Дослідження надр Вінницької області. Аналіз господарського значення родовищ каолінов і будівельного каменя. Опис гранітів, пісковиків та інших кристалічних та осадових порід. Переробка корисних копалин. Визначення якості водних басейнів поблизу родовищ.
Аннотация к работе
Окремі види корисних копалин, як правило, повязні з певними комплексами гірських порід, що утворилися на різних етапах геологічного розвитку регіону. В цьому ж комплексі порід, не виключено, можуть бути виявлені корінні родовища алмазів, уламки яких знайдені в ряді районів області, та золота - на зразок родовищ виявлених в інших областях. Палеогенові відклади містять пласти бурого вугілля (Бруслинівське, Оратівське, Філіопільське родовища). З неогеновим періодом повязано утворення значних покладів різного типу вапняків, які використовуються для розпилювання на стінові блоки (родовища Джуринської, Горячківської групи, Стінянське, Дмитрашківське та інші), виготовлення вапна, в цукровій промисловості (Ізраїлівске, Рівське, Студенівське); будівельного каменю та щебеню (Джугастрянське, Одаївське); вторинних каолінів (Паланківське). До вапняків та пісків, що їх підстеляють, приурочені родовища якісних столових та питних вод (води "Шумилівська", "Барчанка", "Княжна").Вони утворилися саме тут десятки чи сотні мільйонів років тому, в результаті падіння величезного метеорита. Однак це дуже дрібні кристали, які ще не знайшли промислового застосування. Окрім цього, в титано-цирконієвих розсипах центральної частини українського щита знайдено десятки тисяч мікрокристалів алмазу розміром від 0,1 до 0,5 мм. В окремих місцях, в тому числі і на Вінниччині, іх вміст настільки високий, що не виключається можливість попутного промислового видобутку цих алмазів при розробці титано-цирконієвих родовищ [1]. Тут зустрічаються піски з високим вмістом ільменіту (титанова руда) та цирконію.Ці родовища належать до відомого Дніпровського буровугільного басейну і розташовані на його північно-західній окраїні. Родовища бурого вугілля Вінниччини, за потужністю вугільних пластів і особливо за запасами палива, поступаються кращим родовищам Дніпровського буровугільного басейну. Головними споживачами флюоритових концентратів є чорна та кольорова металургія, оскільки їх добавка значно понижує температуру плавлення руд, сприяє текучості шлаків, переводу домішок сірки i фосфору в шлак. Проблему забезпечення, в першу чергу, чорної металургії України власним кусковим флюоритом на тривалий час може вирішити введення в дію плавиковошпатового підприємства на базі Бахтинського родовища флюоритових руд, розташованого в Мурованокуриловецькому районі. Друге розвідане родовище - Покрово-Киреївське, розташоване на Донеччині, поступається Бахтинському за запасами в декілька разів, однак відзначається більш багатими рудами та значною їх потужністю.На таких грунтах окрім штучних фосфорних добрив, наприклад суперфосфату, практично з такою ж ефективністю можна використовувати фосфоритне борошно - продукт розмелювання окремих відмін природних фосфоритів. Польовими дослідами проведеними Інститутом цукрових буряків ААН України підтверджено, що фосфоритно-крейдяне борошно, одержане шляхом простого подрібнення фосфатної крейди одного з родовищ Вінниччини, при разовому внесенні за ефективністю дії на урожай цукрових буряків i їх цукристість не поступається сумарній дії штучних фосфорних добрив - суперфосфату чи амофосу та традиційних меліорантів - вапнякового борошна чи дефекату. Для досягнення однакової урожайності фосфоритно-крейдяне борошно рекомендується вносити в кількості, еквівалентній одній, а частіше - півтора-двом дозам діючої речовини (P2O5), розрахованим для штучних добрив. Так, для забезпечення ефекту рівного внесенню 60 - 120 кг/га Р2О5 (0,3-0,6 тонни суперфосфату), необхідно внести 3 - 8 тонн фосфоритно-крейдяного борошна з вмістом 3 % Р2О5. Однак, на відміну від швидкорозчинних штучних добрив, внесене один раз борошно ефективно діє на протязі не менше двох-трьох років, не потребуючи повторного внесення.В північній частині області розташований, так званий, Глухівецько - Турбівський каоліновий район, в межах якого знаходяться: Великогадоминецьке, Глухівецьке, Жежелівське, Турбівське, Чубинське, Гурінське, Туча-Миколаївське та інші родовища, в яких зосереджено близько половини розвіданих запасів первинних каолінів України. Державним балансом запасів корисних копалин на території області враховано 4 родовища: Глуховецьке, Турбівське, Жежелівське і Великогадоминецьке. Попередньо оцінено запаси каолінів Чубинського (770 млн.