Кормова цінність і продуктивність сої залежно від факторів інтенсифікації в умовах правобережного лісостепу України - Автореферат

В звязку з цим оцінка кормової цінності та підвищення продуктивності сої, а також розробка теоретичних основ оптимізації співвідношення посівів сої і кукурудзи в сівозмінах з короткою ротацією є важливою науковою проблемою, яка потребує обґрунтування в умовах правобережного Лісостепу України. Вперше в умовах правобережного Лісостепу України вивчено кормову цінність та продуктивність сої залежно від доз добрив, систем захисту рослин та співвідношення посівів сої і кукурудзи в короткоротаційних сівозмінах. Кормову цінність і продуктивність сої вивчали в таких сівозмінах: а) соя - кукурудза, б) соя - кукурудза - кукурудза, в) соя - кукурудза - кукурудза - кукурудза, де співвідношення посівів цих культур було відповідно, як 1:1, 1:2 та 1:3. Взаємодія органомінеральних добрив і співвідношення посівів сої та кукурудзи в сівозміні як 1:3 збільшила витрати вологи на формування більш високого рівня врожаю на 13,5 мм порівняно з контролем, де не вносили добрива і зазначене співвідношення було як 1:1, хоча при цьому витрати грунтової вологи на формування 1 ц насіння сої зменшились на 13,4 - 15,7%. Взаємодія добрив, систем захисту рослин і співвідношення посівів сої і кукурудзи в сівозміні підвищила чисту продуктивність фотосинтезу сої на 11,7% у фазі початок цвітіння-кінець цвітіння, а в період повного наливання насіння - на 5,9% при величині ЧПФ на контролі відповідно 1,80 та 2,85 г/см2 за добу.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі щодо основних залежностей формування урожаю та кормової цінності сої шляхом удосконалення технології її вирощування у короткоротаційних сівозмінах при застосуванні різних доз добрив та систем захисту рослин від хвороб і шкідників із врахуванням гідротермічних умов регіону. Застосування добрив (гній, 15 т/га N45Р60К60) та інтегрованого захисту посівів від хвороб та шкідників забезпечило підвищення вмісту сирого протеїну в листостебельній масі сої від 14,1 до 15,6% на початку фази цвітіння рослин, а в кінці цвітіння - від 15,2 до 16,6%, порівняно з ділянками контрольного варіанту. Максимальне накопичення сухої речовини (7,18 і 7,28 т/га) відмічено в період наливання насіння-фізіологічна стиглість на ділянках із співвідношенням посівів сої і кукурудзи, як 1:2 та 1:3, застосуванні органомінеральних добрив (гній, 15 т/га N45Р60К60) та інтегрованого захисту рослин, що більше на 1,034 - 1,132 т/га, або 16,8 - 18,4 % порівняно з ділянками контрольного варіанту. Найвищий рівень урожайності насіння сої (3,05 - 3,29 т/га) одержано на ділянках, де застосували внесення органомінеральних добрив (гній, 15 т/га N45Р60К60) та інтегрований захист рослин при співвідношенні її посівів і кукурудзи в сівозміні як 1:2 та 1:3, що більше на 0,43 - 0,48 т/га, або 16,4 - 17,1 % порівняно з ділянками контрольного варіанту. Застосування інтегрованої системи захисту посівів сої від шкодочинних обєктів в сівозміні, де співвідношення її посівів і кукурудзи було як 1:1, забезпечило приріст урожайності насіння 0,26 - 0,27 т/га залежно від рівня мінерального живлення, або 10,1 - 12,3% порівняно з ділянками контрольного варіанту.

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі щодо основних залежностей формування урожаю та кормової цінності сої шляхом удосконалення технології її вирощування у короткоротаційних сівозмінах при застосуванні різних доз добрив та систем захисту рослин від хвороб і шкідників із врахуванням гідротермічних умов регіону.

2. Рівень продуктивності запасів вологи в грунті залежав від внесення мінеральних добрив (N45Р60К60) на фоні гною (15 т/га) і застосування інтегрованої системи захисту рослин сої. Більш широке порівняно з контролем співвідношення посівів сої і кукурудзи в короткоротаційній сівозміні (1:2 та 1:3) приводило до зменшення цих запасів на 2,3 - 8,3 мм на початку цвітіння та 2,7 - 8,6 мм у фазі повного наливання насіння.

