Історичний огляд соціально-правових та національно-релігійних аспектів взаємовідносин між ремісниками в межах кравецького цеху Львова. Королівські привілеї, цехові статути, акти прийняття громадянства майстрами, витяги з раєцьких та лавничих книг.
Аннотация к работе
Key words: shop, tailor, master, journeyman, apprentice, Catholic, Orthodox, urban law, citizenship, petty bourgeoisie. Метою дослідження є спроба створення колективного портрету середовища кравецького цеху та відображення соціально-правових та національно-релігійних взаємовідносин між представниками польської та української націй в межах спільного цеху на основі аналізу різних комплексів джерел (королівські привілеї, цехові статути, акти прийняття громадянства, витяги з раєцьких та лавничих книг (заяви, скарги, декрети) тощо). Вимога прийняти львівське громадянство одночасно зі вступом до цеху прописана в статутах 26 професійних корпорацій, зокрема і в статутах та ухвалах кравецького цеху (Львівські райці затверджують статті для львівського цеху кравців, які стосуються виконання їхніх майстерських проб і вступу до цеху (4 березня 1534 р., Львів) [20, с. До кравецького цеху у Львові входили як католики (здебільшого поляки), так і сповідники грецького обряду - українці. Так, 13 січня 1599 р. кравці-українці, котрі були повноправними членами кравецького цеху подали скаргу на кравців латинського обряду за обмеження їх прав, зневагу і кривди в спільному цеху: “Ті з погордою ставляться до українців, виключають їх та не допускають до більш довірених цехових нарад, розпоряджаються без їхнього відома спільними грішми, на засіданні цеху безчестять їх різними непристойними та зневажливими словами" [23, с.