Міфологія аборигенів Австралії, що заселили материк в мезоліті і пізньому неоліті, зберегли архаїчну культуру. Місце міфів в словесній творчості корінного населення. Метрологічні (космогонічні) перекази ескімосів. Міфи про створення людей і тварин.
Аннотация к работе
Аборигени Австралії та ескімоси - це народи, які мають свою давню, самобутню культуру. На мою думку думку людство повинно задуматися над цим, зрозуміти, що ці на вигляд "примітивні" культури несуть в собі великий досвід та велику історію, яка безперервно повязана зі всією планетою в цілому, а тому і з кожним особисто. Мета моєї роботи доторкнутися до одних з найперших витоків народної культури - міфології, а саме до космогонічних міфів аборигенів Австралії та ескімосів. Визначити спільні та особливі риси космогонічного міфу цих двох народів. У книзі розповідається і про старого, історично сформованому економічному і культурному укладі народів цієї частини світу, і про те, як старовинний уклад був зруйнований або руйнується колоніальним імперіалізмом.Звязок зі "сноведіння" показує, що мова йде про час не тільки доісторичному, але і позаісторичного, про час "поза часом". У зачині міфів деяких племен можна деколи зустріти таку форму: це було в той час, коли звірі ще були людьми. Так, у племені мурінбата (за даними Станнера) міфи часто кінчаються словом демніной, що означає "змінити тіло", а також "перетворитися з людини в тварину", "піти в воду". Рух місяця по небу пояснюється таким чином: він піднявся з камяним ножем на небо, брів на захід, а потім спустився на землю, щоб полювати на опосумів, а потім знову піднявся по дереву на небо. Вже після висихання землі міфічний герой - тотемний предок "ящірок" - прийшов з півночі і камяним ножем відділив людські зародки один від одного, прорізав їм очі, вуха, рот, ніс, пальці і т. д;. цим же ножем зробив їм "обрізання" (тут почасти відображена ідея, що тільки обряд ініціації "завершує" людини), навчив їх добувати вогонь тертям, готувати їжу, дав їм спис, списометалка, бумеранг, кожного забезпечив його персональною чурингою (як берегинею душі), розділив людей на фратрії ("земля" і "вода") і шлюбні класи.Довгий час жили в повній ізоляції від решти світу ескімоси, так само, як і інші народи, намагалися осягнути механіку оточуючих їх явищ природи, зокрема загадку походження людини, життя на землі, створення світу і т.д. Метрологічні (космогонічні) перекази ескімосів сходять до тієї "міфічної" епохи, "яка передувала сучасному стану світу", коли людина первіснообщинної формації по відокремлював себе ще від навколишнього його природного середовища і глибоко вірив в існування різних творців світу, світла, вогню, людини і тварин. У ролі культурних героїв подібних переказів в ескімоському фольклорі виступають такі персонажі, як дівчина, не бажає вийти заміж, яка, перетворившись на моржа (або лахтака, білуху, нарвала), стає господинею моря, творцем людей і тварин; людиноподібний небожитель, регулює поведінку і життя людей па землі; брат і сестра, таборують лупою і сонцем і регулюючі погоду; ворон - творець живого і неживого світу; "господарі" простору і погоди і т.д. Цей ранній міф про дівчину, яка творить людей і тварин, у більш пізній період розвитку ескімоського суспільства і його усної творчості поступово позбавляється світостворюючих початків і трансформується в чарівну казку Так, у тексті чаплинських ескімосів дівчину, не бажала виходити заміж, залишають батьки і односельці. Образи жінки-прароматір і жінки - морської володарки обєднує їх єдине походження - це непокірні волі батьків дочки, по міфологічні функції їх різні: земна володарка створює людей і тварин, морська володарка розпоряджається морськими звірами і в залежності від її взаємин з людьми дає або не дає їм морського звіра.Довгий час жили в повній ізоляції від решти світу аборигени Австралії та ескімоси, так само, як і інші народи, намагалися осягнути механіку оточуючих їх явищ природи, зокрема загадку походження людини, життя на землі, створення світу і т.д. Не знаходячи наукового, раціоналістичного відповіді на ці загадки в таємниці, вони відшукували відповідь у фантастичних казках, міфах. Створення світу в аборигенів Австралії фігуруються лише конкретні території, яких відбуваються основні події міфа. В ролі культурних героїв у ескімосів, персонажів, створювачів світу, світла, вогню, людини і тварини, виступає, як дівчина, не бажаюча вийти заміж, котра перетворилась в моржа; людиноподібний небожитель, регулюючий поведінку і життя людей на землі; брат і сестра - регулюючих ворона - створювач живого та неживого світу; "господарі" простору і погоди і т.д. як бачимо в ескімосів немає єдиного культурного героя, який би виявився центральним і головним.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Космогонічні міфи аборигенів Австралії
Розділ 2. Космогонічні міфи ескімосів
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Сноски
Вывод
Довгий час жили в повній ізоляції від решти світу аборигени Австралії та ескімоси, так само, як і інші народи, намагалися осягнути механіку оточуючих їх явищ природи, зокрема загадку походження людини, життя на землі, створення світу і т.д. Не знаходячи наукового, раціоналістичного відповіді на ці загадки в таємниці, вони відшукували відповідь у фантастичних казках, міфах. Зародження космогонічних міфів були також повязані з віруванням тотемізму та анімізму.
