Кореневі гнилі огірка у зимових блокових теплицях і удосконалення заходів щодо обмеження їх розвитку - Автореферат

Умови закритого ґрунту є сприятливими не тільки для розвитку рослин огірка, але й для багатьох фітопатогенних організмів, серед яких кореневі гнилі мають найбільше економічне значення. Загибель рослин у теплицях від кореневих гнилей щорічно досягає 10-30 %, а в окремі роки хвороба має епіфітотійний характер розвитку (Лыйвеке, 1972; Пархоменко, 1986; Рудаков, 2004). Відсутність спеціальних досліджень з етіології і вдосконалення захисних заходів щодо обмеження розвитку кореневих гнилей у зимових блокових теплицях у межах Східного Лісостепу України визначили актуальність виконання наших досліджень. Метою наших досліджень було вивчення основних питань етіології кореневих гнилей огірка і вдосконалення заходів щодо обмеження поширеності й розвитку хвороби в умовах зимових блокових теплиць. Лабораторні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками для визначення насіннєвої інфекції і видового складу збудників кореневих гнилей, впливу фунгіцидів, бактеріальних препаратів та регуляторів росту рослин на схожість насіння і їх стійкість до ураження хворобою.На основі узагальнених літературних даних висвітлено питання щодо поширеності кореневих гнилей огірка у закритому ґрунті, їх етіології, стану вивчення біолого-екологічної характеристики збудників хвороби та заходів з обмеження її розвитку. В умовах закритого ґрунту кореневі гнилі як складова загального фітопатокомплексу огірка проявляються в усіх типах культиваційних споруд різних еколого-географічних і світлових зон. Матеріалом для вивчення видового складу збудників хвороби були ізоляти грибів, виділених з рослин з ознаками ураження кореневими гнилями. Так, у теплицях ЗАТ “Альянс” у зимово-весняній культурозміні поширеність хвороби була у межах 18,2-20,9 % при розвитку 8,8-12,0 %, а ЗАТ ТМ “Зміївська овочева фабрика” відповідно 19,9-26,3 та 9,6-12,8 %. Установлено, що через відсутність оптимальної температури ґрунту у зимовий період кореневі гнилі огірка здебільшого проявляються по периметру теплиць.У дисертаційній роботі розкрито вирішення важливого наукового завдання - захисту рослин огірка від кореневих гнилей у зимових блокових теплицях. На основі виконаних досліджень виявлено особливості поширеності й розвитку кореневих гнилей у зимових блокових теплицях у межах Харківської і суміжних областей. Дано оцінку впливу технологічних заходів на поширеність і розвиток кореневих гнилей огірка. Визначено біологічну, господарську та економічну ефективність застосування протруйників, препаратів на основі грибів-антагоністів з роду Trichoderma, бактеріальних препаратів та регуляторів росту рослин. У зимово-весняній культурозміні поширеність хвороби варіює в межах 17,9-35,7, а розвиток - 7,8-15,3 %.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі розкрито вирішення важливого наукового завдання - захисту рослин огірка від кореневих гнилей у зимових блокових теплицях. На основі виконаних досліджень виявлено особливості поширеності й розвитку кореневих гнилей у зимових блокових теплицях у межах Харківської і суміжних областей. Визначено домінуючі види збудників хвороби і фактори, що впливають на їх розвиток. Дано оцінку впливу технологічних заходів на поширеність і розвиток кореневих гнилей огірка. Визначено біологічну, господарську та економічну ефективність застосування протруйників, препаратів на основі грибів-антагоністів з роду Trichoderma, бактеріальних препаратів та регуляторів росту рослин. На підставі отриманих упродовж 2002-2005 рр. результатів досліджень можна зробити такі висновки.