3. Максимальна площа листкової поверхні сої (51,6 тис. м2/га) відмічена в фазі повного наливання насіння при внесенні 15 т/га гною та мінеральних добрив (N45Р60К60) в поєднанні з інтегрованим захистом посівів. Ці добрива забезпечили збільшення площі листкової поверхні від 43,6 до 48,2 тис.м2/га, або на 10,6%. Інтегрований захист посівів забезпечує зростання цього показника на 3,4 - 4,0 тис.м2/га, або 8,2 - 9,2 % при порівнянні з ділянками контрольного варіанту. На цих варіантах відмічено найбільші показники чистої продуктивності фотосинтезу (2,97 - 3,78 г/м2 за добу). Встановлено синусоїдний характер зміни показників чистої продуктивності фотосинтезу в онтогенезі сої.

4. Застосування добрив (гній, 15 т/га N45Р60К60) та інтегрованого захисту посівів від хвороб та шкідників забезпечило підвищення вмісту сирого протеїну в листостебельній масі сої від 14,1 до 15,6% на початку фази цвітіння рослин, а в кінці цвітіння - від 15,2 до 16,6%, порівняно з ділянками контрольного варіанту. Приріст збору кормових одиниць на цих варіантах за рахунок дії добрив і захисту рослин складав 0,51 та 0,64 т/га, або більше на 12,3 і 16,6 %. При цьому вміст протеїну в кормовій одиниці знаходився в межах 177 - 196 г.

5. Максимальне накопичення сухої речовини (7,18 і 7,28 т/га) відмічено в період наливання насіння-фізіологічна стиглість на ділянках із співвідношенням посівів сої і кукурудзи, як 1:2 та 1:3, застосуванні органомінеральних добрив (гній, 15 т/га N45Р60К60) та інтегрованого захисту рослин, що більше на 1,034 - 1,132 т/га, або 16,8 - 18,4 % порівняно з ділянками контрольного варіанту.

6. Найвищий рівень урожайності насіння сої (3,05 - 3,29 т/га) одержано на ділянках, де застосували внесення органомінеральних добрив (гній, 15 т/га N45Р60К60) та інтегрований захист рослин при співвідношенні її посівів і кукурудзи в сівозміні як 1:2 та 1:3, що більше на 0,43 - 0,48 т/га, або 16,4 - 17,1 % порівняно з ділянками контрольного варіанту. Окупність 1 кг мінеральних добрив врожаєм насіння сої складала 2,48 - 2,91 кг. В міру зменшення питомої ваги сої в короткоротаційних сівозмінах ефективність добрив зростала.

7. Застосування інтегрованої системи захисту посівів сої від шкодочинних обєктів в сівозміні, де співвідношення її посівів і кукурудзи було як 1:1, забезпечило приріст урожайності насіння 0,26 - 0,27 т/га залежно від рівня мінерального живлення, або 10,1 - 12,3% порівняно з ділянками контрольного варіанту. При зниженні насичення короткоротаційних сівозмін соєю від 50 до 25 % ефективність застосування інтегрованого захисту рослин зменшується.

8. Зменшення насичення короткоротаційних сівозмін соєю від 50 до 25% на удобреному фоні (гній, 15 т/га N45Р60К60), забезпечило збільшення урожайності насіння на 0,43 - 0,44 т/га, або 15,0 - 16,9% залежно від систем захисту рослин від шкодочинних обєктів. Сукупна дія добрив, систем захисту рослин і співвідношення посівів сої і кукурудзи в короткоротаційних сівозмінах збільшила урожайність від 2,19 од 3,29 т/га, або на 50,2%.

9. Застосування мінеральних добрив (N45Р60К60) в поєднанні з інтегрованим захистом рослин забезпечило підвищення вмісту сирого протеїну в насінні сої від 36,9 од 39,3 %, а жиру - від 17,3 до 18,1 %. При цьому збір сирого протеїну на варіантах сукупної дії зазначених факторів складав 1,14 т/га і жиру - 0,60 т/га, що відповідно більше на 37 і 34 % порівняно з ділянками контрольного варіанту.

10. Вміст амінокислоти триптофану в протеїні насіння сої під впливом мінеральних добрив (N45Р60К60) збільшився від 1,14 до 1,21%, а метіоніну від 1,19 до 1,77%, що суттєво більше порівняно з контрольним варіантом. При цьому істотного збільшення вмісту лізину в насінні сої не спостерігалось, але цей показник у зволожені роки дещо зменшувався - від 5,73 до 5,46 %.

11. Найвища забезпеченість кормової одиниці сирим протеїном (126 - 133 г) відмічена в 2-пільній соєво-кукурудзяний сівозміні, а найменша (98 - 106 г) в чотирьохпільній сівозміні при співвідношенні посівів сої і кукурудзи як 1:3. При співвідношенні цих культур як 1:2 забезпеченість кормової одиниці протеїном була близькою до науково-обґрунтованих норм.

