Історія будівництва костелів і капличок. Опис архітектури костелу. Обладнання: вівтарі в нішах нефу, місця для органу, різьба, одяг літургійний, фелони, кляштор. Огорожа костелу і кляштору. Опис стану збереження художньої архітектури костелу у Гвіздці.
Аннотация к работе
Слідуючим фундатором костелу був князь Міхал Пузина, писар литовський, який в 1715 році з дозволу Львівського єпископа Яна Скарбка заснував у Гвіздці деревяну резиденцію-кляштор бернардинів. Під кінець XIX ст. до її складу, крім містечок Гвіздець, Кулачківці, входили аж 23 села та хутори: Балинці, Бучачки, Хомяківка, Хвалибога, Чехова, Джурків, Малий Гвіздець, Старий Гвіздець, Кобильці, Остапківці, Острівець, Прикмище, Підгайчики, Рогиня, Слобідка, Росохач, Сороки, Торговиця, Трофанівка, Вербівці, Виноград, Вишнівка, Загайпіль. Після спровадження бернардинів до Гвіздця в 1715 році Міхал Пузина збудував у Гвіздці деревяний костел, в якому законниці повинні були виконувати душпастирські функції до тих пір, поки не буде збудований належний парафіяльний костел для ксьондзів. Фундатор зобовязався побудувати власним коштом костел і кляштор для 12 законників, захристію і бібліотеку, і виділити відповідну площу на город для монастиря. Зменшено було кількість вівтарів, а також велися заміни образів у засувах, які представляли святого Яна з Дуклі і Матері Божої з образом Матері Божої Ченстоховської і Матері Божої Непорочної.