Створення світу в аборигенів Австралії фігуруються лише конкретні території, яких відбуваються основні події міфа. І в цих міфах головна увага спрямована не на всесвіт, а на "мікрокосмос". Всі міфи відбуваються у так званий час "сновидінь".
Традиційна космогонія ескімосів не являється релігією в звичайному теологічному розумінні, і схожа з тим, що називається міфологією, тільки тим, що розповідає про світ і місця людини в ньому.
В ролі культурних героїв у ескімосів, персонажів, створювачів світу, світла, вогню, людини і тварини, виступає, як дівчина, не бажаюча вийти заміж, котра перетворилась в моржа; людиноподібний небожитель, регулюючий поведінку і життя людей на землі; брат і сестра - регулюючих ворона - створювач живого та неживого світу; "господарі" простору і погоди і т.д. як бачимо в ескімосів немає єдиного культурного героя, який би виявився центральним і головним. Але деякі дослідники виділяють найбільш часто зустрічаючих в усній традиції ескімосів, а саме: Такапакапеамок - "господаря моря", Сіля - "дух простору" і Тагкік - "дух місяця". Та все ж головною фігурою, богом творцем, вчителем, як і в більшості палеоазіатів та американських індіанців залишається Ворон.
В австралійців на роль культурного героя, "великого батька", бога-творця, також не має єдності. В одних племен це Бунджіль, у інших - Дарамулун або Байамо.
Загалом у корінних жителів Австралії та ескімосів немає поняття про початок світу в цілому, немає ідеї про світостворення, у них майже немає космогонічних міфів. Їхня міфологія не пояснює походження світу, землі та неба. Вони переконані, що Всесвіт існував одвічно, не мав визначеної форми і був пустим.
Список литературы
1. Кудинов В.М. Первый бумеранг: мифы и легенды Австралии. / Ответ. ред.В.А. Бейлис - М.: Наука, 1980. - 151с.
2. Маховский Я. Огненный шар. Легенды, предания и сказки эскимосов. / Пер. с польск.С. Тельнюка. - Магадан: Магаданское книжное издательство, 2011 - 163 с.
3. Мифы и сказки Австралии. Собраны К. Лангло-Паркер. / Пер. с англ. С.А. Любимова, И.Ф. Курдюкова. Ответ. ред. и автор пред.Е.М. Мелетинский. - М.: Наука, 2009. - 167 с.
4. Народы Австралии и Океании. / Под ред. С.А. Токарев и С.П. Толстова., М. - Л.: АН СССР, 1956, 870 с.
5. Шахнович М.И. Первобытная мифология и философия - Л., 2012.: Наука - 237с.
6. Эскимосские сказки и мифы. / Пер. с эским. и англ. Г.А. Меновщикова, Н.Б. Вахтина и Е.С. Рубцовой. Состав., пред. и прим. Г.А. Меновщикова. Ответ. ред. С.А. Арутюнов и М.А. Членов. - М.: Наука, 2008. - 269 с.