Етапи життєвих шляхів Костя Широцького; його громадсько-політична, просвітницька і педагогічна діяльність. Історико-етнографічна спадщина і творча надбання ученого з історії українського мистецтва і літератури. Дослідження шевченкознавчих розвідок.
Аннотация к работе
Широцький, який займався дослідженням регіональної історії, історичного краєзнавства, історії декоративного й сакрального мистецтва, етнографії, фольклору, друкарства, гончарства, малярства, церковної та світської архітектури, народних звичаїв і художньої творчості Т.Шевченка. Окрім цього, він брав активну участь у громадсько-просвітницькій роботі, був членом багатьох організацій, товариств, партій, викладав у трьох університетах, публікував праці, статті та рецензії практично в усіх найвідоміших тогочасних часописах України й Росії. Враховуючи актуальність й ступінь наукової розробки теми, автор за допомогою характеристики й аналізу комплексу архівних документів та усіх інших віднайдених джерел має на меті дослідити й узагальнити участь і роль К.Широцького у громадсько-культурному, історико-краєзнавчому, науково-педагогічному житті України та Поділля початку ХХ ст. Для здійснення цієї мети поставлені такі завдання:-визначити й обґрунтувати основні етапи життєвих шляхів К.Широцького, узагальнити й ввести в науковий обіг нові та маловідомі факти його біографії і науково-дослідницької роботи; Вони знайшли відображення у доповідях на 18 наукових конференціях, в т.ч. на ІІ-му Міжнародному науковому конгресі українських істориків „Українська історична наука на сучасному етапі розвитку" (Камянець-Подільський, 17-18.09.2003), Міжнародному науковому симпозіумі „Володимир Січинський - історик, мистецтвознавець, архітектор, педагог України та української діаспори" (Камянець-Подільський, 4-6.07.2004); Міжнародних наукових конференціях: „Камянець-Подільський у контексті українсько-європейських культурних звязків: історія і сучасність" (Камянець-Подільський, 16-17.05.2003, 14-15.05.2005), „Поляки на Волині: історія і сучасність" (Житомир, 17-19.10.2003), „З нагоди 80-ліття заснування Української студії пластичного мистецтва (1923-1952)" (Прага (Чехія), 13-14.11.2003), „Національно-державне відродження словянських народів Центрально-Східної Європи крізь призму 85-річчя" (Тернопіль, 18-20.11.2003), „Історія релігії в Україні" (Львів, 11-13.05.2004, 16-18.05.2005), „Тарас Шевченко у контексті національної та світової культури" (Камянець-Подільський, 17-18.05.2004); Всеукраїнських: „Історичне краєзнавство в системі освіти України: здобутки, проблеми, перспективи" (Камянець-Подільський, 17-18.10.2002), „Юхим Сіцінський в історії та культурі Поділля" (Камянець-Подільський, 28.11.2002), „Вивчення історичної та культурної спадщини Правобережної України: проблеми і перспективи" (Біла Церква, 21.05.2004), „Національна інтеліґенція в історії та культурі України ХХ-ХХІ ст." (Вінниця, 28-29.10.2004), ХІ Подільській історико-краєзнавчій конференції (25-26.11.2004) і регіональних науково-практичних: „Хмельниччина: минуле, сучасне, майбутнє", присвяченій 65-річчю утворення Хмельницької області (Хмельницький, 19.09.2002), „Дунаївці на зламі тисячоліть: минуле і сьогодення", присвяченій 600-річчю Дунаївців та 80-річчю з часу утворення Дунаєвецького району (м.Найширшу оцінку творчого доробку К.Широцького здійснив вчений Є.Сіцінський у рукописі "Праці К.Широцького по історії українського мистецтва", де проаналізував окремі його праці й подав список із 59 видрукуваних і рукописних його досліджень. У сучасній історіографії, яка веде свій відлік з часу здобуття Україною незалежності, спостерігаємо відродження справжнього наукового і пізнавального інтересу до видатних історичних осіб України, зокрема й до особистості К.В. Широцького. Науковці М.Мошак та І.Рибак опублікували нові матеріали і документи щодо окремих сторінок біографії й науково-творчих надбань вченого, зокрема, про його участь у діяльності Подільського церковного історико-археологічного товариства й роль у розгортанні регіональних історико-краєзнавчих досліджень на Поділлі, а також подали історіографічні оцінки його відомих та маловідомих праць і рукописів. Відображено суспільно-просвітницьку роботу вченого в семінарській Громаді, Українському Клубі „Громада", Тимчасовому Комітеті „Союзу діячів мистецтва", Російському Бібліологічному та Українському Літературно-Художньому Товариствах у Петрограді. У третьому розділі „Історико-етнографічна спадщина К.Широцького" висвітлено роль К.Широцького як одного з фундаторів дослідження регіональної історії та краєзнавства й відображено його внесок у цю галузь науки, а також у вивчення окремих історичних подій і археології багатьох теренів України.