Вивчення дії перорального застосування амінокислот-попередників глутатіону на розвиток патологічних змін в хрусталиках. Аналіз підвищення вмісту амінокислот у досліджуваних тканинах в результаті синтезу глутатіону при прогресуванні вікової катаракти.
Аннотация к работе
Отримані раніше дані переконливо свідчать про те, що при віковій катаракті спостерігається зниження активності ферментів амінокислотного обміну як в кришталику, так і в крові хворих (Путиенко А. А., 1994; Kwock L., Lin P. S., Ciborovski L., 1981; Yamada K., 1999). Одна з найважливіших функцій амінокислот (гліцину, глутамату, цистеїну) в кришталику полягає у використанні їх для біосинтезу глутатіону, який є головним компонентом, що забезпечує нативність волокон кришталику, захищаючи білкові і ліпопротеїдні компоненти мембран від вільно-радикального ушкодження, а також бере участь в їх регенерації (Virgolici B., Popescu L.,2006). У той же час залишається незясованим стан метаболізму амінокислот - попередників глутатіону при розвитку вікової катаракти, відсутні дані про дію катарактогенних чинників на транспорт і обмін цих амінокислот, а також на активність ферментів синтезу цієї сполуки. Дослідити спрямованість і вираженість змін рівня вільних амінокислот - попередників глутатіону (цистеїну, глутамату і гліцину) і активність ферментів його синтезу (?-глутамілцистеїнсинтетази і глутатіонсинтетази) в кришталику і камерній волозі при розвитку експериментальної світлової катаракти. Визначити рівень вільних амінокислот-попередників глутатіону в кришталику, камерній волозі і крові хворих з різними клінічними формами і швидкістю прогресування вікової катаракти.У першій серії досліджень (вивчення стану обміну вільних амінокислот-попередників глутатіону в кришталику і камерній волозі) було використано 27 кролів (54 ока). Тварини були поділені на 3 групи: 1 - контрольна (9 тварин, 18 очей) і дві дослідні (по 9 кролів в кожній, 36 очей). I група - світлова дія - 11 кролів (22 ока), II група - світлова дія на тлі прийому гліцину - 11 кролів (22 ока), III група - світлова дія на тлі прийому глутамату - 11 кролів (22 ока) і IV група - світлова дія на тлі прийому цистеїну - 10 кролів (11 очей). Таким чином, через 45 тижнів дії концентрація глутамату в кришталику істотно не відрізнялася від контрольних величин, а показники рівня інших амінокислот в камерній волозі і кришталику достовірно перевищували контрольні значення, за винятком цистеїну, зміст якого в кришталику і камерній волозі залишався пониженим по відношенню до контролю (47,2 % і 70 %, відповідно). Найбільш виражена дія цистеїну відзначалася після 45 тижнів світлової дії, коли в контрольній групі було відмічено помутніння 5-ої стадії в трьох кришталиках, а в групі з цистеїном така стадія помутнінь не була відмічена ні в одному з кришталиків (р = 0,007).Частота розвитку вікової катаракти складає 3,3% випадків у осіб у віці 50 років, збільшуючись до 46,3% в 70 років і старше. В патогенезі розвитку вікових помутнінь кришталика провідна роль відводиться порушенням в окислювально-відновній системі глутатіону - центральної ланки антирадикального захисту кришталика. Встановлено, що в ранні терміни моделювання світлової катаракти (18 тижнів) порушуються процеси транспорту амінокислот-попередників глутатіону в кришталик, що проявляється зниженням їх рівня на 66,1% - 74,3%, а в остаточному терміні формування (45 тижнів), ключовим катарактогенним чинником залишається низький рівень цистеїну - на 52,8%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Частота розвитку вікової катаракти складає 3,3% випадків у осіб у віці 50 років, збільшуючись до 46,3% в 70 років і старше. В патогенезі розвитку вікових помутнінь кришталика провідна роль відводиться порушенням в окислювально-відновній системі глутатіону - центральної ланки антирадикального захисту кришталика. В звязку з цим дослідження обміну амінокислот-попередників глутатіону і вивчення активності ферментів його синтезу є актуальним і своєчасним.
2. Опромінення світлом високої інтенсивності призводить до зменшення в кришталику рівня глутатіону в результаті зниження активності ?-глутамілцистеїнсинтетази в умовах in vitro на 33,3% і 22,1% відповідно, а при моделювання світлової катаракти через 45 тижнів експерименту - на 55,6% і 67,8% відповідно.
