Аналіз впливу музичних занять на розвиток професійно-залежних відхилень і порушень опорно-рухового апарату. Оцінка функціонального стану та фізичної підготовленості студентів-музикантів. Розробка програми фізичного виховання та корекції порушень постави.
Аннотация к работе
Навчально-професійна діяльність студентів музичних вищих навчальних закладів (ВНЗ), яка базується на ранній спеціалізації, обумовлює необхідність диференційованого підходу до розробки засобів і методів фізичного виховання (ФВ), які повинні забезпечувати не лише гармонійний загальний фізичний розвиток (Л.В. Аналітичне вивчення проблеми порушень опорно-рухового апарату (ОРА) і ролі ФВ в його корекції у студентів різних музичних спеціалізацій дозволило виявити, що дисфункції і захворювання ОРА посідають одне з провідних місць. Лапко, 1998) розглянуті особливості професійно-орієнтованої фізичної підготовки майбутніх музикантів, проте відсутні роботи в яких міститься методичний матеріал, що зважає на специфіку ФВ студентів-музикантів, не розроблені методичні підходи і технології корекції порушень постави у процесі ФВ вищого навчального закладу, не висвітлені його організаційно-методичні аспекти, немає відповідних навчальних програм. Таким чином, недостатність розробки методологічного підґрунтя ФВ студентів-музикантів з урахуванням професійно-залежних порушень постави свідчить про актуальність вивчення даної проблеми і служить підставою для проведення відповідних досліджень. Роль автора полягає в розробці технічних пристроїв для корекції порушень постави і програмного змісту процесу фізичного виховання студентів-музикантів коригувальної спрямованості.У першому розділі "Характеристика фізичного виховання і стану опорно-рухового апарату у студентів музичного ВНЗ" проаналізовані і узагальнені дані літератури, що характеризують ФВ студентів і його особливості у музичному вищому навчальному закладі. На першому етапі (2002-2003 рр.) було проаналізовано і опрацьовано понад 200 літературних джерел з питань порушень постави, спрямованості ФВ, шляхів корекції професійно-залежних порушень ОРА студентів музичних вищих навчальних закладів. На третьому етапі (2004-2005 рр.) була розроблена програма ФВ студентів музичної академії зі включенням засобів корекції функціональних порушень постави, проведені експериментальні дослідження особливостей зміни фізичного розвитку, функціонального стану, фізичної працездатності, антропометричних характеристик стану постави, фізіологічних вимірювань. Результати оцінки фізичної підготовленості (функціональна проба з 20-ма присіданнями, кистьова динамометрія, піднімання тулуба до положення сидячи, згинання рук в упорі лежачи, нахил з положення стоячи) були значно нижчі за мінімальний рівень передбачений державними тестами і нормативами фізичної підготовленості для студентів вищих навчальних закладів України. Антропометричні вимірювання дозволили виявити у 12,5% студенток і у 8,3% студентів, так звану "сильно виражену сутулість", у 52,5 і 50% відповідно - "середньо виражену", у 35 і 37,5% - "слабко виражену сутулість".Аналітичні дослідження проблеми порушень ОРА і ролі ФВ в його корекції у студентів-музикантів показали, що тривале їх перебування у вимушеній позі призводить до напруження статичних рефлексів, ослаблення сили мязового корсету. У літературі практично ми не знайшли методичних вказівок стосовно професійної орієнтації ФВ таких студентів, немає технологічних розробок процесу ФВ з одночасною корекцією порушень постави. Проведений аналіз фізичного розвитку, фізичної підготовленості і стану ОРА на початковому етапі навчання студентів в музичному ВНЗ показав, що майже 90% з них мають відхилення від норми у стані постави, повязані в основному з ранньою музичною спеціалізацією (з 4,5-7 років), низький рівень фізичного розвитку і підготовленості. Це стало дієвим засобом як в підвищенні рівня функціонального стану і фізичної підготовленості (у дівчат знизилася ЧСС після функціональної проби з присіданнями з 155±1,87 до 134±0,86 уд./хв.; зросла кількість піднімання тулуба в сід за 1 хв. з 19,0±2,03 до 46,3±0,92 разів; збільшилася кількість згинань рук в упорі лежачи з 9,3±1,2 до 23,1±0,44 разів; у юнаків відповідно - з 152,4±2,61 до 130,7±0,53 уд./хв.; з 34,5±2,36 до 53,4±1,09 разів; з 15,5±2,04 до 32±0,82 разів), так і в корекції функціональних порушень постави (у дівчат збільшилася ширина плечей з 41,9±0,52 до 43,5±0,55 см; зменшилася плечова дуга з 49,8±0,49 до 48,4±0,49 см; зменшилася відстань між лопатками з 16,0±0,3 до 14,2±0,35 см; у юнаків відповідно - з 47,8±0,75 до 50,3±0,95 см; з 58,3±0,91 до 56,2±0,78 см; з 19,3±0,62 до 17,3±0,54 см). Ефективністю впровадження розроблених педагогічних технологій у процес ФВ студентів-музикантів є виявлені позитивні зміни у фізичному розвитку (покращав, як у дівчат, так і у юнаків відповідно на 4 і 6% індекс Кетле; збільшився на 2,8 і 4,9% обєм грудної клітини; зросла більше ніж на 50% екскурсія грудної клітини; статистично значущо збільшилася ЖЄЛ), у підвищенні рівня функціонального стану і фізичної підготовленості (знизилася функціональна напруженість організму протягом стандартизованого заняття, меншою стала його пульсова вартість, зросла сила і швидкісно-силова витривалість, покращала гнучкість).
