Аналіз актів міжнародного права та національного законодавства України та інших держав із метою встановлення змісту поняття космічного об"єкта в контексті його розуміння як космічного сміття. Загроза космічній безпеці проліферацією космічного сміття.
Аннотация к работе
Загроза космічній безпеці проліферацією космічного сміття загострилася так, що «ефект Кестлера1» усвідомлюється вже як «дамоклів меч» для благополуччя освоєння космосу, тому все чіткіше постає питання про юридичну відповідальність за шкоду, спричинену таким сміттям. Шемшученко, випливає принаймні дві проблеми: 1) чи «космічне сміття» підпадає під визначення «космічний об’єкт», юридично обов’язковий механізм відповідальності, за шкоду спричинену яким встановлений Конвенцією про міжнародну відповідальність за шкоду, спричинену космічними обєктами 1972 року (далі - Конвенція про відповідальність); 2) як визначити шкоду, завдану космічним сміттям певним обєктам у космосі та природному середовищу Землі. 3 та 4 Конвенції про відповідальність [4], відповідно до яких держава, що запускає (або декілька держав), нестиме(уть) відповідальність за шкоду, завдану в будь-якому місці, окрім поверхні Землі, виключно за наявності вини, яка по суті виключається, адже апріорі під космічним сміттям розуміються обєкти, здійснення над якими контролю неможливе2, як-то цілісний космічний об’єкт, який вичерпав свої енергетичні ресурси, його фрагменти, або взагалі нетехнічні обєкти, які є частиною організації життєвих умов для дослідників та користувачів космосу. 4 дано визначення космічного обєкта, тотожне до викладеного в Конвенції про реєстрацію [7; 401], а в Китаї згідно із Положенням «Про реєстрацію і управління обєктами в просторі» визначено лише конкретний перелік найменувань космічної техніки, яка включається або не входить до обєктів у просторі, а саме до них належать: ті, що входять в заатмосферний простір штучні супутники Землі, пасажирські космольоти, прилади для зондування Землі з космосу, станції в просторі, засоби-носії і їх агрегати, а також інші штучні обєкти, що запукаються в простір. Таке розмежування випливає з логіки норм Угоди про рятування космонавтів, повернення космонавтів та повернення обєктів, запущених у космічний простір, 1968 року, ст. ст.