Сучасна сфера економічної діяльності в ЄС. Різні підходи до управління інтелектуально-креативними ресурсами. Аналіз сучасної специфіки креативізації Європейського Союзу. Дослідження глобальних моделей креативно-інтелектуальної комерціалізації в ЄС.
Аннотация к работе
Сучасна сфера економічної діяльності в ЄС далеко не завжди може вважатися лише виробничою, адже у структурі ВВП держав-учасниць чітко простежується домінування послуг, питома вага яких, як правило, перевищує 70%. Варто підкреслити, що у сучасній науковій літературі та численних інструктивних та директивних матеріалах Європейського Союзу терміни «креативізація» та «інтелектуалізація» виявилися доволі детермінованими і такими що, з одного боку, передбачають структурну диференціацію кожного з секторів, а з іншого - несуть у собі обєднуючу (інтегративну) основу, а у деяких випадках й ототожнюють їх. Натомість інноваційну складову, як вважають автори, визначає значна більшість індикаторів, до числа яких відносять: рівень комерціалізації (що є доволі дивним, адже, мова в цілому не йде про якісно нові маркетингові ходи); продуктивність праці для високотехнологічного виробництва; рівень заощаджень за результатами використання нових технологій; питому вагу високотехнологічних товарів та послуг в загальному обсязі продаж тощо [5, с. У численних дискусіях, що мають місце в державах Європи та США, доволі частими стають оцінки носіїв інтелекту в процесі їх обміну знаннями, вміннями та навичками або ж набутими компетенціями. Автори глибоко переконані, що технологізація, інформатизація, екологізація та інші тренди сучасного суспільства доволі швидко змінюють й споживача, а відтак звичайні підходи маркетингу, якими фахівці успішно користувалися впродовж XX ст., вже у ХХІ ст. вважаються безнадійно застарілими.Креативізація суспільного життя в ЄС охоплює не лише творчу сферу, а й проникає фактично в усі інші сектори національних економік, створюючи, таким чином, принципово інші основи розвитку цілих напрямів галузевої інтеграції (промисловий дизайн, електронна музику, сучасне технологічне мистецтво, техноарт тощо).
Вывод
Креативізація суспільного життя в ЄС охоплює не лише творчу сферу, а й проникає фактично в усі інші сектори національних економік, створюючи, таким чином, принципово інші основи розвитку цілих напрямів галузевої інтеграції (промисловий дизайн, електронна музику, сучасне технологічне мистецтво, техноарт тощо). Подібного роду дифузія забезпечує формування нового ринку ідей - пітчингу, який дозволяє втілюати продуктивні пропозиції креативного автора в конкретні інноваційні проекти, реалізуючи, таким чином, віртуальну, аутсорсингову, технологічну модель мережного суспільства, вплив якого на свідомість, поведінку та вибір споживачів буде важко ідентифікувати та спрогнозувати.
Список литературы
1. Florida R. The Flight of the Creative Class: The New Global Competition for Talent. - New York: Harper Collins, 2007. - 348 p.
2. Storper M. The resurgence of regional economies, ten years later: the region as a nexus of untraded interdependencies / M. Storper // European Urban and Regional Studies. - 1995. - №2. - P. 191-221.
3. Booth A., Coles M. A micro foundation for increasing returns in human capital accumulation and the undei-participation trap / A. L. Booth, M. Coles // European Economic Review. - 2007. - №51. - P. 1661-1681.
4. Faggian A., Franklin S. Human Capital Redistribution in the USA: The Migration of the College-bound / Alessandra Faggian, Rachel S. Franklin // Spatial Economic Analysis. - 2014. - №4 (Vol. 9). - P. 376-395.
5. Литун О., Моисеенко С. Интеллектуально-креативные ресурсы как основа наукоемкой экономики / О.Н. Литун, С.С. Моисеенко // Optimus Template. - 2010. - №27 [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.ozakaz.ru/index.php/home/81-intelectkreativ
6. Горн А. Развитие рынка интеллектуально-креативных услуг (теория и методология / Автореферат. д.э.н. Спец. - 08.00.05 - Экономика и управление. - Самара: Самарский государственный экономический университет, 2009 [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://refdb.ru/look/2461073-pall.html
7. Климова Э., Климова Т. X-PEOPLE: новый тип потребителя или новая ценность / Э.Н. Климова, Т.В. Климова // Креативная экономика. - 2014. - №4 (88). - С. 34-41.
8. Зубеева Е. Концепция наночеловека в системе стратегического менеджмента инновационного предприятия / Е.В. Зубеева // Креативная экономика. - 2014. - №7. - С. 131-137.
9. Kelly T. The art of innovation: Lessons in Creativity from IDEO, Americas Leading Design Firm. - NY: Hardcover, 2001. - 396 p.
10. Насибян С. Подходы к управлению интеллектуально-креативними ресурсами банковских организаций / С.С. Насибян // Российское предпринимательство. - 2006. - №11. - С. 97-98.