тонн), Гурінського (180 млн.тонн) та Туча-Миколаївського родовищ. Каоліни відзначаються досить високою білизною та хорошими керамічними властивостями. Ступінь освоєння родовища, ким експлуатується, № ліцензії Підготовка до освоєння, "Укркаолін", ліц.№ Розробляється Глуховецьким ГЗКК, ліц.№ Підгот. до осв.Однак, за ресурсами монолітного каменю, придатного для виколювання крупних блоків з наступним розпилюванням на облицювальну плитку чи інші вироби, Вінниччина поступається насамперед сусідній Житомирщині та ще декільком областям. Це пояснюється тим, що на території області переважають гранітоїдні породи метаморфічного походження i відсутні крупні магматичні комплекси, в межах яких зосереджена переваж
План
ЗМІСТ
1. КОРИСНІ КОПАЛИНИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Кольорові та інші метали
1.2 Буре вугілля
1.3 Конкреційні, або “кулясті” фосфорити
1.4 Фосфатна крейда
1.5 Каоліни
1.5.1 Первинні та вторинні каоліни
1.6 Декоративно-облицювальний камінь
1.6.1 Граніти та інші кристалічні породи
1.6.2 Пісковики та інші осадові породи
1.6.3 Камінь для пильових стікових
1.6.4 Вапняки - черепашники
1.6.5 Крейдоподібні вапняки і опоковидні породи
2. ПЕРЕРОБКА КОРИСНИХ КОПАЛИН У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
3. ЯКІСТЬ ВОДНИХ БАСЕЙНІВ ПОБЛИЗУ РОДОВИЩ ТА ПЕРЕРОБНИХ КОМБІНАТІВ
3.1 Розрахунок коефіцієнту розведення основних шкідливих речовин Вінницької області
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. КОРИСНІ КОПАЛИНИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вывод
Для зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище Вінницької області, в курсовій роботі були дослідженні надра Вінницької області і те що вони багаті нерудними корисними копалини. Господарське значення мають родовища каолінов і будівельного каменя. Найбільші з них - Глуховецьке родовище каоліну, Турбівське родовище каоліну Великогадомінецьке родовище каоліну. На території області виявлено близько 50 родовищ гранітів , гнейсів , піщанників, найбільші з них, - Вітовське, Гніванське, Стрижавське, Жежельовське. Є також родовище фосфоритів, крейди, гіпсу, глин, піску. Паливні ресурси області обмежені і представлені торфом і бурим вугіллям. Ці ресурси мають місцеве значення. На території області відкриті джерела мінеральних вод - в Хмільнику, с.Житники , поблизу м.Козятин і в с.Липовці . Таким чином, мінерально-сировинні ресурси Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості.
Встановленно, що основними паливними ресурсами, що використовувались в області у 2007 р., є: камяне вугілля, газ природний, паливо дизельне, мазут топковий, бензин автомобільний, газ скраплений, дрова. В структурі споживання паливних ресурсів переважають камяне вугілля та газ природний. Ці природні паливні ресурси спричиняють глобальний вплив на довкілля Вінниччини,зокрема збільшення з кожним роком автотранспорту, Ладижинської ТЕС, котелень міст та багато іншого, призводить до утворення оксидів C, N, S, які шкодять флорі і фауні області, а також погіршують фізичний стан мешканців великих міст і маленьких містечок.
Розрахувала коефіцієнт розведення води поблизу комбінатів, що переробляють корисні копалини: 1) NH4OH; 2) СО2 ;3) NO2; 4) кіптява: для приведення значень до величини ГДК.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1) Екологічний паспорт Вінницької області. Аналітично-статистичний довідник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області за 2007 рік .
2) Загальна гідрологія: навчальний посібник / С.С. Лемківський, В.К. Хільчевський, О.Г Ободовський. - Київ. - 2000.- 262с.
3) Екологія: навчальний посібник / Н.М. Чернова, О.М. Билова.- Київ : Вища школа, 1986. - 230с.
4) Екологія: навчальний посібник / В.П. Кучерявий. - Львів : Світ 2000. - 500с
5) Основи загальної екології / Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй. - 2-ге видання. - Київ : Вища школа, 1995. - 458с.
6) Основи екологічних знань / Г.О. Білявський, Р.С., І.Ю. Костіков. - Київ : Вища школа, 2000. - 532с.
7) Екологія / Д. Гайнріх, М. Гергт. - Львів : Світ, 2001. - 546с.
8) Екологія / C. І. Дорогунцов, К.С. Коценко, О.К. Балова. - Київ : Вища школа, 1999. - 329с.
9) Екология / Ю. Одум: В 2 т. - Москва ’Генеза’, 1986. - 342с.
10) Основы общей екологии / Р. Риклефс. - Москва ’Генеза’, 1979. - 321с.