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Аналітичні дослідження проблеми порушень ОРА і ролі ФВ в його корекції у студентів-музикантів показали, що тривале їх перебування у вимушеній позі призводить до напруження статичних рефлексів, ослаблення сили мязового корсету. У результаті передчасно розвивається стомлення, порушується стан ОРА. У літературі практично ми не знайшли методичних вказівок стосовно професійної орієнтації ФВ таких студентів, немає технологічних розробок процесу ФВ з одночасною корекцією порушень постави.
2. Проведений аналіз фізичного розвитку, фізичної підготовленості і стану ОРА на початковому етапі навчання студентів в музичному ВНЗ показав, що майже 90% з них мають відхилення від норми у стані постави, повязані в основному з ранньою музичною спеціалізацією (з 4,5-7 років), низький рівень фізичного розвитку і підготовленості. При цьому за результатами анкетування було виявлено, що 59,3% студентів не займаються фізичними вправами, 24,7% - зрідка їх використовують, і лише 16% - віддають перевагу заняттям фізичними вправами, ніж пасивному відпочинку.
3. Розроблена програма ФВ студентів-музикантів, яка включає на першому етапі корекцію фізичної підготовленості, на другому - включення студентів у усвідомлене формування фізичної кондиції і певних мязових напружень для корекції порушень постави. Вона передбачає одночасне відновлення правильного положення тіла і його частин, зміцнення мязового корсету тулуба і глибоких мязів хребта, формування мязової памяті, що посилює вплив засобів корекції за допомогою розроблених технологій: створення певного змісту процесу ФВ з використанням розроблених технічних пристроїв та пристосувань.
4. Розроблено зміст занять з ФВ, який включає використання танцювальної аеробіки, спеціально розроблених вправ цільової коригувальної спрямованості круговим методом тренування, певним чином побудованої спільної діяльності викладача і студентів, що забезпечує активну їх участь у формуванні фізичного здоровя. Це стало дієвим засобом як в підвищенні рівня функціонального стану і фізичної підготовленості (у дівчат знизилася ЧСС після функціональної проби з присіданнями з 155±1,87 до 134±0,86 уд./хв.; зросла кількість піднімання тулуба в сід за 1 хв. з 19,0±2,03 до 46,3±0,92 разів; збільшилася кількість згинань рук в упорі лежачи з 9,3±1,2 до 23,1±0,44 разів; у юнаків відповідно - з 152,4±2,61 до 130,7±0,53 уд./хв.; з 34,5±2,36 до 53,4±1,09 разів; з 15,5±2,04 до 32±0,82 разів), так і в корекції функціональних порушень постави (у дівчат збільшилася ширина плечей з 41,9±0,52 до 43,5±0,55 см; зменшилася плечова дуга з 49,8±0,49 до 48,4±0,49 см; зменшилася відстань між лопатками з 16,0±0,3 до 14,2±0,35 см; у юнаків відповідно - з 47,8±0,75 до 50,3±0,95 см; з 58,3±0,91 до 56,2±0,78 см; з 19,3±0,62 до 17,3±0,54 см). Всі зміни мають високий рівень статистичної значущості.
5. Згідно аналізу результатів рефлексії показано, що студенти-музиканти сформували нові мязові відчуття постави, що відрізняються від раніше звичного сприйняття положення спини, плечових суглобів і рухів рук. Це підтверджується зменшенням відстані між лопатками у дівчат на 11,2%, у юнаків на 10,4%. У процесі ідеомоторного тренування у студентів зявилися "сигнальні" відчуття змін тонусу мязових груп (збільшилася кількість рухів, що виконуються протягом 10 с з 58,1±4,6 до 64,3±3,0 на рівні Р<0,05), сформувалася стійка потреба виконувати опановані вправи. За результатами анкетування 93,5% студентів вважають, що розроблений процес ФВ сприяв корекції фізичного стану, успішності музичних занять, зменшенню неприємних і больових відчуттів під час занять на музичних інструментах.
6. Ефективністю впровадження розроблених педагогічних технологій у процес ФВ студентів-музикантів є виявлені позитивні зміни у фізичному розвитку (покращав, як у дівчат, так і у юнаків відповідно на 4 і 6% індекс Кетле; збільшився на 2,8 і 4,9% обєм грудної клітини; зросла більше ніж на 50% екскурсія грудної клітини; статистично значущо збільшилася ЖЄЛ), у підвищенні рівня функціонального стану і фізичної підготовленості (знизилася функціональна напруженість організму протягом стандартизованого заняття, меншою стала його пульсова вартість, зросла сила і швидкісно-силова витривалість, покращала гнучкість).
