Дослідження персонального складу та генеалогії козацької старшини Переяславського полку 1648-1782 рр. Визначення та аналіз соціального та національного складу старшинського корпусу, особливості його формування. Адміністративно-територіальний поділ полку.
Аннотация к работе
Проте загальновідомо, що історію творили конкретні особи, групи і стани тогочасного суспільства. У сучасній історичній літературі виділяються такі регіональні групи: корінні козацькі полки (Чигиринський, Білоцерківський, Переяславський, Корсунський, Канівський, Черкаський, східні сотні Київського), новостворені козацько-шляхетські полки північно-східного регіону (Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський, Стародубський), група полків січової орієнтації (Полтавський, Гадяцький, Миргородський, Лубенський, частково Уманський, південні сотні Чигиринського), шляхетсько-козацькі полки (Брацлавський, західні сотні Київського, створені на базі Овруцького, частина Уманського). Єдиним корінним полком на Лівобережжі був Переяславський, і тільки відносно його історії (з усіх корінних полків) джерельна база достатньо представлена. Все ж історія полку залишилась поза увагою істориків і генеалогів (задум Лазаревського, продовжити роботу "Описание Старой Малороссии” історією старшини Переяславського полку, для чого було зібрано частину матеріалів, залишився нереалізованим). Основний напрям досліджень шляхом вивчення складових (сотень та складу їх урядників) частин єдиного цілого (полку) прослідкувати формування старшинського корпусу протягом конкретного історичного періоду, зумовив вибір таких методів, як аналіз та синтез, хронологічний, порівняльний, статистичний, генеалого-біографічний.Авторам вдалося розкрити деякі проблеми формування та еволюції козацької старшини полків північно-західної групи, генеалогії багатьох козацько-старшинських родин, взаємин різних соціальних груп козацької еліти. Вона доносить до широкого загалу і робить зручними для роботи синодики кількох найбільших монастирів Гетьманщини. козацька старшина переяславський полк Ні одне з них не вирішує комплексу завдань щодо персонального складу урядників полку (попередні дослідження охоплюють полковників, полкову старшину, деякі сотників і зовсім не торкаються сотенної старшини, яка складає левову частку урядників полку) та генеалогії їх родин у цілому. У другому розділі -"Козацько-старшинські родини корінних сотень Переяславського полку" розглядається адміністративно-територіальний склад північних сотень полку, персональний склад урядників та генеалогія їхніх родин, аналізуються складені реєстри, визначаються особливості формування старшини корінних сотень. Північний регіон полку складали дві полкові, Баришівська, Басанська, Бориспільська, Березанська, Воронківська, Яготинська, Гельмязівська, Терехтимирівська сотні.
План
Основний зміст
Список литературы
1. Еволюція Іркліївської сотенної старшини у XVII-XVIII ст. (Переяславський полк) // Навчально-виховний процес в середній та вищій школі: проблеми, пошуки, перспективи: Зб. наук. пр. - Вип. ІІІ. - Умань, 1997. - С. 199-207.
2. Зміни території і складу Переяславського полку в XVII-XVIII ст. // Гуманітарні науки: проблеми, пошуки, перспективи: Зб. наук. пр. - Ч. IV. - К., 1997. - С.68-71.
3. Українське дворянство у XVIII ст. (порівняльний аналіз становлення на Правобережжі та Лівобережжі) // Навчально-виховний процес в середній та вищій школі: проблеми, пошуки, перспективи: Зб. наук. пр. - Вип. ІІІ. - Умань, 1997. - С. 195-199 /у співавторстві з Кривошеєю І.І. /.
4. Старшина Баришівської сотні Переяславського полку у XVII-XVIII ст. (персональний склад та генеалогія). - К.: ТОВ "Міжнар. фін. агенція”, 1998. - 19 с.
5. Синодики як джерело до генеалогії козацько-старшинських родин Переяславського полку // Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч.2. Синодики як джерело до козацько-старшинської генеалогії. - К., 1998. - С.80-81.
6. Джелалій Філон: матеріали до біографії // Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч.2. Синодики як джерело до козацько-старшинської генеалогії. - К., 1998. - С.81-82 /у співавторстві з Кривошеєю В. /.
7. Палії, Самусі, комонники // Сіверянський літопис. - 1998. - № 4. - С.11-16 /у співавторстві з Кривошеєю В. /