Дослідження козацьких літописів як пам’яток історичної думки. Специфіка світобачення літописців, їх політичні позиції та літературні уподобання. Вплив козацького літописання на розвиток національної історіографії кінця XVІІІ–першої половини ХІХ ст.
Аннотация к работе
Вони відбивали історичні погляди, ціннісні орієнтації світської інтелігенції, були однією із специфічних форм вираження її станової та національної свідомості, політичної культури, уявлень про себе і сусідів, “вітчизну”, “націю” тощо. Детальна характеристика суспільно-політичних та історичних поглядів козацьких літописців важлива для сучасної історіографії ще й тому, що наприкінці XVIII - в першій половині ХІХ ст. відбувалося становлення української історичної науки. На жаль, через несприятливі обставини поза увагою вітчизняних дослідників залишилось питання впливу памяток козацького літописання на творчість М.Берлинського, М.Антоновського, Д.Бантиша-Каменського, І.Срезневського, М.Маркевича та ін., тоді як спадщина військових канцеляристів прислужилася науковому вивченню українського минулого, значною мірою сприяла зростанню суспільної свідомості, формуванню історичних поглядів учених першої половини ХІХ ст. у добу національного відродження. Без докладного дослідження козацьких літописів неможливо зрозуміти феномен духовного життя Гетьманщини, післягетьманського періоду історії українського Лівобережжя, українського світу цієї доби загалом, а також специфіку розвитку української історіографії першої половини ХІХ ст. Оскільки козацькі літописи за своєю природою є історико-літературними творами, то при їх вивченні було використано також методи літературознавчого аналізу, які передбачають необхідність всебічного дослідження не лише змісту, а й форми, стилю, ідейного та естетичного аспектів.Своє твердження дослідник аргументував рядом прикладів, у яких автор першого твору запозичив помилкову інформацію з праці гадяцького полковника, оскільки саме спільні помилки є найяскравішим доказом текстуальної близькості памяток. Дослідник, щоправда у дещо категоричній формі, зауважив, що “Короткий літопис Малої Росії” В.Рубана з перших сторінок і до подій 1734 р. є буквальним списком “Короткого опису Малоросії”. XVIII ст., котрі були написані на Лівобережній Україні військовими канцеляристами: “Короткий опис Малоросії”, Чернігівський літопис, “Краткое літоизобразительное знаменитых и памяти достойних дійств и случаев описаніе”, “Короткий літопис про козацький малоросійський народ” П.Симоновського, “Зібрання історичне” С.Лукомського, “Короткий літопис Малої Росії” В.Рубана тощо. У таких історико-літературних творах, як “Короткий опис Малоросії”, Київський, Чернігівський та Львівський літописи, “Літописец, или описаніе краткое знатнійших дійств и случаев”, “Короткий літопис Малої Росії” В.Рубана, Острозький літописець, “Хроніка” Феодосія Софоновича перша тема втілена у формі порічних записів, що дають найзагальнішу схему розвитку подій. Найяскравіше різні зрізи національної свідомості виявляються тоді, коли історик порушує питання, що на час написання твору є найважливішим для долі його нації.