - субєктів господарювання, котрі уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; 2) набуття відступленого права грошової вимоги, в тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - субєктів господарювання за договором, на якому ґрунтується таке відступлення; 3) отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, в тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Субєктами факторингової операції є: 1) фактор - банк, факторингова фінансова установа або фізична особа - субєкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції; 2) клієнт (постачальник) - фізична або юридична особа - субєкт підприємницької діяльності, яка отримує факторингові послуги; 3) позичальник (покупець, боржник) - підприємство, що купує товар або послугу на умовах комерційного кредиту. Відповідно до договору про факторинг, боржник здійснює платіж факторові на підставі одержаного від клієнта або фактора письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, в якому зазначаються: - сума грошової вимоги, що підлягає виконанню; - фактор, якому має бути здійснено платіж. 1) укладання товарної угоди між покупцем і продавцем; 2) відвантаження товарів, надання послуг відповідно до укладеної угоди; 3) звернення постачальника товарів (послуг) до фінансової установи із заявою-проханням про укладення договору факторингу; 4) аналіз економічного та фінансового стану юридичної особи - постачальника, перевірка платоспроможності покупця, зазначеного в заявці постачальника, та прийняття рішення про можливість укладання договору; 5) укладення факторингової угоди між постачальником і фінансовою установою про передачу першим свого права стягнення дебіторської заборгованості з покупця новому кредитору та визначення умов зазначеної юридичної дії; 6) втрата постачальником права вимоги на стягнення дебіторської заборгованості, тобто вибуття первинного кредитора із зобовязання; 7) нотаріальне засвідчення постачальником копій документів (товарного договору, товаророзпорядчих документів, боргових розписок), що засвідчують про право вимоги, та передача їх оригіналів новому кредиторові; 8) сплата фінансовою установою поданих постачальником розрахункових документів у обсягах, визначених факторинговою угодою; 9) повідомлення боржника про поступку вимоги; 10) сплата боржником зобовязань на користь нового кредитора. На рахунках-фактурах експортера міститься надпис, який повідомляє імпортера про те, що він має здійснити платіж на користь імпорт-фактора; 2) копії рахунків-фактур і транспортних документів направляються експорт-фактору; 3) експорт-фактор виплачує експортеру майже 80 % суми поставки за придбану дебіторську заборгованість; 4) експорт-фактор здійснює перепоступку дебіторської заборгованості імпорт-фактору; 5) імпорт-фактор має вилучити суму боргу та у випадку не платежу з боку імпортера взяти на себе ризик неплатежу та здійснити платіж експорт-фактору; 6) імпортер здійснює платіж імпорт-фактору; 7) імпорт-фактор переводить платіж імпортера на користь експорт-фактора або у разі неплатежу здійснює гарантійний платіж; 8) експорт-фактор зараховує експортеру частку заборгованості (15 %), яка залишилася, за мінусом факторингової комісії.Зростання національної економіки на ринкових засадах залежить від ефективної діяльності як банківських, так і небанківських фінансових установ. Водночас роль небанківських фінансових установ, що зявилися в період переходу національної економіки на ринкові засади функціонування, залишається досить обмеженою. У 90-ті роки минулого століття така ситуація пояснювалася тим, що в умовах повної невизначеності з капіталізацією субєктів господарювання та великих ризиків інвестування, насамперед, банки могли наповнювати реальний сектор грошовими ресурсами. Однак на сьогодні, коли закінчилися приватизаційні процеси в реальному секторі і національна економіка потребує довгострокового і дешевого капіталу для забезпечення інноваційних процесів, суттєво підвищується роль небанківських фінансових установ. Акумульовані фінансові ресурси, як свідчить приклад перехідних економік Центральної Європи (Угорщина, Чехія, Польща), слугують додатковим ефективним джерелом економічного зростання в країні.

Вывод
Зростання національної економіки на ринкових засадах залежить від ефективної діяльності як банківських, так і небанківських фінансових установ. Банківський сектор з його тривалою історією функціонування продовжує відігравати головну роль у забезпеченні економіки фінансовими ресурсами.

