Поняття та види порушення постави у учнів молодших класів. Методики їх корекції. Визначення ефективності використання масажу при порушенні постави. Комплексне застосування засобів корекції постави у системі фізичного виховання молодших школярів.
Аннотация к работе
Згідно з наявними статистичними даними поширеність порушень постави серед школярів 1-3-х класів складає 40-50% Постава має нестійкий характер в період посиленого росту тіла дитини, що припадає на молодший шкільний вік. У дітей з порушеннями постави понижена життєва ємкість легенів, зменшена екскурсія грудної клітки і діафрагми, що несприятливо відбивається на діяльності серцево-судинної і дихальної систем. У системі фізичного виховання школярів з порушеннями постави застосовується переважно один засіб корекції - фізичні вправи. Мета дослідження - розробити методику корекції порушень постави школярів молодших класів на основі поєднання фізичних вправ і масажу.Кожна з цих функцій здійснюється завдяки складній взаємодії структурних елементів хребта - хребців, міжхребетних дисків, звязково-суглобового апарату і мязів. До фізіологічних чинників, що впливають на поставу, відносяться темпи і характер індивідуального розвитку рухових навиків і статичних реакцій, застосування як тренувальна дія спеціальних фізичних вправ для постави і систематичність їх використання. Гамбурцев під правильною поставою розуміє пряме положення голови, помірну вираження сагітальних вигинів хребта при середньому куті нахилу тазу до вертикалі, середнє положення лінії остистих відростків, однаковий рівень і симетричне розташування лопаток, симетричну конфігурацію трикутників талії, деякі виступаючі вперед контури грудної клітки, відносно пряму форму живота, правильну форму нижніх кінцівок [16]. Ріпа характеризує правильну поставу однаковим рівнем надпліччя, сосків, кутів лопаток, рівною довжиною шийно-плечових ліній (відстані від вуха до плечового суглоба), глибиною трикутників талії (поглиблення, що утворюється виїмкою талії і вільно опущеною рукою), прямою вертикальною лінією остистих відростків хребта сагітальної площини, однаковим рельєфом грудної клітки і поперекової області (при нахилі вперед). Цей варіант порушення постави характеризується дугоподібно збільшеним грудним кіфозом, рівномірно посиленим на всьому участку грудного відділу хребта.У звязку з відміченими вище фактами, в даному параграфі автор вважає правомірним обґрунтувати використовувану в дослідженні методику масажу при порушеннях постави, враховуючи вікові особливості учнів молодших класів і конкретизувати завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта в сагітальній площині. При виконанні фізичної вправи мязовий апарат дитини знаходиться у динамічній або статичній напрузі і дії піддаються не тільки ті мязи, на зміцнення яких спрямована дана вправа, але і інші групи мязів. На підставі вищевикладеного, завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта зводяться до підвищення загального тонусу організму; зміцнення мязів спини, живота, грудей, шиї, нижніх кінцівок; формуванню правильної постави. Уточнивши завдання масажу при змінах фізіологічних вигинів хребта, ми вважаємо правомірними перейти до обґрунтування методики масажу при різних видах порушень постави в сагітальній площині. Враховуючи, що із збільшеним грудним кіфозом повязано положення плечового поясу, виникає необхідність піддати дії масажу мяза грудей (великі і малі грудні мязи, передній зубчатий мяз) і спини (трапецієвидний мяз, великий і малий ромбоподібні мязи, мяз, що піднімає лопатку).Відсоток дітей з порушеною поставою у 1-му класі складає 14%, в 2-му - 24% і в 3-му - 43% від загальної кількості дітей цієї вікової групи. Виявлено, що школярі молодших класів з порушеною поставою мали середній рівень фізичного розвитку (зростання - 137,1см, вага - 29,2кг). Учні молодших класів з порушеною поставою мали рівень розвитку швидкості, витривалості, динамічної сили і гнучкості нижче за середні величини у віково-статевих групах. Найбільша ефективність методики виправлення порушень постави, заснованої на поєднання комплексів спеціальних фізичних вправ і різних за характером масажних прийомів, що виконуються залежно від виду порушення, досягається в групі продовженого дня за наступних умов: заняття спеціальними фізичними вправами протягом 45 хвилин пять разів на тиждень при обємі занять 180 годин в рік; Ефективність методики корекції порушень постави на основі комплексу фізичних вправ і масажу підтверджується результатами педагогічного експерименту.
