Обґрунтування системи керування станом працівників АЕС в умовах профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою. Педагогічний експеримент з використанням медіко-біологічних методів. Зниження ризику виникнення хронічних захворювань внутрішніх органів.
Аннотация к работе
На сучасному етапі однією з найбільш важливих проблем, які постають перед суспільством, є реалізація системи заходів, спрямованих на збільшення тривалості життя і періоду трудової діяльності людей, зміцнення здоровя всього населення України і, зокрема, працівників підприємств, задіяних у виробництві енергії та в атомній енергетиці як найбільш перспективному способі її виробництва (Н.В. Як свідчить статистика, у країні близько 1% робочого часу втрачається через виробничі причини - у результаті аварій, простоїв, ремонтів, 3% - через неявки на роботу, прогули, 95% - через хвороби. У звязку з цим виникла необхідність удосконалення існуючої системи реабілітації працівників АЕС шляхом впровадження науковообгрунтованих програм профілактико-оздоровчих занять фізичними вправами, які сприяють досягненню належного рівня фізичного стану, нормалізації балансу імунної системи, й утримання даного стану мобілізацією адаптаційних можливостей організму. Обгрунтувати найбільш адекватну систему оцінки фізичного стану для працівників реакторного виробництва АЕС і розробити функціональні характеристики рівнів фізичного стану. Розробити практичні рекомендації з удосконалення системи керування фізичним станом працівників реакторного виробництва АЕС засобами профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою.Виходячи з визначених у роботі завдань, була виділена низка показників, які характеризують фізичний стан працівників реакторного виробництва АЕС: стан здоровя, ступінь старіння організму, рівень фізичного стану, ступінь розвитку основних рухових якостей, імунний статус, деякі показники морфо-функціонального статусу. На третьому етапі 2000 р. був вивчений ефект від впровадження в систему керування здоровям працівників АЕС блоку програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою. 230 працівників ОВ ЗАЕС віком 21-60 років пройшли повний цикл профілактико-оздоровчих занять протягом 1998-1999 рр. На підставі попередніх досліджень нами за допомогою статистичної обробки даних була обрана найбільш адекватна методика оцінки фізичного стану (В.И.Бєлов, 1994) для працівників реакторного виробництва АЕС з урахуванням специфіки трудової діяльності (табл. Вище перераховані дані підтверджують необхідність застосування організованої, раціональної рухової активності для корекції відхилень у фізичному стані і розробки програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою, які адекватні наявному фізичному стану і виявленим відхиленням у показниках, які досліджуються.Велика кількість робіт констатує наявність безлічі негативних факторів виробничої діяльності працівників реакторного виробництва АЕС. Відсутні рекомендації з підбору засобів корекції фізичного стану, обсягу, інтенсивності, кратності занять і способу життя, які дозволяють зменшити захворюваність та утримувати фізичний стан на безпечному рівні. У результаті проведеного констатуючого експерименту виявлені такі особливості фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС: рухова активність у більшості службовців (53,34%) знаходиться на низькому рівні; незначно нижче нормативних показників є ступінь розвитку динамічної сили і швидкісної витривалості мязів черевного пресу. аналіз показників морфо-функціонального статусу дозволив виявити підвищений артеріальний тиск, надлишкову вагу різного ступеня в залежно від віку, недостатній розвиток дихального апарату, межові показники у функціонуванні серцево-судинної системи при виконанні навантаження. Виявлена факторна структура фізичного стану працівників реакторного виробництва дозволила визначити раціональне співвідношення засобів у профілактико-оздоровчих заняттях фізичною культурою для працівників реакторного виробництва АЕС та розробити програми занять фізичною культурою з урахуванням рівня фізичного стану та віку.
Вывод
Перший розділ “Сучасні уявлення про оцінку та корекцію рівня фізичного здоровя” присвячений аналізу наукової літератури, яка стосується питань стану здоровя населення України та працівників реакторного виробництва АЕС, визначенню поняття “здоровя”. Розглянуті питання кількісної оцінки рівня здоровя, нормативної рухової активності, дозування і нормування навантажень у профілактико-оздоровчих заняттях фізичною культурою.