3. Встановлено, що в ранні терміни моделювання світлової катаракти (18 тижнів) порушуються процеси транспорту амінокислот-попередників глутатіону в кришталик, що проявляється зниженням їх рівня на 66,1% - 74,3%, а в остаточному терміні формування (45 тижнів), ключовим катарактогенним чинником залишається низький рівень цистеїну - на 52,8%.
4. Виявлений протекторний вплив цистеїну на розвиток експериментальної світлової катаракти, що характеризується уповільненням розвитку помутнінь кришталика як через 30, так і 45 тижнів опромінення.
5. Встановлено, що зниження рівня глутатіону в кришталиках хворих віковою катарактою викликане зниженням активності ?-глутамілцистеїн синтетази і глутатіонсинтетази - відповідно на 31% і 20% при субкапсулярній і змішаній формах відносно норми.
6. Встановлена можливість стабілізації прогресування вікової катаракти шляхом застосування очних крапель, що містять цистеїн, 3 рази на добу на тлі прийому препарату "Ацетилцистеїн лонг" упродовж 6 місяців по 200 міліграм 2 рази на добу після їжі.
7. Запропонований спосіб стабілізації прогресування початкової вікової катаракти, що базується на метаболічній корекції процесів синтеза глутатіону, дозволяє зберегти гостроту зору 0,85-1,0 у 81% хворих упродовж 2 років спостереження.
Список литературы
1. Леус Н. Ф. Уровень свободных аминокислот в хрусталике и камерной влаге глаза при развитии экспериментальной катаракты / Н. Ф. Леус, Аслам Набиль, А. А. Путиенко // Офтальмол. журн. - 2007. - № 3. - С. 50-54.
Автор визначав рівень амінокислот в тканинах, що досліджувалися, частково виконав статистичну обробку і аналіз отриманих результатів.
2. Леус Н. Ф. Влияние глутамата, цистеина, и глицина на развитие экспериментальной катаракты / Н. Ф. Леус, Аслам Набиль, А. А. Путиенко // Офтальмол. журн. - 2008. - № 2. - С. 58-62.
Автор особисто провів усі біомікроскопічні спостереження за тваринами в динаміці експерименту, проаналізував отримані результати, брав участь у формулюванні висновків роботи.
3. Леус Н. Ф. Результаты исследования уровня свободных аминокислот - предшественников глутатиона в хрусталике, камерной влаге и в крови больных с различными клиническими формами и скоростью прогрессирования возрастной катаракты / Н. Ф. Леус, Аслам Набиль, А. А. Путиенко // Офтальмол. журн. - 2008. - № 5. - С.78-81.
Автором проведено клінічне обстеження усіх хворих, а також виконані біохімічні дослідження по визначенню рівню амінокислот-попередників глутатіону в тканинах, що досліджувалися, проведена статистична обробка отриманих результатів.
4. Леус Н. Ф. Активность ферментов синтеза глутатиона в хрусталиках при различных клинических формах и скорости прогрессирования возрастной катаракты / Н. Ф. Леус, Аслам Набиль, А. А. Путиенко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: збірник наукових праць. - 2008. - Вип. 3-4, № 84-85. - С. 197-202.
Автором проведено біохімічне визначення активності ферментів, виконана статистична обробка і аналіз результатів дослідження.
5. Пат. № 35408 А Україна, МПК А 61/F, 9/002006 Спосіб лікування вікової катаракти / Путиенко А. А., Набиль Аслам. № u 2008 06870 10.09.08. Бюл. № 17. - С. 5.19.
Автором проведено інформаційно-патентний пошук, описана суть способу, формула і реферат, проведена клінічна апробація.
6. Леус Н. Ф. Экспериментальное обоснование применения метаболической коррекции антиоксидантной системы в реабилитации больных увеальной катарактой / Н. Ф. Леус, В. В. Савко (младший), Аслам Набиль // 5 Міжнародна конференція офтальмологів країн Причорноморя, 24 травня 2007 г.: матеріали. - Одеса, 2007. - С. 61-63.
7. Путиенко А. А. Содержание свободных аминокислот в хрусталике и камерной влаге глаза при моделировании катаракты в эксперименте /
А. А. Путиенко, Аслам Набиль // Совеременные аспекты клиники, диагностики и лечения глазных болезней: междун. научн. конф., посвященная 100-летию со дня рождения академика Н. А. Пучковской, 29-30 мая 2008 г.: материалы. - Одеса, 2008. - С. 89-90.
8. Путиенко А. А. Изучение активности ферментов синтеза глутатиона в хрусталике при различных клинических формах и скорости прогрессирования возрастной катаракты / А. А. Путиенко, Аслам Набиль // Филатовские чтения: научно-практическая конференция офтальмологов с междунардным участием, 28-29 мая 2009 г.: материалы. - Одесса, 2009 - С. 71-72.