Історико-правове дослідження життєвого шляху та основних напрямів науково-педагогічної діяльності С.І. Тихенка, що пов’язані з наукою кримінального права. Визначення внеску видатного представника Київської школи кримінального права у розвиток цієї науки.
Аннотация к работе
У біографічних даних Сергія Івановича, підготовених станом на 26 лютого 1927 року, також наголошується на тому, що у КІНГ він, починаючи з 1924 року, працював асистентом та викладачем по кафедрі кримінального права: «Ассистент (и преподаватель) по кафедре уголовного права 1924 (до настоящего времени)» [1, c. Тихенко «протягом 1924/25 навч. року провадив практичні вправи з кримінального права на юрфаці» КІНГ зазначається у виданій йому 1 березня 1930 року довідці [1, c. Одночасно, за сумісництвом, Тихенко знов працює інструктором з шахів при Раді профспілок УРСР (1935-1938 роки), а з серпня 1937 року і до липня 1941 року ще й обіймає посади старшого наукового співробітника, заступника завідуючого секцією кримінального права, процесу і криміналістики Українського науково-дослідного інституту юридичних наук. У травні 1947 року Сергій Іванович строком на п’ять років обирається суддею Верховного Суду УРСР, а восени того ж року наказом Міністерства вищої освіти СРСР (далі - МВО СРСР) від 6 жовтня 1947 року він затверджується завідуючим кафедрою кримінального права КДУ [11, с. Після цього Сергій Іванович переводиться на очну форму навчання на річний термін, який внаслідок тривалої хвороби продовжується до кінця 1952 року (в цьому разі замість даного терміну наказом МВО СРСР від 20 серпня 1952 року встановлюється термін один рік і три місяця - з 1 жовтня 1951 року по 31 грудня 1952 року).