Структура органів управління адміністрації Самбірської економії, їхні повноваження та розмір і вид винагороди. Механізми функціонування апарату управління королівських столових маєтків, формування та еволюція господарської політики адміністрації економії.
Аннотация к работе
Вони впливають на формування локальної специфіки господарського розвитку, соціальної структури населення, правового регулювання поточних справ, вони породжують необхідність влади пристосовуватися до існуючих серед жителів окремої території механізмів вирішення повсякденних справ та покликаної для цього організації, яку уособлювали сільські та міські громади, група громад і навіть окремо взяті її члени. Як наслідок, це спричинило виникнення значної поліваріантності місцевих адміністративно-господарських і судових структур, непомітної, на перший погляд, за лаштунками типової характерної для всієї Речі Посполитої дійсності з властивим їй фільваркно-панщизняним господарством, домінуванням орендних та суборендних форм його ведення практично в кожному більш-менш значному за розмірами маєтку і створенням адміністрації для управління ним, однакової за своєю номенклатурою, обовязками та повноваженнями як в магнатських, так і в шляхетських господарствах, з підсудністю більшості населення, представленого селянством, власникам цих маєтків й відносною автономією міст, нарешті, з домінуючою роллю шляхти, яка монополізувала в своїх руках всі ланки адміністративного управління, окрім найнижчих, в межах громади. Накопичені таким чином результати локальних досліджень, по-перше, зайвий раз поповнюють наші знання про соціально-економічні і суспільні процеси в західноукраїнському регіоні, доповнюючи загальну мозаїку тогочасної організації публічного і приватного життя новими нюансами, по-друге, дають змогу робити більш адекватні узагальнення про те, що відбувалося тут впродовж XVI-XVIII ст. і скорегувати трактування окремих явищ, фактів, процесів історії України та Польщі. Вони входили до особливої категорії земель королівського домену, прибутки з яких йшли на утримання польського монарха та його двору.* Розкидані по всій Речі Посполитій, королівські столові маєтки складалися з найбільших староств, розміщених на території теперішньої Польщі, Білорусі і України, й в останній лише Самбірське староство було перетворене в економію. Хронологічні рамки дослідження включають період від перетворення Самбірського староства в економію згідно сеймової конституції 1590р. про створення королівських столових маєтків як особливої категорії державних земель, прибутки з яких призначалися на утримання польського монарха та його двору, до 1772р., тобто першого поділу Речі Посполитої й анексії Руського воєводства Австрійською імперією і включення Самбірської економії до складу австрійських камеральних маєтків.Основним досягненням польських вчених (Сухені-Грабовська А., Пулацький В., Вичанський А.) став перегляд традиційних уявлень про еволюцію Королівського та Коронного скарбів, та твердження, що виділення в 1590 р. з королівщин окремої категорії так званих королівських столових маєтків, яке означало перетворення найбільших староств Речі Посполитої в економії, не супроводжувалося корінною реорганізацією управління цими економіями і суттєвими змінами в господарській та правовій сферах в них. Ф.43 “Магістрат міста Нового Самбора” вміщує документи та актові книги війтівсько-лавничого суду та уряду Ради, в яких відбито взаємозвязки адміністрації економії та магістрату міста, вміщено постанови і декрети замкової влади, що поширювалися на всю територію королівських столових маєтків, включаючи місто. У ф.181, оп.2, серед родинних документів Жевуських, знаходяться документи з родинного архіву Уруських, один з представників яких, Фома-Адам, займав уряд віце-адміністратора Самбірської економії за правління барона Ґартенберга-Садогурського (1768-1772 рр.), через що тут збереглася господарсько-звітна документація Самбірської економії останніх років перед австрійською окупацією Галичини, та переписка урядовців економії між собою та з різними особами. У другому розділі “Органи управління королівських столових маєтків в Галичині та їх функціонування” з?ясовано структуру адміністративного апарату управління в Самбірській економії, номенклатуру урядів економії, що творили кістяк цього апарату, соціальний склад економських урядовців. Серед урядовців королівських столових маєтків в Галичині можна виділити три основні групи: управителі економії, тобто адміністратори (старости, економи, державці), вища та середня ланки адміністрації економії, до яких входили віце-адміністратор, актовий та провентові писарі, піджупники, управителі ключів (державці, адміністратори, урядовці) та фільварків, третя група - громадські урядовці, тобто присяжні, війти в селах німецького, князі - волоського та ватамани і тіуни - колишніх селах руського права, з часом переведених на німецьке.Королівські столові маєтки в Галичині (Самбірська економія) були одним з різновидів організації адміністративного, правового, господарського управління у великих адміністративно-територіальних комплексах. Така організація поєднувала як типові для всієї Речі Посполитої форми управління в різних сферах життєдіяльності суспільства, так і специфічні, характерні лише для даного регіону, для самої економії й в да