Розробка системи завдань на розвиток креативного мислення дітей молодшого шкільного віку в процесі вивчення іноземної мови. Аналіз концепцій феномену соціалізації. Визначення значення креативного мислення у структурі чинників соціального дорослішання.
Аннотация к работе
Одним з дієвих чинників соціалізації молодших школярів є креативне мислення, розвиток якого допомагає учням впевненіше діяти в проблемних ситуаціях, здійснювати самостійний пошук вирішення завдань, адекватно реагувати на стрімкі зміни сучасності тощо. Володіючи такого роду вміннями справлятися з труднощами дитина почувається комфортніше в оточуючому світі, її соціалізація відбувається більш гармонійно. В той же час, сучасна стратегія в теорії та практиці освіти щодо розвитку творчих здібностей дитини характеризується певними суперечностями між соціальною значимістю розвитку креативного мислення та недостатньою розробленістю науково-методичного забезпечення для організації творчої діяльності учнів. Таким чином, актуальність вивчення креативного мислення учнів молодших класів у контексті їх соціалізації, недостатня розробленість цієї проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Креативне мислення як чинник соціалізації дітей молодшого шкільного віку». Основна гіпотеза дослідження: гармонізація соціалізації дітей потребує корегування цього процесу у його найбільш суспільно контрольованій сфері - освіті; креативне мислення сприяє успішному освоєнню дітьми світу дорослих, розширюючи світогляд учнів, збільшуючи гнучкість реагування на довкілля, а відтак, і впевненість у собі, у своїй здатності вирішувати проблемні ситуації; креативне мислення у молодших школярів формується в умовах спеціально організованого навчання.У першому розділі - «Соціалізація як психологічний феномен»-висвітлено історію питання, оцінено рівень опрацювання досліджуваної проблеми у науковій літературі, проаналізовано її сучасний стан, розглянуто можливості і шляхи подальшої розробки. Робочим визначенням соціального дорослішання дітей, що ґрунтується на здійсненому теоретичному розгляді цього питання, сформульовано наступне: соціалізація - це присвоєння та активне відтворення людиною соціального досвіду, перетворення його на власні цінності, установки, орієнтації з критичною оцінкою та творчою інтерпретацією ідей, що навязуються, результатом чого є формування індивідуальної варіації історично визначеного типу особистості. Встановлено, що основними чинниками соціалізації є: а) субєктивні - психологічні особливості підростаючої особистості, що виражаються під час її соціальної діяльності (праці, спілкування, пізнання, гри та навчання) у відповідних інститутах соціалізації (в сімї, школі, групі однолітків); б) обєктивні - умови соціалізації в масштабах всього людського суспільства - мегачинники, держави - макрочинники, великих груп, до яких безпосередньо чи опосередковано належить дитина, - мезочинники та сімї і близького оточення - мікрочинники. У другому розділі - «Емпіричне дослідження особливостей соціалізації та креативного мислення молодшого школяра» - висвітлено теоретичні та методологічні засади констатувального етапу психолого-педагогічного експерименту, результати емпіричного вивчення особливостей соціального дорослішання дітей молодшого шкільного віку та їх креативного мислення. Під час дослідження виділено блоки компонентів, які спрямовані на діагностику різних аспектів соціального параметру соціалізації дітей молодшого шкільного віку як відповідності цінностей, світоглядних установок соціально прийнятним та тональності вияву емоційної сфери як оцінки внутрішнього самовідчуття під час цього процесу: 1) оцінка своїх особистих якостей; 2) думка дітей про свій настрій у момент опитування; 3) уявлення про життєві цінності молодших школярів; 4) сформованість патріотичних почуттів; 5) професійна орієнтація особистості; 6) рівень задоволення матеріальним становищем сімї, в якій проживає дитина; 7) наявність відчуття соціальної захищеності; 8) наявність і рівень задоволення своїм здоровям; 9) рівень задоволення навчанням; 10) рівень задоволення стосунками з батьками; 11) задоволення стосунками з учителями; 12) міжособистісні стосунки з однолітками та іншими дітьми в школі та поза школою; 13) соціальна адекватність поведінки.Дисертацію присвячено вирішенню проблеми впливу креативного мислення на соціалізацію дітей молодшого шкільного віку. Не збігаються точки зору щодо її основних засобів, інституцій, механізмів і критеріїв успішності, неоднозначно оцінюється співвідношення впливу стихійної та соціально-контрольованої соціалізації людини, її свідомої самозміни та дії неусвідомлюваних механізмів цього процесу. До основних чинників, які впливають на соціалізацію дітей молодшого шкільного віку, належать: а) субєктивні - психологічні особливості підростаючої особистості, що виражаються під час її соціальної діяльності (праці, спілкування, пізнання, гри та навчання) у відповідних інституціях соціалізації (в сімї, школі, групі однолітків); б) обєктивні - умови соціалізації в масштабах людства - мегачинники, держави - макрочинники, великих груп, до яких безпосередньо чи опосередковано належить дитина, - мезочинники та сімї і близького оточення - мікрочинники. Змістові особливості психологічного параметру відображають конструктивне (із кр