Оцінка стану адаптаційних систем організму жінок з прееклампсією і фізіологічною вагітністю шляхом вивчення гормонального статусу, вмісту біогенних амінів. Ефективність вдосконаленої схеми комплексної реабілітації породіль після кесаревого розтину.
Аннотация к работе
Реабілітація породіль після кесаревого розтину (КР) значною мірою визначається особливостями перебігу вагітності та її ускладненнями, серед яких важливе місце відводиться прееклампсії (ПЕ) як функціональній поліорганній недостатності, яка часто тривало персистує після розродження (Дашкевич В.Є., 2000; Іванченко С.А., 2000; Савельєва Г.М., 2001). Форму реактивності організму вагітної формують взаємини між парасимпатичною і симпатичною вегетативними нервовими системами, співвідношення стрес-лімітувальних і стрес-індукувальних гормонів, реологічні властивості крові, інтенсивність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), викид біогенних амінів (гістамін, серотонін), середньомолекулярних пептидів (Баєвський Р.М., 2001; Браженко Н.А., 2002, Бурмістров С.О., 2001). Розробка і впровадження в практичній охороні здоровя вдосконаленої схеми реабілітації породіль з ПЕ після КР залежно від форми реактивності їх організму з включенням НІЛВ дозволить, ймовірно, поліпшити перебіг відновних процесів в післяопераційному періоді, що, однак, вимагає клінічного підтвердження. Підвищити ефективність відновних процесів після кесаревого розтину у породіль з ПЕ з урахуванням реактивності їх організму шляхом наукового обгрунтування, розробки і впровадження комплексних схем реабілітації з включенням фізичних факторів (НІЛВ). Проаналізувати стан адаптаційних систем організму породіль після кесаревого розтину з ПЕ і фізіологічною вагітністю шляхом вивчення гормонального статусу, мікроциркуляції, вегетативного тонусу, інтенсивності перекисного окислення ліпідів, вмісту біогенних амінів і середньомолекулярних пептидів.У клінічній частині роботи обстежені 138 породіль після КР, з яких у 108 вагітність була ускладнена ПЕ, у 30 спостерігали фізіологічний перебіг гестації (контрольна група 1 (К1)), а також 30 гінекологічно і соматично практично здорових невагітних жінок репродуктивного віку (контрольна група 2 (К2)). Дана група була поділена на дві залежно від ступеня тяжкості ПЕ (ОЛ - 22 роділлі з легкою, ОТ - 19 пацієнток з тяжкою ПЕ). У групу порівняння 1 (S1) увійшла 31 роділля зі зниженою, в групу 2 (S2) - 36 пацієнток з підвищеною реактивністю організму. Дані групи також були поділені на дві залежно від ступеня тяжкості ПЕ (S1Л і S2Л - відповідно, 16 і 19 роділь з легкою ПЕ; S1Т і S2Т - відповідно, 15 і 17 роділь з тяжкою ПЕ). Матеріалом дослідження in vitro послужила кров 38 роділь із клінічних груп порівняння (1-а (n=15) і 2-а (n=12) групи породіль з ПЕ відповідно з гіпо-та гіперергічним типами реагування) і групи К1 (3-я група (n=11)), взята у них на 1-у добу після КР до початку проведення післяопераційної реабілітації, а також кров практично здорових жінок-донорів групи К2 (4-а група (n=9)), взята на 7-8-й день менструального циклу.На підставі комплексного вивчення стану адаптаційних систем пацієнток з ПЕ залежно від типу реактивності їх організму вдосконалена схема післяопераційної реабілітації шляхом диференційованого включення низькоінтенсивного лазерного випромінювання, що сприяло поліпшенню клінічних та біохімічних показників відновних процесів у породіль із зниженою реактивністю організму. ПЕ на фоні гіпоергічного типу реактивності організму вагітних відрізняється клінічним превалюванням набряків (генералізовані набряки у 100% вагітних з тяжкою ПЕ, р<0,05) і гіпертензивного синдрому з високим тиском (165,7±1,5/ 128,5±4,7 мм рт. ст., р<0,05) особливо - діастоли, в основі яких лежить гормональний дисбаланс з переважною секрецією стрес-лімітувальних гормонів (ІГБ - 0,89±0,01, р<0,05); значне переважання парасимпатичної нервової системи (ІВСР - 0,82±0,01, р<0,05); зниження вязкості та колоїдно-осмолярних властивостей крові, гіперволемія із зниженням показників статичного поверхневого натягу (ПН4) сироватки крові в порівнянні з фізіологічною вагітністю на 6% (р<0,05); інтенсифікація перекисного окислення ліпідів при зниженій активності антиоксидантної системи з підвищенням ІРОС в 1,4 рази (р<0,05); порушенням співвідношення біогенних амінів у бік серотоніну (ІРБА - 0,785±0,004, р<0,05); підвищенням рівня ендогенної інтоксикації із збільшенням коефіцієнтів ароматичного (у 1,68 рази, р<0,05) і пептидно-нуклеотидного (у 1,4 рази, р<0,05). Характерними особливостями перебігу ПЕ у вагітних з гіперергічним типом реактивності організму є гіпертензія з вираженим систолічним тиском (196,9±7,9/104,2±1,1 мм рт. ст., р<0,05), високий рівень протеїнурії (9,798±0,052 г/л, р<0,05), які розвиваються на фоні гормонального дисбалансу із збільшенням продукції стрес-індукувальних гормонів (ІГБ - 1,7±0,01, р<0,05); переважання активності симпатичної нервової системи (ІВСР - 1,78±0,02, р<0,05); підвищення вязкості та колоїдно-осмолярних властивостей крові, гіповолемії із збільшенням поверхневого натягу (ПН4) на 7,5% (р<0,05) в порівнянні з фізіологічною вагітністю; надмірно висока інтенсифікація перекисного окислення ліпідів на фоні пониженої активності антиокислювальної системи з підвищенням ІРОС в 1,61 рази (р<