У другому розділі “Методи та організація дослідження” викладені методи, які були використані для розвязання поставлених задач: теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури, педагогічні методи, методи математичної статистики, а також окремі приватні методики. Педагогічний експеримент проводився у вигляді констатуючого та перетворюючого. Виходячи з визначених у роботі завдань, була виділена низка показників, які характеризують фізичний стан працівників реакторного виробництва АЕС: стан здоровя, ступінь старіння організму, рівень фізичного стану, ступінь розвитку основних рухових якостей, імунний статус, деякі показники морфо-функціонального статусу.
Організація дослідження. Дослідження проводилися на базі спортивно-оздоровчого комплексу Запорізької атомної електростанції з 1997 до 2000 р.р. у три етапи.
На першому етапі 1996-1997 рр. був проведений аналіз літератури з проблеми дослідження. У 1997 р. був виконаний констатуючий експеримент. Проведений аналіз захворюваності персоналу реакторного виробництва АЕС, визначена найбільш адекватна система оцінки фізичного стану, а за допомогою неї - особливості фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС, ступеня старіння, морфо-функціонального статусу, оцінений стан імунної системи у групі із 31 особи. Розроблені функціональні характеристики рівнів фізичного стану для працівників реакторного виробництва АЕС.
На другому етапі 1998-1999 рр. розроблені та обгрунтовані програми профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою, які адекватні рівню фізичного стану. Визначена факторна структура фізичного стану і на підставі цього раціональне співвідношення засобів у загальному обсязі профілактико-оздоровчих занять.
На третьому етапі 2000 р. був вивчений ефект від впровадження в систему керування здоровям працівників АЕС блоку програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою. Розроблені практичні рекомендації з удосконалення системи керування здоровям працівників реакторного виробництва АЕС засобами профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою.
Перетворюючий експеримент. Контингент досліджуваних - працівники реакторного виробництва ОВ ЗАЕС. Оздоровчі заняття, розроблені нами, проводилися на базі спортивно-оздоровчого центру (плавальний басейн, зал силової підготовки).
230 працівників ОВ ЗАЕС віком 21-60 років пройшли повний цикл профілактико-оздоровчих занять протягом 1998-1999 рр.
На підставі результатів попереднього обстеження були сформовані оздоровчі групи для проведення профілактико-оздоровчих занять, які проводилися тричі на тиждень у Центрі здоровя ОВ ЗАЕС під керівництвом інструкторів Центру і викладачів кафедри спорту та спортивних ігор ЗДУ.
Фізичні навантаження (плавання та атлетична гімнастика) дозувалися відповідно до рівня здоровя та віку кожного, хто займався (програми подані у додатку А). Повторні обстеження проводилися кожні 3 місяці, на підставі їхніх результатів здійснювалася корекція фізичних навантажень.
Для тих, хто займався в оздоровчих групах, було проведене заняття з оволодіння навичками самомасажу, аутотренінгу і мязової релаксації (по 5 у кожній групі). Кожний із тих, хто займався в групах реабілітації, одержав іменний "Паспорт здоровя", який заповнювався у процесі оздоровчого циклу, і методичний посібник "Індивідуальні рекомендації щодо реабілітації персоналу АЕС" (В.С. Лиходед, Р.В. Клопов, Я.В. Лиходед, 2001).
У третьому розділі “Оцінка рівня фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС” досліджені особливості фізичного стану, виявлена найбільш адекватна методика оцінки фізичного стану для працівників реакторного виробництва та розроблені функціональні характеристики рівнів фізичного стану чоловіків, працівників реакторного виробництва АЕС. Так, у результаті анкетування у 53,34% працівників реакторного виробництва рухову активність оцінено як низьку. Це повязане з умовами виробничої діяльності та відсутністю на АЕС організованої рухової активності.
Визначена структура захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. У структурі ЗТВП перші три місця посіли хвороби органів дихання, хвороби кістково-мязової системи, нещасні випадки, травми (побутові або спортивні). На їхню частку припадає 87,32% випадків. Хворі складали 42,05%, з них 12,67% мали різні хронічні захворювання, а ті, хто не хворів, склали 57,95%. Проведене імунологічне обстеження 31 працівника АЕС виявило у 61% певні зрушення в імунограмах, які розглядаються як вторинна імунна недостатність на тлі клінічного здоровя, що полягає в наявності Т-клітинного дефіциту, який супроводжується високим рівнем супресорних клітин та підвищеною кількостю ЦІК. Даний факт вказує на наявність напруження адаптаційних механізмів і створює передумови для виникнення синдрому хронічної втому (СХВ). За даними наукової літератури такі порушення в роботі імунної системи спостерігаються тільки у працівників, які контактують із іонизуюцим випромінюванням (ІВ) в малих дозах (В.М. Шубик, 1991; В.С. Лиходед, Р.В. Клопов, Н.А. Никифорова, Я.В. Лиходед, 2000; И.Я. Кабашева, Н.Д. Окладникова, 1992; 2000).