12. Економічна і біоенергетична оцінка технології вирощування сої показала, що найбільший економічний ефект досягається при внесенні органомінеральних добрив (15 т/га N45Р60К60) в короткоротаційних сівозмінах із співвідношенням посівів сої і кукурудзи як 1:2 та 1:3, де на кожну гривню витрат одержано чистого прибутку відповідно 0,98 - 1,03 та 1,12 - 1,18 грн. залежно від систем удобрення. Коефіцієнти окупності енерговитрат складають 4,34 та 4,38.

Пропозиції виробництву

Для підвищення кормової цінності та продуктивності сої в короткоротаційних сівозмінах в умовах правобережного Лісостепу України пропонується: 1. Вносити мінеральні добрива в дозі N45Р60К60 та органічні - 15 т/га сівозмінної площі в поєднанні з інтегрованою системою захисту рослин від хвороб і шкідників.

2. Забезпечити співвідношення посівів сої і кукурудзи в короткоротаційних сівозмінах, як 1:2, що дасть можливість збалансувати рослинні корми за вмістом білка.

1. Панасюк О.Я. Вплив факторів інтенсифікації на продуктивність сої в соєво -кукурудзяних сівозмінах // Матер. міжнар. науково - прак. конф. “Наслідки наукових пошуків молодих вчених аграрників в умовах реформування АПК. -Чабани, 1996. - с. 28.

2. Петриченко В.Ф., Панасюк О.Я., Броннікова Л.Ф. Продуктивність сої залежно від факторів інтенсифікації в соєво -кукурудзяних сівозмінах // Тези доповідей на третій наук. конф. викладачів Вінницького державного СГІ. - Вінниця, 1997. -с. 32 -33.

3. Панасюк О.Я. Продуктивність сої в короткоротаційних сівозмінах залежно від вологозабезпеченості та впливу факторів інтенсифікації в умовах Лісостепу України // Науковий збірник Подільської аграрно-технічної академії. Камянець -Подільський, 1998.- Вип.6 -с. 79 -81.

4. Панасюк О.Я. Продуктивність сої в короткоротаційних сівозмінах залежно від основних факторів інтенсифікації в Лісостепу України // Зб. наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. - Вінниця, 1998. - Вип. 5. - с. 106 - 112.

5. Петриченко В.Ф., Броннікова Л.Ф., Панасюк О.Я. шляхи оптимізації співвідношення посівних площ сої та кукурудзи на зерно в короткоротаційних сівозмінах Лісостепу України // Зб. наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. - Вінниця,1998. - Вип. 5. - с. 79 - 86.

6. Панасюк О.Я.. Продуктивність сої залежно від систем удобрення та особливості захисту рослин у соєво -кукурудзяних сівозмінах Лісостепу України // Матер. наук. - прак. семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”. - К.: Нора -прінт, 1999.- с. 61 -62.

7. Броннікова Л.Ф., Панасюк О.Я. Урожайність кукурудзи залежно від систем удобрення та співвідношення її посівів і сої в короткоротаційних сівозмінах Лісостепу України // Матер. наук. -практ. семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”.- К.:Нора-прінт, 1999.-с. 63-64.

8. Петриченко В.Ф., Панасюк О.Я. Соя в короткоротаційних сівозмінах // Пропозиція. - 2000. - №5. - с. 37.

9. Панасюк О.Я., Броннікова Л.Ф. Фактори підвищення продуктивності сої в короткоротацйних сівозмінах Лісостепу України // Зб. наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2000.- Вип. 7. - с. 49 - 52.

10. Колісник С.І., Панасюк О.Я. Продуктивність сої залежно від факторів інтенсифікації в короткоротаційних соєво -кукурудзяних сівозмінах Лісостепу України // Тези Всеукраїнської наук. -прак. конфер. молодих вчених і спеціалістів. - Дніпропетровськ, 2000. - с. 97.

11. Петриченко В.Ф., Панасюк О.Я. Вплив факторів біологізації на продуктивність сої в короткоротаційних сівозмінах Лісостепу України // Матер. наук. -практ. конференції “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів” - К.: ДІА, 2000.-с.86-87.

12. Панасюк О.Я. Оцінка продуктивності сої залежно від факторів інтенсифікації в короткоротаційних сівозмінах Лісостепу України // Зб. наукових праць Вінницького державного університету. -Вінниця. 2001. -Вип. 10. -с. 34-38.

13. Панасюк О.Я. Продуктивність сої в соєво - кукурудзяних сівозмінах Лісостепу України // Матер. першої наук. міжвуз. конф. аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями дослідженеь, стан і перспективи”. - Вінниця, 2001. - с. 15 -16.

14. Бабич А.О., Панасюк О.Я., Петриченко В.Ф. Розробка короткоротаційних сівозмін та перспективи їх впровадження у приватних господарствах Лісостепу // Вісник аграрної науки. -2001. №8 - с. 12 -15.