Вывод
1. Встановлено, що стан постави школярів молодших класів істотно погіршується в процесі навчання в школі. Відсоток дітей з порушеною поставою у 1-му класі складає 14%, в 2-му - 24% і в 3-му - 43% від загальної кількості дітей цієї вікової групи.
2. Виявлено, що школярі молодших класів з порушеною поставою мали середній рівень фізичного розвитку (зростання - 137,1см, вага - 29,2кг). Проте, діти з високим зростанням і дефіцитом маси тіла мали порушення постави частіше в порівнянні з однолітками з нормальним фізичним розвитком.
Учні молодших класів з порушеною поставою мали рівень розвитку швидкості, витривалості, динамічної сили і гнучкості нижче за середні величини у віково-статевих групах.
Найбільша ефективність методики виправлення порушень постави, заснованої на поєднання комплексів спеціальних фізичних вправ і різних за характером масажних прийомів, що виконуються залежно від виду порушення, досягається в групі продовженого дня за наступних умов: заняття спеціальними фізичними вправами протягом 45 хвилин пять разів на тиждень при обємі занять 180 годин в рік;
два курси масажу в рік по 15 сеансів; тривалість окремого сеансу масажу повинна складати 8-15 хвилин.
3. Ефективність методики корекції порушень постави на основі комплексу фізичних вправ і масажу підтверджується результатами педагогічного експерименту. Встановлено виражене зменшення величин фізіологічних вигинів хребта в експериментальній групі: шийний лордоз з 42,211,57мм на 35,0±0,52мм, поперековий лордоз з 44,9±1,68мм на 38,4±0,62мм. Відповідні показники у дітей в контрольній групі, що займалися тільки фізичними вправами і не що проходили курси масажу склали: з 42,1 1,47мм на 37,2±0,77мм і з 44,5±1,57мм на 40,3±0,65мм (Р<0,05).
4. Виявлено, що застосування фізичних вправ у поєднанні з масажем наддало позитивну дію більшою мірою на дихальну систему, а також на силові показники учнів, ніж виконання тільки фізичних вправ без масажу. Так, в експериментальній групі життєва ємкість легенів у дівчаток склала 2,00±0,0бл, станова сила 44,0±1, 20кг, що вище, ніж в контрольній - ЖЄЛ на 0,21л і становій силі на 3,4кг. У хлопчиків експериментальної групи життєва ємкість легенів склала 2, 20±0,09л, станова сила 55,6 1,41кг, тоді як в контрольній - ЖЄЛ 1,98 0,05л і станова сила 51,2 1,24кг (Р<0,05).
5. Виявлені достовірні відмінності (Р<0,05) в поліпшенні результатів показників рівня фізичної підготовленості експериментальної і контрольної груп. Найбільший приріст показників в експериментальній групі у дівчаток спостерігався: у бігу на 30м - 0, 19с; у бігу на 1000м - 6,2с; у стрибку в довжину з місця - 5,7см; у нахилі тулуба - 2,6см. У експериментальній групі у хлопчиків: у бігу на 1000м - 6,3с; у стрибку в довжину з місця - 5см; у нахилі тулуба - 2,28см.
Список литературы
1. Баранов В.М. В мире оздоровительной физкультуры. - 2-е изд., перероб. и доп. - К.: Здоровье, 1991. -133с.
2. Белая Н.А. Руководство полечебному массажу. - М.: Медицина, 1983. - 288с.
3. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Радянська школа, 1989. - 190с.
4. Бубела О. Ю.700 вправ для формування правильної постави. Навчально-методичний посібник. -Львів: Українські технології, 2002. -164с.
5. Бурмистрова Н.И. Профилактика нарушений осанки: физкультминутки на уроках с шестилетними школьниками // Физическая культура в школе. - 1990. - № 9. - С.4 9-52.
6. Валеологическая система сохранения здоровья населения России // Валеология. - 1996. - С.7-18.
9. Гамбурцев В.А. Гониометрия человеческого тела. - М.: Медицина, 1973.
10. Дубогай О.Д., Завацький В. Ы., Корон Ю.О. Методика фізичного виховання студентів віднесених за станом здоровя до спеціальної медичної групи. Навчальний посібник. - Луцьк: Надетиря, 1995. -220с.