Водночас роль небанківських фінансових установ, що зявилися в період переходу національної економіки на ринкові засади функціонування, залишається досить обмеженою. У 90-ті роки минулого століття така ситуація пояснювалася тим, що в умовах повної невизначеності з капіталізацією субєктів господарювання та великих ризиків інвестування, насамперед, банки могли наповнювати реальний сектор грошовими ресурсами. Однак на сьогодні, коли закінчилися приватизаційні процеси в реальному секторі і національна економіка потребує довгострокового і дешевого капіталу для забезпечення інноваційних процесів, суттєво підвищується роль небанківських фінансових установ. Акумульовані фінансові ресурси, як свідчить приклад перехідних економік Центральної Європи (Угорщина, Чехія, Польща), слугують додатковим ефективним джерелом економічного зростання в країні. У звязку з цим важливо досліджувати особливості діяльності небанківських фінансових установ, зокрема їх вплив на економічне зростання в Україні.

Важливу роль у розвитку економіки відіграє факторингове обслуговування. Нині факторинг завойовує щоразу стійкі тривалі позиції на вітчизняному грошовому ринку. Факторинг - це особливо вигідна для підприємств дрібного і середнього бізнесу форма фінансування, що дає змогу керівництву і працівникам сконцентруватися на виробничих проблемах і максимізації прибутку, що прискорює одержання більшої частини платежів, гарантує повне погашення заборгованості і знижує витрати з ведення рахунків. Факторинг дає гарантію платежу і рятує постачальників від необхідності брати додаткові і дуже дорогі кредити в банку. Все це сприятливо впливає на фінансове становище підприємств.

Розвиток лізингу є особливо актуальним для України з огляду на такі обставини. По-перше, українська економіка характеризується високим ступенем зношеності основних засобів. При цьому підприємства змушені фінансувати інвестиції переважно із власних коштів, оскільки кредити банків, кошти інститутів спільного інвестування та інші джерела зовнішнього фінансування складають порівняно невеликий відсоток від загального обсягу капітальних вкладень в економіці. По-друге, в країні є недостатньо розвинутим сектор малих та середніх підприємств, насамперед через ускладнений доступ до фінансування.

Світова практика доводить, що в умовах економічної кризи, подібної до тієї, що склалася в Україні, коли практично зупинилося фінансування оновлення основних засобів через недостатність прибутку підприємств і значне зменшення виробництва, фінансовий лізинг є найбільш доцільним і мобільним, а, отже, може сприяти збереженню ліквідності більшості підприємств України.

Список литературы
1. «Гроші, кредит, банки»; Під ред. О. І. Лаврушина; - М.; Видавництво «Фінанси та статистика», 2002 р. - 460 с.

2. «Гроші, кредит, банки»; Корчагін Ю. А. ; - Ростов н / Д.; Видавництво «Фенікс», 2006 р. - 348 с.

3. «Загальна теорія. Гроші та кредит «; Під ред. Є. Ф. Жукова; - М.; Видавництво «ЮНИТИ», 1999 р. - 359 с.

4. «Гроші та кредит»: Підручник; Щетинін І.А. : Видання 3-те, перероблене та доповнене. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 429 с.

5. «Гроші і кредит»: Підручник; Колодізєв О.М.[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15840720/finansi/groshi_i_kredit_-_kolodizyev_om

6. « Банківські операції»: Підручник; Коцовська Р.Р.;- К.; Знання, 2010. - 390 с.

7. « Ринок фінансових послуг» : Навчальний посібник; Науменкова С.В.; -К; Знання, 2010. - 532 с.

8. « Міжнародні валютно-фінансові відносини» : Підручник ; - К.; Знання, 2008. - 583 с.

9. Рейтинг компаній [Електронний ресурс] // Асоціація «Українське обєднання лізингодавців»: - Режим доступу: http://www.leasing.org.ua/ ua/rating/

10. «Сучасний стан і перспективи розвитку фінансового лізингу в Україні» ; О. В. Годованець, Б. В. Башуцький // Наука й економіка. - 2011. - № 1 (21).

11. «Сучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні»; А.П. Кущик, Є.І. Гергель // Економічні науки. - 2010. - №1(5).

12. «Сучасний стан та перспективи розвитку лізингових операцій в Україні / В.В. Петрушевська, К.А. Тинда // Прометей. - 2010. - №2 (32).

13. Основні напрями розвитку лізингу в Україні / І. Яковенко // Вісник НБУ. - 2009. - № 2.

14. «Оцінка розвитку лізингових послуг в Україні»; Н.Я. Наливайко // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. ? № 19.12.

15. Размещено на
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?