1. Моніторинг поширеності кореневих гнилей огірка показав, що хвороба є притаманною умовам зимових блокових теплиць у зимово-весняній та літньо-осінній культурозмінах і проявляється щорічно протягом усього вегетаційного періоду огірка. При вирощуванні у зимово-весняній культурозміні поширеність і розвиток хвороби у 0,5-2,0 раза менша, ніж у літньо-осінній. У зимово-весняній культурозміні поширеність хвороби варіює в межах 17,9-35,7, а розвиток - 7,8-15,3 %. У літньо-осінній культурозміні ці показники були відповідно 22,9-45,4 і 12,6-23,6 %.

2. Шкодочинність кореневих гнилей має комплексний характер. Уражені рослини передчасно відмирають. У зимово-весняній культурозміні кількість відмерлих рослин становить 12,3-15,8, у літньо-осінній - 8,9-10,8 %. Розвиток патогена у тканинах рослин негативно впливає на зміну активності фізіолого-біохімічних процесів: знижується активність окислювально-відновлювальних ферментів на 19,0-62,0 та вміст хлорофілу - на 9,0 %, підвищується вміст цукрів на 9,4-22,5 та сухої речовини - на 21,0 %.

3. Гриби роду Fusarium є домінуючими серед мікроорганізмів ризосфери рослин огірка. Основними збудниками кореневих гнилей у зимово-весняній і літньо-осінній культурозмінах є Fusarium oxysporum f. sp. cucumerinum J.H. Owen, Fusarium solani (Mart) App. et Wr., Fusarium culmorum (W.G.Sm) Sacc., Fusarium gibbosum App. et Wr., Fusarium moniliforme Sheld.

4. Інфікованість насіння огірка збудниками кореневих гнилей становить 7,9-8,7 %. Заселеність субстратів залежить від виду, зокрема: ґрунтосуміші - 71,0 %, соломи - 17,5, тирси - 5,5 %.

5. Ефективність термічної дезінфекції ґрунту перебуває у прямій залежності від експозиції і глибини залягання збудників хвороби. Так, при експозиції 12 год ефективність дезінфекції у поверхневому шарі 0-10 см становить 89,4 %; на глибині 11-20 см - 67,7; 21-30 см - 42,8 %. При пропарюванні ґрунту протягом 15 год ефективність на глибині 0-10 см становить 94,9 %; 11-20 см -79,5; 21-30 см -55,7 %.

6. Установлено залежність поширеності і розвитку кореневих гнилей від субстрату, на якому вирощується культура. Найбільші поширеність і розвиток хвороби відмічено при вирощуванні огірка на ґрунтосуміші у зимово-весняній культурозміні відповідно в межах - 30,0 та 10,2-14,8 %, у літньо-осінній - 40,9-42,4 та 18,1-20,1 %. На соломі у зимово-весняній культурозміні поширеність хвороби була 19,1-23,8 % при розвитку 9,8-11,3 %, а у літньо-осінній - відповідно 37,0 та 16,0 %. На тирсі у зимово-весняній культурозміні поширеність хвороби становила у межах 16,1-18,4 % при розвитку 7,0-9,4 %, а у літньо-осінній - відповідно 23,6-24,0 та 11,9-13,0 %.

7. Протруювання насіння огірка фундазолом 50 % з.п., раксилом 6 % т.к.с., вітаваксом 200 ФФ 34 % в.с.к. та байтаном-універсалом 19,5 % з.п. негативно не впливає на енергію проростання і схожість насіння, сприяє обмеженню поширеності і розвитку кореневих гнилей. Біологічна ефективність цього прийому становила 58,4-60,7 %.

8. Використання біологічного препарату триходерміну на основі різних видів і штамів грибів роду Trichoderma по-різному впливає на ураженість огірка кореневими гнилями. Біологічна ефективність препарату триходерміну рідкого на основі гриба Trichoderma lignorum становить 66,3 %, триходерміну на основі гриба Trichoderma lignorum (штам М-10) - 63,2 %, Trichoderma lignorum (штам Л-17) - 69,2 %, Trichoderma koningii (штам ТК-13) - 47,0 %, а Trichoderma harzianum (штам 3.11/9С1) - 35,6 %. Господарська ефективність застосування зазначених біопрепаратів була у межах 0,5-1,7 кг/м2.

