Корекція рухової сфери глухих підлітків швидкісно-силовими вправами - Автореферат

Потужними імпульсами, які визначили напрямок теоретичних і практичних пошуків підвищення ефективності системи освіти в Україні стали Закони: “Про освіту”, Про загальні середню освіту”, програма ”Освіта”(Україна ХХІ століття). В державній національній програмі ”Освіта” (Україна ХХІ століття) наголошується на необхідності посилення уваги до освіти дітей з відхиленнями психофізичного розвитку в системі суспільного виховання, забезпечення їх повноцінної життєвої діяльності, соціального захисту, умов для максимальної психологічної і соціально-трудової реабілітації. Втрата слуху та недостатній мовленнєвий розвиток викликають у глухих підлітків суттєві труднощі у розвитку рухових якостей при оволодінні технікою легкоатлетичних видів, що потребує проведення спеціально організованої корекційно-реабілітаційної роботи, спрямованої на удосконалення техніки, засобів та прийомів навчально-тренувальної діяльності. Недостатня розробленість проблеми корекції рухової сфери засобами швидкісно-силових вправ на заняттях з легкої атлетики негативно позначається на підвищенні їхнього навчання та реалізації можливостей свого розвитку в цілому. Це і обумовило вибір теми дослідження:” Корекція рухової сфери глухих підлітків швидкісно-силовими вправами”.У першому розділі дисертації - "Стан проблеми дослідження у теорії та практиці дефектології" - зроблено аналіз науково-літературних джерел з досліджуваної проблеми, систематизовано наукові дані з проблеми корекції рухової сфери, фізичного розвитку глухих підлітків. Водночас залишаються практично не розробленими фізичні механізми компенсації в умовах спортивного тренування з легкої атлетики у глухих підлітків. У другому розділі “Експериментальне вивчення особливостей функціонально-фізичної підготовленості глухих та чуючих підлітків, які займаються швидкісно-силовими вправами” - визначено рівень фізичного розвитку та рухових якостей у глухих та чуючих підлітків. У глухих підлітків 13-14 років спостерігалося відставання у фізичному розвитку порівняно з їхніми чуючими однолітками за основними антропометричними показниками: довжини та маси тіла, обсягу грудної клітки. Глухим підліткам експериментальної групи 15-16 років пропонувалися швидкісно-силові вправи: з подоланням власної ваги, біг, стрибки з місця та з розбігу у глибину, у висоту, на дальність та у різних поєднаннях, а також силові вправи на гімнастичних снарядах, з різними додатковими навантаженнями (пояс, жилет), з використанням впливів зовнішнього середовища: біг та стрибки на гору та з гори, біг по різному грунті (трава, ліс, біг за вітром та проти вітру), з подоланням зовнішніх опорів.У глухих підлітків 13-14 років спостерігається відставання у фізичному розвитку за основними антропометричними показниками (довжина та маса тіла, обсяг грудної клітки) порівняно з їхніми чуючими однолітками. 37,9% глухих підлітків 13-14 років мають дисгармонійний фізичний розвиток, що перевищує аналогічні показники серед чуючих однолітків. Різниця між станом спокою та скороченням мязів склала у глухих від 1,5 до 5,4 умн. одн., у чуючих відповідно від 5,4 до 13,6 умн. одн.; У підлітків 13-14 років при проведенні щупом по прямій помилки перебували у межах від 4 до 66, час виконання від 4 до 15 сек, у 15-16 років кількість помилок знизилася від 4 до 19, час виконання з 1,9 до 7,8 сек. Корекція рухової сфери глухих підлітків у навчально-тренувальних заняттях з легкої атлетики здійснювалася швидкісно-силовими вправами: з подоланням власної ваги тіла, з використанням впливів зовнішнього середовища, з подоланням зовнішнього опору.

Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дослідження відображено у таких публікаціях

1. Бабий И.Н. Модель преподавания физической культури для учебных заведений нового типа // Научно-исследовательская и методическая работа в средних и высших учебных заведениях: проблемы, поиски, решения: Сб. науч. ст. - Минск, 1997. - С. 50-51. - 0,03 авт. арк.

2. Бабий И.Н., Барышев В.И. Основные подходы к планированию уроков легкой атлетики в школе // Совершенствование форм и методов физического воспитания учащихся общеобразовательных школ: Материалы научно-практической конференции. - Витебск, 1997. - С. 4-5. - 0,03 авт. арк.

3. Бабій І.М. Шляхи корекції пізнавальної діяльності у глухих дітей на заняттях з легкої атлетики // Шляхи розвитку здібностей у дітей з особливими потребами: Зб. наук. пр. - Вип. 16. - Ч.2. - Київ-Запоріжжя, 1999.- С. 11-14. - 0,1 авт. арк.

4. Бабій І.М. Діагностика відбору глухих у групу початкової підготовки з метання // Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи: Науково-методичний альманах Міжнародної науково-практичної конференції. - Ч.2. - Дніпропетровськ, 1999.- С. 25-26. - 0,05 авт. арк.

5. Бабій І.М., Байкіна Н.Г. Експрес-діагностика швидкісно-силових якостей у дорослих глухих на початковому етапі навчально-тренувальних занять // Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей в системі корекційної роботи: Науково-методичний альманах Міжнародної науково-практичної конференції. - Ч.2. - Дніпропетровськ, 1999.- С. 26-27. - 0,05 авт. арк.

6. Бабий И.Н., Байкина Н.Г. Психофизиологические особенности работоспособности взрослых глухих, занимающихся легкоатлетическими упражнениями: Зб. наук. пр. Пятих Костюковських читань. - Т.1. - К, 1998. - С. 75-78. - 0,3 авт. арк.