На підставі попередніх досліджень нами за допомогою статистичної обробки даних була обрана найбільш адекватна методика оцінки фізичного стану (В.И.Бєлов, 1994) для працівників реакторного виробництва АЕС з урахуванням специфіки трудової діяльності (табл. 1).
Таблиця 1. Визначення кореляційної залежності між методиками оцінки рівня фізичного стану і показниками імунітету методом непараметричної кореляції
Показники імунітету Методики визначення рівня фізичного стану
Е.А. Пірогова (РФС) Р.М. Баєвский (АП) Г.Л. Апанасенко РСЗ В.І. Бєлов РФЗ БВ по Войтенко Ступінь старіння СОЗ
Примітка: - сірим виділені значущі коефіцієнти кореляцій r = 0, 31 при р < 0,05.
Несприятливі показники фізичного стану з різним ступенем ризику виникнення соматичних захворювань (від 100% до 30% залежно від рівня фізичного стану) виявлені у 70% обстежених працівників реакторного виробництва АЕС.
Виявлені високі темпи старіння організму працівників реакторного виробництва. Загалом, показники темпу старіння значно перевищують популяційний стандарт вікового зносу - 7,70 0,55 року (Р.В. Клопов, В.С. Лиходед, 2000). Відомо, що іонізуюче випромінювання є фактором, який прискорює процеси старіння (В.П. Войтенко, 1991; Е.В. Ползик, М.Ф. Лемясев, А.Н. Вараксин, 1995).
Максимальне споживання кисню у працівників АЕС знаходиться у прикордонній зоні 41,58±0,55 мл/кг/хв, а у старших вікових групах - нижче безпечного рівня здоровя. Дані, які були отримані при велоергометричному тесті PWC170, свідчать про зменшену фізичну працездатність у чоловіків порівняно з віковою нормою - 64%.
Аналіз ступеня розвитку основних рухових якостей у працівників реакторного виробництва виявив недостатній розвиток гнучкості - від 25% до 50% від нормативного показника в різних вікових групах. Показники швидкості реакції склали ~ 89% від нормативних показників у молодшій віковій групі з тенденцією до зменшення ступеня розвитку швидкості реакції з віком.
Виявлені межові показники швидкісно-силової витривалості мязів верхнього плечового поясу в молодших вікових групах із достовірним зменшенням показників швидкісно-силової витривалості мязів верхнього плечового поясу зі збільшенням віку працівників АЕС.
Трохи нижче нормативних показників ступінь розвитку динамічної сили і швидкісної витривалості мязів черевного пресу.
Аналіз показників морфо-функціонального статусу дозволив виявити підвищений артеріальний тиск, надлишкову вагу різного ступеня залежно від віку, недостатній розвиток дихального апарату, межові показники у функціонуванні серцево-судинної системи при виконанні навантаження.
На підставі констатуючого експерименту розроблені функціональні характеристики рівнів фізичного стану для працівників реакторного виробництва АЕС, які необхідні для етапного контролю за фізичним станом у процесі профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою.
Вище перераховані дані підтверджують необхідність застосування організованої, раціональної рухової активності для корекції відхилень у фізичному стані і розробки програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою, які адекватні наявному фізичному стану і виявленим відхиленням у показниках, які досліджуються.
У четвертому розділі “Обґрунтування засобів корекції фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС” нами була визначена структура фізичного стану контингенту в цілому та у віковому аспекті за допомогою факторного аналізу. Подані та обгрунтовані програми профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою для працівників реакторного виробництва АЕС. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи керування здоровям працівників реакторного виробництва АЕС засобами профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою. Оцінена ефективність розроблених програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою для працівників реакторного виробництва АЕС.
Проведена математична обробка даних констатуючого експерименту дозволила виявити у структурі фізичного стану найбільш значущі фактори для раціональної побудови програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою, які спрямовані на нівелювання виробничих впливів і підвищення резервних можливостей організму до належних величин.
