Визначення принципів організації часу і простору у п’єсах С. Беккета. Аналіз особливостей драматургічної дії у пізніх беккетівських п’єсах та образно-символічних комплексів драматургії письменника. Характеристика специфіки художньої мови творів митця.
Аннотация к работе
Творчість Семюеля Беккета (Samuel Beckett; 1906-1989), прозаїка, драматурга, одного з найвідоміших представників театру абсурду, лауреата Нобелівської премії (1969), є оригінальним та яскравим явищем, що виникло на перетині літературних епох, мов і культур. Беккета і визначає структуру його творів, своєрідність поетики митця. Беккета, не виділяючи їх з-поміж загального масиву театру абсурду та виходячи з методології аналізу «абсурдистського» тексту. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології Харківського національного університету імені В. Н. Беккета: «Щасливі дні» («Happy Days», 1961), «Театр І» («Rough for Theatre I», 1960-і рр.), «Театр ІІ» («Rough for Theatre II», 1960-і рр.), «Нарис для радіо» («Rough for Radio I», 1960-і рр.), «Ескіз для радіо» («Rough for Radio II», 1960-і рр.), «Гра» («Play», 1963), «Каскандо» («Cascando», 1963), «Приходять та йдуть» («Come and Go», 1966), «Дихання» («Breath», 1968), «Не я» («Not I», 1973), «Кроки» («Footfalls», 1976), «Кач-кач» («Rockaby», 1980), «Експромт в стилі Огайо» («Ohio Impromptu», 1980), «Що де» («What Where», 1984), «Катастрофа» («Catastrophe», 1984).Беккета, визначено актуальні вектори вивчення концептуальної та поетикальної систем драматургії письменника, обґрунтовано теоретико-методологічні засади дисертаційної роботи. Беккета, проблема «людина і світ» зумовлює доцільність розгляду пєс драматурга крізь призму міждисциплінарних понять «антропо-та космоцентризму», що запропоновано в дисертаційній роботі. Поняття «антропоцентризму» охоплює як суто літературознавче значення первинності теми (образу, мотивного комплексу тощо) людини в літературному творі, що субєктивно інтерпретується письменником та втілюється в образах персонажів; так і філософське - способу пізнання «від людини до світу» з настановою на субєктивність, ірраціональність, емоційність та інтуїтивність. «Особливості часу та простору в творах письменника» визначено форми художнього часу, спосіб його руху та сприйняття персонажами у пізніх пєсах С. Беккета. Регресивна, деструктивна закономірність часу та простору втілюється в хронотопі «землі (ґрунту) / погребальних урн» («велика» пєса «Кінець гри» та пізні «Щасливі дні» та «Гра», персонажі яких буквально занурені у землю, є невідємними частинами урн), де закладено метафору життя як поступового вмирання.
План
Основний зміст роботи
Список литературы
1. Кулинич Н. В. Функционирование текстогенерирующей категории «анти» в драматургии С. Беккета (на материале пьесы «В ожидании Годо») / Н. В. Кулинич // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2005. - Вип. 43; № 647. Сер.: Філологія. - С. 90-94.
2. Кулинич Н. В. Специфіка відносин автора - тексту у творчості С. Беккета / Н. В. Кулинич // Наук. зап. ХНПУ імені Г. С. Сковороди. - 2005. - Вип. 4 (44); ч. ІІ. Сер.: Літературознавство. - С. 149-153.
3. Кулинич Н. В. Специфіка поетики абсурду у драматургії С. Беккета / Н. В. Кулинич // Наук. зап. ХНПУ імені Г. С. Сковороди. - 2006. - Вип. 4 (48); ч. І. Сер.: Літературознавство. - С. 125-130.
4. Кулинич Н. В. Картина світу у драматургії С. Беккета / Н. В. Кулинич // Наук. зап. ХНПУ імені Г. С. Сковороди. - 2007. - Вип. 3 (51); ч. ІІ. Сер.: Літературознавство. - С. 142-147.
5. Кулинич Н. В. Концепція антимови у драматургії С. Беккета / Н. В. Кулинич // Наук. зап. ХНПУ імені Г. С. Сковороди. - 2008. - Вип. 3 (55); ч. І. Сер.: Літературознавство. - С. 139-144.
6. Кулинич Н. В. Концепція особистості у драматургії С. Беккета / Н. В. Кулинич // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2008. - Вип. 54; № 836. Сер.: Філологія.- С. 221-223.
7. Кулинич Н. В. Мовна картина світу в драматургії С. Беккета / Н. В. Кулинич // Корж Наталья Григорьевна: сб. ст. / под общ. ред. профессора А. Д. Михилева и А. П. Коржа. - Х.: Студцентр, 2010. - С. 77-87.