Історичний шлях виникнення корупції, різноманітність поглядів на проблему визначення дефініції цього явища. Адміністративно-правовий механізм, заходи запобігання корупції. Необхідність нових підходів до формування державної антикорупційної політики.
Аннотация к работе
Неможливо переоцінити негативний вплив зловживань у державному управлінні. Корупція загрожує верховенству права, порушує соціальну справедливість, сповільнює економічний розвиток та послаблює конкурентоспроможність країни на міжнародних ринках.Корупція як соціальне явище виникло дуже давною. Перша згадка про корупцію, як негативну форму здійснення державної служби знайшла своє відображення в найстарішому з відомих людству історичних памятників державності - архіві стародавнього Вавилону, - що припадає на другу половину XXIV століття до нашої ери. Історично цей процес повинен відноситись до часу формування перших класових суспільств і державних утворень у прадавніх центрах людської цивілізації: Єгипті, Месопотамії, Індії, Китаї, тобто у період ІІІ-ІІ тисячоліття до нашої ери, що підтверджується знайденими археологами й істориками релігійними та літературними джерелами. З огляду на те, що державну владу мав хто-небудь підтримувати та захищати, а функції сучасних правоохоронних органів тоді виконувала армія, в якої було значно більше прав аніж тепер, можна стверджувати, що корупція в органах правопорядку, виникла разом із виникненням корупції взагалі [2]. Префікс “cor”, начебто, “запрошував” спільно порушувати закон, договір, із самого початку визначаючи, що корупція - явище, яке має співучасників.Корупція - це явище, яке можна пояснити людськими слабкостями, через які особи, наділені за посадою повноваженнями на виконання функцій держави, свідомо здійснюють неправомірні діяння, в тому числі зловживають своїм службовим становищем з метою одержання особистих переваг. [6].Корупція може бути також політичною, такою, наприклад, як придбання голосів виборців, отримання незаконних надходжень у виборчі фонди, лобіювання власних інтересів в законодавчій сфері шляхом пожертвування деяких сум парламентським фракціям тощо. Корупція може мати різні форми: одержання хабарів, подарунків, розкрадання бюджетних коштів, шантаж на сексуальному підгрунті - так звана моральна корупція (зловживання особистим впливом), а також зловживання владою або службовим становищем. Визначаючи поняття корупції, слід виходити із такого: корупція - соціальне явище, а не конкретне суспільне небезпечне діяння; це явище, притаманне всім державам світу, невідємний атрибут публічної влади. Корупція, безумовно, негативне явище для будь-якого суспільства, вона стримує інвестиції та уповільнює економічне зростання.Закону України «Про внесення змін і доповнень до чинного законодавства щодо відповідальності посадових осіб», який суттєво (практично до максимально можливого рівня) підвищив санкції за вчинення посадових злочинів, у тому числі за хабарництво. Посилення санкцій за вказані діяння не спричинило суттєвого збільшення кількості посадових осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за хабарництво, не забезпечило застосування цього закону щодо хабарників найвищого рівня. Більше того, воно породило проблему в судовій практиці, коли суди, виходячи із суспільної небезпеки вчиненого (незначного розміру предмета хабара тощо), у кожному другому випадку змушені виходити за межі визначених санкцій і призначати більш мяке покарання, ніж передбачене законом. Адміністративно-правовий механізм боротьби з корупцією був оформлений з прийняттям 10 жовтня 1995 року Закону України «Про боротьбу з корупцією», який встановив норми права, що забороняють вчинення корупційних діянь, які не містять ознак злочину, а також інших правопорушень, повязаних з корупцією. Практика застосування Закону України «Про боротьбу з корупцією» виявила як його позитивні сторони, так і негативні.Характерною рисою сьогоднішнього стану справ у сфері боротьби з корупцією в Україні є те, що заходи, які здійснюються, не дають бажаного результату. Корупція залишається одним із найпоширеніших і найчисленніших злочинів у нашій державі. Проте це не означає того, що боротися з корупцією в нашій державі не можна або що це заздалегідь програшна справа. Але якщо серйозно братися за боротьбу з корупцією, розраховувати на реальні результати антикорупційної діяльності в органах державної влади, то вибору немає: системні, комплексні профілактичні заходи - це шлях, який може змінити обсяги й характер корупційних проявів в Україні. Вказаний документ, який має силу нормативно-правового акта, обовязковий для виконання усіма державними службовцями і є кодексом етики держслужбовця, передбачає конкретні моделі поведінки державного службовця в ситуації, що може призвести до корупційних проявів (конфлікт інтересів, подарунки, пропозиції щодо надання певних благ, наприклад квитки на спортивні змагання, вечеря в ресторані тощо), та регламентує правила поведінки державних службовців в цих ситуаціях.Корупція в Україні на сьогоднішній день перетворилася на одну із загроз національної безпеки. Корупція в Україні давно сприймається як органічна частина нашого життя. Корупція розглядається як складне соціальне явище, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку суспільства і держав