Найбільш значимим фактором у структурі фізичного стану працівників реакторного виробництва (21-60 років) (10,99% дисперсії) є показники клітинного імунітету, що підтверджує можливий вплив малих доз іонізуючого випромінювання і передумови формування СХВ (О.И. Юшкова, 1999; В.М. Фролов, Г.Н. Дранник, 1998).
Другий за значимістю фактор (9,95%) відбиває вплив показників максимального споживання кисню, витривалості та фізичного розвитку (вага, ОГК, окружність запястя). Ці дані на пряму повязані з руховою активністю досліджуваного контингенту. Третій фактор відбиває розвиток різних аспектів силових якостей і зросту досліджуваних (8,62%). Отримано дані про раціональне співвідношенні засобів у загальному обсязі профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою.
Дослідження, проведені співробітниками НДІ медичних проблем фізичної культури і спорту, показали наявність відмінностей у структурі фізичного стану людей різних вікових груп. За допомогою дискримінантного аналізу нами з загального обсягу даних були виділені 2 групи, які мали статистично достовірні відмінності. Групи 21-35 років і 36-60 років. Отримані при обробці даних за віковими групами результати виявили відмінності у структурі фізичного стану даних вікових груп, що узгоджується з даними Е.А. Пироговой, Л.Я. Иващенко, Н.П. Страпко, 1986. У групі 21-35 років у працівників реакторного виробництва АЕС перше місце у структурі фізичного стану посів фактор, змінні якого описують максимальне споживання кисню, працездатність та антропометричні показники (зріст, вага, ОГК ) - 11,798%. У даній віковій групі перераховані вище змінні мають більший вплив на фізичний стан порівняно з даними в цілому. На другому місці - 3 змінні, які характеризують рухові якості та силу мязів кисті - 9,31%. Це говорить про те, що в даній віковій групі працівників реакторного виробництва ступінь розвитку біоенергетичних показників і рухових якостей має найбільш вагомий внесок у фізичний стан. Це відбивається в раціональному співвідношенні засобів у програмі профілактико-оздоровчих занять фізичними вправами.
У віковій групі 36-60 років факторна структура фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС має дещо інше угрупування у фактори змінних за значимістю. На першому місці залишаються змінні, які характеризують біоенергетичні показники, працездатність, витривалість, і сюди ж додаються показники, які характеризують функцію серцево-судинної системи, залежать від ваги. Змінні даного фактора пояснюють 14,113% дисперсії даних.
Другий фактор представлений змінними, які характеризують в основному показники Т-клітинного імунітету з вагомою представленністю у дисперсії даних - 12,597%. Велика значимість показників імунітету у працівників реакторного виробництва АЕС, на наш погляд, повязана з тривалим стажем роботи на АЕС.
Це припущення опирається на дані літератури про вплив малих доз випромінювання на стан імунної системи і на розвиток синдрому хронічної втоми (В.М. Фролов, Н.А. Пересадин, С.Е. Козакова, Е.Ф. Сафонова, 1993; В.Г. Барьяхтар, 1995, Т.Ю. Круцевич, 2001; В.М. Фролов, Г.Н. Дранник, 1998; В.М. Шубик, 1991; В.С. Лиходед, Р.В. Клопов, Н.А. Никифорова, Я.В. Лиходед, 2000; И.Я. Кабашева, Н.Д. Окладникова, 1992; 2000).
Проведений аналіз дозволив нам визначити раціональне співвідношення засобів у загальному обсязі профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою: на аеробну витривалість, швидкісно-силову витривалість мязів верхнього плечового поясу та швидкісну витривалість мязів черевного преса у виділених вікових групах.
Дещо інакше розподіляється співвідношення засобів у профілактико-оздоровчих заняттях у різних вікових групах, відбиваючи віковий аспект. У групі працівників 36-60 років на аеробну витривалість, швидкісно-силову витривалість мязів верхнього плечового поясу і швидкісну витривалість мязів черевного преса припадає 28,42%, 17,61%, 15,04% відповідно, динамічну силу - 19,33%, швидкість реакції - 14,33%, гнучкість - 5,24%. З віком зростає частка вправ на розвиток швидкості реакції, аеробної витривалості, швидкісної та силової витривалості мязів верхнього плечового поясу і черевного пресу. Зменшується обсяг вправ на розвиток динамічної сили. Отримані дані співвідносяться з раніше проведеними дослідженнями з відображенням специфічності досліджуваного контингенту (умови праці, рухова активність, постійно високий ступінь нервово-емоційного напруження тощо) та вимогами до професійних якостей працівників реакторного виробництва АЕС.