7. Аналіз стану постави в сагітальній і фронтальній площинах переконливо підтвердив ефективність розроблених засобів і методів корекції її порушень. Свідченням значущого зменшення виразності кіфотичної постави (сутулості) є збільшення плечового індексу на 6,7% у дівчат і на 8,8% у юнаків (зміни у дівчат - з 84,1±0,64 до 89,8±0,81% на рівні Р<0,001, у юнаків - з 82,1±0,99 до 89,3±1,45% на рівні Р<0,01) у поєднанні із зменшенням відстані між лопатками на 10,4% і 11,2% відповідно (зміни у дівчат - з 16,0±0,3 до 14,2±0,35 см на рівні Р<0,0001, у юнаків - з 19,3±0,62 до 17,3±0,54 см на рівні Р<0,01). Корекція асиметричної постави підтверджена зменшенням асиметрії положення лопаток на 76,4% і 84,4% (зміни у дівчат - з 1,57±0,05 до 0,37±0,08 см на рівні Р<0,0001, у юнаків - з 1,73±0,22 до 0,27±0,12 см на рівні Р<0,01). У контрольній групі значущих змін виявлено не було.
8. У студентів, процес ФВ яких здійснювався за розробленою програмою коригувальної спрямованості, виявлені позитивні психофізіологічні зміни в регуляції нейродинамічних процесів, які мають професійне значення для музикантів (знизився час простої рухової реакції з 39,1±0,71 до 37,0±0,64 мс і складної - з 66,9±0,78 до 64,4±0,67 мс). У дівчат і юнаків покращало диференціювання мязових зусиль (відповідно з 0,98±0,20 до 0,39±0,12 кг і з 0,91±0,28 до 0,23±0,1 кг), часових інтервалів (з 1,91±0,39 до 1,0±0,20 с і з 1,91±0,65 до 0,73±0,26 с), відстані (з 47,6±6,93 до 21,3±2,48 см і з 41,0±7,29 до 16,7±2,8 см), при цьому відмінності статистично значущі на рівні Р<0,0001 у дівчат і Р<0,01 у юнаків. Також зросла здатність збільшувати кількість рухових дій за короткий інтервал часу, можливість утримувати при цьому високу швидкість руху.
9. Одержані дані педагогічного експерименту можуть бути використані для подальших досліджень проблеми корекції функціональних можливостей ОРА і просторової організації постави, розробки превентивних методів фізичної реабілітації студентів, які мають професійно-залежні порушення постави, модифікації навчальних програм кафедр ФВ музичних вищих навчальних закладів, училищ, шкіл.
Список литературы
1. Юмашева Л.И. Пути оптимизации профессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных вузов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 2001. - №29.- С. 62-67.
2. Юмашева Л.И. Особенности профессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных вузов различных специализаций // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. - Х.: ХГАДИ (ХХПИ), 2002.- №2.- С. 82-86.
3. Юмашева Л.І., Філіппов М.М. Корекція постави в процесі фізичного виховання студентів музичного вузу // Теорія и методика фізичного виховання і спорту. - К., 2-3/2005.- С. 110-113. Внесок здобувача складається з проведення педагогічних та інструментальних досліджень і їх часткової інтерпретації.
6. Пат. 75493 UA C2, МПК 8 А61В 5/103, А63В 21/00, А61F 5/04, А61Н 1/02. Пристрій для коригування постави / Кашуба В.О., Юмашева Л.І., Петрушевський І.І., Гучек Ю.Л.; Петрушевський І.І.- №20040605083; Заявл. 29.06.2004; Опубл. 17.04.2006, Бюл. №4, 2006.- 8 с.:іл. Внесок здобувача складається з розробки ідеї та часткової підготовки документації.
7. Юмашева Л.І. Фізичне виховання студентів-музикантів з ознаками порушень постави // Матеріали Всеукр. наук. конф. "Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти." - Тернопіль, 2003.- С. 45-48.
8. Юмашева Л.І. Елементи реабілітації в фізичному вихованні студенток-піаністок з ознаками порушень постави // Тези допов. Міжнар. наук.-метод. конф. "Фізична реабілітація як напрям підготовки спеціалістів" - К., 2003.- С. 50-51.
9. Юмашева Л.И. Коррекция осанки студентов-музыкантов в процессе физического воспитания // Тезисы докладов Всероссийской научно - практической конф. "Актуальные проблемы теории и практики физической культуры и спорта". - Ульяновск, 2004.- С. 68-69.
10. Юмашева Л.И. Формирование идеомоторного образа для коррекции осанки студентов-музыкантов // Материалы X Междунар. науч.-практ. конф. "Современные достижения спортивной медицины, лечебной физкультуры и валеологии". - Одесса, 2004.- С. 159.
11. Юмашева Л.И., Филиппов М.М. Особенности программы коррекции осанки в процессе физического воспитания студентов-музыкантов // Материалы IX Междунар. науч. конгр. "Олимпийский спорт и спорт для всех". - К., 2005.- С. 847. Внесок здобувача складається з проведення педагогічних та інструментальних досліджень і їх часткової інтерпретації.