7. Байкіна Н.Г., Бабій І.М. Дисциплина “Параолімпійський спорт” у ЗДУ // Тези доповідей науково-методичної конференції “Фізичне виховання у вищій школі та його роль у підготовці фахівців”. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2001. - С. 4-8. - 0,3 авт. арк.

8. Бабий И.Н. Психофизические основы повышения эффективности двигательной деятельности глухих // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр . - Вип. 20. - Київ-Запоріжжя, 2001. - С. 276-288. - 0,1 авт. арк.

9. Бабий И.Н. Особенности речевого развития глухих спортсменов, занимающихся легкоатлетическими упражнениями // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр . - Вип. 21. - Київ-Запоріжжя, 2001. - С. 289-292. - 0,1 авт. арк.

10. Бабій І.М. Корекція рухової сфери глухих підлітків на заняттях з легкої атлетики // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Науково-методичний збірник. - Вип. 2. - К., 2001. - С. 94-96. - 0,1 авт. арк.

Размещено на .ru

1. У глухих підлітків 13-14 років спостерігається відставання у фізичному розвитку за основними антропометричними показниками (довжина та маса тіла, обсяг грудної клітки) порівняно з їхніми чуючими однолітками. Втрата слуху, недостатній рівень розвитку мовлення, дихання, знижена рухова активність обумовлюють низькі показники ЖЄЛ. 37,9% глухих підлітків 13-14 років мають дисгармонійний фізичний розвиток, що перевищує аналогічні показники серед чуючих однолітків.

2. Особливості функціонального стану рухового аналізатору глухих підлітків проявляються у: тонусі мязів. Різниця між станом спокою та скороченням мязів склала у глухих від 1,5 до 5,4 умн. одн., у чуючих відповідно від 5,4 до 13,6 умн. одн.;

ступені тремору. Кількість торкань на тремометрі у глухих у всіх вікових групах коливалася від 29,6 до 22,6, у чуючих - від 19,0 до 14,0 торкань;

швидкості сенсорно-рухової реакції. У глухих 13-14 років витрати на одну просту реакцію склали 0,250, у 15-16 років - 0,230, у чуючих відповідно: 0,232 та 0,228. Складна сенсорно-рухова реакція вимагала часових витрат на 38-135% більше, аніж проста;

у стибучості. Глухі підлітки відставали від чуючих однолітків у 13 років на 17,5%, у 15-16 років на 36%;

у швидкості. За частотою рухів правої та лівої рук розбіжності у 13-14 років склали 15,7%;

у координації. У підлітків 13-14 років при проведенні щупом по прямій помилки перебували у межах від 4 до 66, час виконання від 4 до 15 сек, у 15-16 років кількість помилок знизилася від 4 до 19, час виконання з 1,9 до 7,8 сек.

3. Корекція рухової сфери глухих підлітків у навчально-тренувальних заняттях з легкої атлетики здійснювалася швидкісно-силовими вправами: з подоланням власної ваги тіла, з використанням впливів зовнішнього середовища, з подоланням зовнішнього опору. Комплекс спеціально-силових вправ складався з: присідання та вставання зі штангою на плечах (3-4 повторення), жим штанги ногами, лежачи на спині, який виконувався на спеціальному тренажері (3-4 повторення), півприсідів зі штангою на плечах (3-4 повторення).

Показники здатності глухих підлітків експериментальної групи збільшилися порівняно з вихідними величинами відповідно: силовий імпульс (F.t) на 8,2%;

потужність підривного зусилля (N=Fm.Vm) на 7,1%;

стрибучість (h) на 6,5%;

абсолютна швидкість (V0) на 18,1%;

Застосування у навчально-тренувальному процесі навантажень, величина яких склала 50-70% від максимального, суттєво вплинуло на показники розвитку швидкісно-силових якостей: абсолютна сила в ізометричному режимі (Р0) збільшилася на 13,3%;

максимальна швидкість ненавантаженого руху (V0) зросла на 10,3%;

імпульс зусилля, що виробляється (F.t) на 11,7%;

потужність зусилля, що виробляється (N) на 9,9%;

висота стрибків (h) на 11,0%.

4. При проведенні експериментальних занять з легкої атлетики з глухими підлітками 13-16 років дотримувалися принципів індивідуального підходу, корекційної спрямованості, єдності процесу навчання основам наук та словесному мовленню, інтенсивного розвитку слухового сприймання, опори на предметно-практичну діяльність, інтенсифікації мовленнєвого спілкування.

У глухих підлітків сприймання словесних компонентів у навчально-тренувальному процесі супроводжувалося утрудненнями та призводило до неправильного розуміння суті інформації. У навчально-корекційному процесі з легкої атлетики значне місце займали наочні компоненти. Комплексні повідомлення слугували додатковим засобом засвоєння необхідних легкоатлетичних понять. Словесні компоненти були спрямовані на: викладення основних елементів техніки легкоатлетичних вправ, анатомічних, біомеханічних положень;

передачу методичних прийомів та рекомендацій у процесі навчання швидкісно-силовим вправам глухих підлітків;

засвоєння системи вихідних даних із завдання, яке необхідно виконати у навчально-тренувальному процесі з легкої атлетики;

5. Корекційні та навчально-тренувальні заняття з глухими підлітками на етапі попередньої базової підготовки дозволили нівелювати розбіжності у фізичному розвиткові, функціональному стані, у кардіо-респіраторній системі між глухими і чуючими підлітками у набагато стисліший термін від усталеного.