На підставі отриманих даних про раціональне співвідношення засобів у загальному обсязі профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою для працівників АЕС нами розроблено програми занять з плавання та ЗФП з урахуванням рівня фізичного стану, віку та необхідності корекції виявлених у 3 розділі показників.
При розробці програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою з метою корекції фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС ми спиралися на такі положення: потужність навантаження - 50-65% МСК;
пульсовий режим (інтенсивність) - 120-140 уд/хв.
(згідно з віком та рівнем фізичного стану);
кратність занять - 3 рази на тиждень;
тривалість занять (обсяг) - плавання 40 хв. ЗФП, яка спрямована на розвиток швидкісно-силової витривалості мязів верхнього плечового поясу, швидкісної витривалості мязів черевного пресу, гнучкості, швидкості реакції та динамічної сили, від 15 до 40 хв. залежно від рівня фізичного стану.
Впровадження програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою у систему керування здоровям працівників реакторного виробництва АЕС протягом року дозволило вивести 37,83% учасників із межового рівня фізичного стану, стабілізувати роботу імунної системи (В.С. Лиходед, Р.В. Клопов, Н.А. Никифорова, Я.В. Лиходед, 2000).
Повторний аналіз ЗТВП (захворюваності з тимчасовою втратою працездатності) персоналу реакторного виробництва АЕС через рік виявив збільшення відсотку осіб, які не хворіли, з 57,95% до 70,1%, зменшення захворюваності органів дихання, кістково-мязової системи і зменшення кількості травм на 4,21%, 7,8% відповідно порівняно з первинним аналізом. Хронічна захворюваність змінилася незначно - 12,19%.
На 100 працюючих кількість випадків ЗТВП зменшена на 30, а пропущених через хвороби днів - на 224. На одну хвору особу приходилося - 1,41±0,12 випадків та 9,68±0,96 днів.
Вірогідно знизилися темпи старіння організму на 57,53% до межі безпечних величин. На 31,45% збільшилась кількість осіб, які мають належний біологічний вік у межах норми.
Біоенергетичні показники працівників реакторного виробництва АЕС залишилися без статистично значимих змін. Намітилася деяка тенденція до збільшення МСК. Дана ситуація не розходиться з даними досліджень (Bouchard C., 1986; Дж. Д. Мак-Дугалл, Г.Э. Уэрнер, Г.Дж. Грин, 1998), тому що МСК є показником високо генетично детермінованим - близько 80%.
Застосування навантажень, які чітко збалансованих за обсягом, інтенсивністю, кратністю, дозволило протягом річного циклу занять оздоровчими тренуваннями вірогідно збільшити ступінь розвитку основних рухових якостей у працівників реакторного виробництва АЕС.
Так, гнучкість покращилася на 5,35%, швидкість реакції - на 19,73%, швидкісно-силова витривалість мязів верхнього плечового поясу - на 30,22%, динамічна сила - на 5,41%, швидкісна витривалість мязів черевного пресу - на 15,35%.
Профілактико-оздоровчі заняття протягом року достатньо вплинули на морфо-функціональний статус працівників реакторного виробництва АЕС для виявлення статистично достовірних відмінностей між даними початкових та підсумкових досліджень: ЖМЛ, індексу Кетле, проби Штанге та проби Генча.
Вище зазначені дані доводять ефективність розроблених нами заходів щодо корекції фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС.
У пятому розділі “Обговорення результатів досліджень” підведено підсумки експерименту, для чого виділені три групи отриманих даних: ті, що підтверджують (перша група), ті, що доповнюють існуючі (друга група), та абсолютно нові з цього питання (третя група).
Велика кількість робіт підтверджує наявність безлічі негативних факторів виробничої діяльності у працівників реакторного виробництва АЕС, серед них і додаткових фізичних факторів: можливого впливу малих доз іонізуючого випромінювання, тривалий вплив якого негативно позначається на фізичній працездатності (Н.А. Мітряєва, 1995; В.С. Лиходед, И.А. Дейнега, 1994; И.Н. Хомазюк, 1995), стані імунної системи (В.М. Фролов, Н.А. Пересадин, С.Е. Козакова, Е.Ф. Сафонова, 1993; В.Г. Барьяхтар, 1995; В.М. Фролов, Г.Н. Дранник, 1998; В.М. Шубик, 1991; В.С. Лиходед, Р.В. Клопов, Н.А. Никифорова, Я.В. Лиходед, 2000), підвищує ризик виникнення синдрому хронічної втоми у працівників, які контактують з іонізуючим випромінюванням (А.Ф. Возианов, Г.Н. Дранник, И.А. Петровська, М.Я. Мусий, 1991; A.R. Lloyd, D. Wakefield, C.R. Boughton, I.M. Dwyer, 1984; А. Фокс, Б. Фокс, 1996).