9. Установлена інгібуюча дія бактеріальних препаратів агату-25К і гаупсіну на ріст міцелію гриба Fusarium oxysporum у чистій культурі. Передпосівна обробка насіння огірка цими препаратами сприяє обмеженню поширеності і розвитку хвороби. Біологічна ефективність досліджуваних біопрепаратів у зимово-весняній культурозміні була в межах 67,9-70,1 %, а в літньо-осінній - 64,6-66,5 %.

10. Поширеність і розвиток хвороби на варіантах з використанням регуляторів росту рослин епіну, емістиму С, байкалу та гумісолу порівняно з контролем були нижчі у 1,5-2,5 раза. Найбільш ефективними регуляторами росту рослин проти кореневих гнилей у зимово-весняній культурозміні були емістим С та епін. Біологічна ефективність цих препаратів у середньому за три роки становила відповідно 55,0-60,4 %, а врожайність була вища порівняно з контролем на 1,4-1,6 кг/м2.

11. Використання фунгіцидів-протруйників, препаратів на основі грибів-антагоністів з роду Trichoderma, препаратів бактеріального походження і регуляторів росту рослин у зимових блокових теплицях є економічно вигідним заходом. Так, чистий прибуток при застосуванні фундазолу 50 % з.п. і вітаваксу 200 ФФ 34 % в.с.к. становив 2,35-2,97 грн/м2, триходерміну на основі Trichoderma lignorum (штам Л-17) - 4,57, препаратів бактеріального походження гаупсіну й агату-25К - відповідно 4,06-4,58, регуляторів росту рослин емістиму С та епіну - 3,22-3,55 грн/м2.

Рекомендації виробництву

З метою обмеження поширеності і розвитку кореневих гнилей огірка в зимових блокових теплицях доцільно виконувати такі заходи: · щорічно проводити термічну дезінфекцію тепличного ґрунту (експозиція 15 год, температура пари 100-120 °С);

· серед органічних видів субстратів надавати перевагу соломі або тирсі;

· протруювати насіння огірка вітаваксом 200 ФФ, 34 % в.с.к. (2,5 мл/кг) або проводити передпосівну обробку насіння бактеріальним препаратом - агатом-25К чи регулятором росту рослин - епіном (концентрація розчину 0,01 %-на);

· вносити у розсадні горщечки перед висівом або в лунки при висаджуванні розсади у теплиці триходермін на основі гриба-антагоніста Trichoderma lignorum (штам Л-17) з нормою витрати 3 г/рослину.

1. Малина Г.В. Видовий склад збудників кореневих гнилей огірка у закритому ґрунті // Овочівництво і баштанництво: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2005. - Вип. 50.- С. 383-388.

2. Малина Г.В. Вплив субстратів на ураженість рослин огірка кореневими гнилями в закритому ґрунті // Вісн. ХНАУ (Сер. “Ентомологія та фітопатологія”). - Х., 2005. - № 4. - С. 42-44.

3. Малина Г.В. Ефективність використання біопрепаратів у захисті огірка від кореневих гнилей у зимових блокових теплицях // Вісн. ХНАУ (Сер. “Ентомологія та фітопатологія”). - Х., 2006. - № 12. - С. 44-46.

4. Малина Г.В. Вплив регуляторів росту рослин на поширеність та розвиток кореневих гнилей огірка у закритому ґрунті // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. - Умань, 2006. - № 63. - С. 221-224.

5. Малина Г.В. Активність окислювально-відновлювальних ферментів огірка при ураженні кореневими гнилями в умовах закритого ґрунту // Стрес і адаптація рослин: Матеріали семінару молодих учених, аспірантів і студентів. - Х., 2005.- С. 50-51.

6. Малина Г.В., Білик М.О. Перспективи застосування бактеріальних препаратів проти кореневих гнилей огірка у зимових блокових теплицях // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенез і ноосферна перспектива іформаційного суспільства: Матеріали Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених до 190-річчя ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2006.- С. 241-243.