Даними, які доповнюють існуючі, є результати аналізу стану здоровя працівників реакторного виробництва АЕС, які свідчать про те, що поряд з існуючою загальноприйнятою системою оздоровчих заходів необхідним є впровадження науково обґрунтованого блоку профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою, тому що не виявлені шляхи корекції негативних факторів виробничої діяльності та продовження трудового довголіття даної категорії людей. З точки зору попередніх досліджень вітчизняних та закордонних вчених найбільш доступним й економічно вигідним засобом корекції фізичного стану та здоров?я є суворо обґрунтована і регламентована рухова активність.
Абсолютно новими результатами можна вважати такі: визначені особливості фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС;
виявлена найбільш адекватна методика оцінки рівня фізичного стану, яка враховує вплив специфічних факторів виробничої діяльності на організм працівників АЕС, та розроблені функціональні характеристики рівнів фізичного стану;
визначена структура фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС, яка дозволяє визначити раціональне співвідношення засобів у загальному обсязі профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою;
обґрунтовані програми профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою для працівників реакторного виробництва АЕС і практичні рекомендації щодо удосконалення системи керування здоровям працівників реакторного виробництва АЕС засобами профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою.1. Аналіз досліджень, проведених вітчизняними і закордонними вченими, дозволяє зробити такі висновки.
Велика кількість робіт констатує наявність безлічі негативних факторів виробничої діяльності працівників реакторного виробництва АЕС.
Аналіз робіт не виявив шляхів корекції негативних факторів виробничої діяльності та продовження трудового довголіття даної категорії людей. У літературних джерелах відсутні дані про фізичний стан працівників реакторного виробництва АЕС. Не виявлені роботи, які описують систему керування здоровям працівників АЕС. Відсутні рекомендації з підбору засобів корекції фізичного стану, обсягу, інтенсивності, кратності занять і способу життя, які дозволяють зменшити захворюваність та утримувати фізичний стан на безпечному рівні.
2. У результаті проведеного констатуючого експерименту виявлені такі особливості фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС: рухова активність у більшості службовців (53,34%) знаходиться на низькому рівні;
зрушення в імунограмах, розглянуті як вторинна імунна недостатність на тлі клінічного здоровя, виявлені у 61%. Даний факт вказує на наявність напруження адаптаційних механізмів і створює передумови для виникнення СХВ;
високі темпи старіння організму працівників реакторного виробництва значно перевищують популяційний стандарт вікового зносу - 7,70±0,55 року;
різний ступінь ризику виникнення соматичних захворювань (від 100% до 30% залежно від рівня фізичного стану) виявлений у 70% обстежених працівників реакторного виробництва АЕС;
максимальне споживання кисню у працівників АЕС знаходиться у межовій зоні 41,58±0,55 мл/кг/хв, а в старших вікових групах нижче безпечного рівня здоровя. Фізична працездатність зменшена до 64% відносно вікових нормативів;
серед рухових якостей виявлений недостатній розвиток гнучкості (від 25% до 50% від нормативного показника в різних вікових групах);
- показники швидкості реакції склали ~ 89% від нормативних показників;
- межові показники швидкісно-силової витривалості мязів верхнього плечового поясу в молодших вікових групах з достовірним зменшенням з віком;
- незначно нижче нормативних показників є ступінь розвитку динамічної сили і швидкісної витривалості мязів черевного пресу. аналіз показників морфо-функціонального статусу дозволив виявити підвищений артеріальний тиск, надлишкову вагу різного ступеня в залежно від віку, недостатній розвиток дихального апарату, межові показники у функціонуванні серцево-судинної системи при виконанні навантаження.
3. Результати дослідження дозволяють констатувати, що найбільш адекватною методикою для оцінки фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС є методика В.І. Бєлова. Найбільша кількість значимих коефіцієнтів кореляції відбиває тісний взаємозвязок даної методики зі станом імунної системи. Використання цієї методики дозволило розподілити досліджуваних за 5 рівнями фізичного стану і розробити їх функціональні характеристики.
4. Виявлена факторна структура фізичного стану працівників реакторного виробництва дозволила визначити раціональне співвідношення засобів у профілактико-оздоровчих заняттях фізичною культурою для працівників реакторного виробництва АЕС та розробити програми занять фізичною культурою з урахуванням рівня фізичного стану та віку.
5. На підставі особливостей фізичного стану працівників реакторного виробництва АЕС, які були виявлені у констатуючому експерименті, особливостей структури фізичного стану осіб різних вікових груп 21-35 і 36-60 років, яка виявилася різною, визначене раціональне співвідношення оздоровчих засобів у профілактико-оздоровчих заняттях фізичною культурою. Для групи 21-35 років: на аеробну витривалість, швидкісно-силову витривалість мязів верхнього плечового поясу та швидкісної витривалості мязів черевного пресу припадає 28,2%; 14,8%; 10,4% відповідно, динамічну силу - 22,2%, швидкість реакції - 7,6 % і гнучкість - 17%. Для групи 36-60 років: на аеробну витривалість, швидкісно-силову витривалість мязів верхнього плечового поясу і швидкісної витривалості мязів черевного пресу припадає 28,4%; 17,61%; 15% відповідно, динамічну силу - 19,3%, швидкість реакції - 14,3% і гнучкість - 5,2%.
6. Впровадження програм профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою в систему керування здоровям працівників реакторного виробництва АЕС протягом року дозволило вивести 37,83% учасників із межового рівня фізичного стану, стабілізувати роботу імунної системи в межах регіональних норм, зменшити захворюваність персоналу реакторного виробництва АЕС на 12,5%. Кількість випадків ЗТВП зменшилась на 30, а пропущених за хворобою днів - на 224 (на 100 працюючих).
Вірогідно знизилися темпи старіння організму на 57,53% до межі безпечних величин. На 31,45% збільшилась кількість осіб, які мають НБВ у межах норми.
Біоенергетичні показники працівників реакторного виробництва АЕС залишилися без статистично значимих змін. Намітилася деяка тенденція до збільшення МСК.
Вірогідно збільшився ступінь розвитку основних рухових якостей: гнучкість покращилася на 5,35%; швидкість реакції - на 19,73%; швидкісно-силова витривалість мязів верхнього плечового поясу - на 30,22%; динамічна сила - на 5,41%; швидкісна витривалість мязів черевного пресу - на 15,35%.
Вірогідно змінилися показники морфо-функціонального статусу працівників реакторного виробництва АЕС: ЖМЛ, індекс Кетле, проби Штанге та проби Генча.
7. Розроблені практичні рекомендації з удосконалення системи керування фізичним станом працівників реакторного виробництва АЕС засобами профілактико-оздоровчих занять фізичною культурою, які впроваджені і довели свою ефективність.
Список литературы
1. Клопов Р.В. Програма оздоровчого плавання для працівників реакторного виробництва АЕС./ Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту “Молода спортивна наука”, Львів, “Панорама”, 2002. Випуск 6, Т.2, - С. 443-445.
2. Клопов Р.В. Структура фізичного стану працівників АЕС. // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - К.: Олімпійська література, 2001. - №4. - С. 45-48.
3. Клопов Р.В. Обоснование средств коррекции физического здоровья для работников АЭС. / Збірник наукових праць Волинського державного універсітету імені Лесі Українки “Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві” - Луцьк, “Медіа”, 1999. - С. 818-822.
4. Клопов Р.В. Оцінка рівня розвитку рухових якостей робітників АЕС. / Матеріали II Всеукраїнської наукової конференції аспірантів “Молода спортивна наука України”, Львів, 1998. - С. 145-147
5. Лиходед В.С., Клопов Р.В., Никифорова Н.А., Лиходед Я.В. Иммунный статус работников АЭС и его коррекция. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харьков.: ХХПІ, - 2000. - №2. - С. 57-64.
7. Клопов Р.В., Лиходед В.С. Оценка и коррекция биологического возраста работников АЭС. // Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах: Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Запоріжжя, 2000. - С. 102-104.
8. Клопов Р.В., Лиходед Я.В., Манилова С.А., Говорухина Л.Г. Физическая реабилитация персонала АЭС. / Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Фізична культура, спорт та здоров?я нації”, Вінниця, 1998. - С. 152-154.