Зниження частоти порушень менструального циклу у жінок репродуктивного віку з герпетичною інфекцією. Вивчення клініко-вірусологічних, мікробіологічних, імунологічних та ендокринологічних особливостей. Розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Аннотация к работе
Однією з особливостей вірусу простого герпесу (ВПГ) є латентне носійство, що за певних умов проявляється активізацією вірусу, при чому, тоді як первинне розмноження здійснюється у “вхідних воріт”, подальша персистенція відбувається в нервових гангліях і супроводжується міграцією збудника, в результаті чого вражаються функціонально-активні тканини, порушується стероїдогенез, що призводить до дисрегуляції менструальної функції, зриву механізмів адаптації (Гранитов В.М., 2001; Ломоносов К.М., 2002). Враховуючи ці обставини, ми вважали за доцільне більш глибоко вивчити характер клініко-ендокринологічних особливостей ПМЦ у жінок репродуктивного віку з ГІ, що мешкають у нашому регіоні, та розробити комплексну методику діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів, спрямованих на зменшення глибини та ступеню нейро-гуморальної дисрегуляції МЦ та підвищення ефективності реабілітації репродуктивного здоровя жінки. Завдання дослідження: Вивчити вплив герпетичної інфекції, а саме вірусу простого герпесу 1 та 2 типів на структуру та характер порушень менструального циклу у жінок репродуктивного віку. Визначити зміни ендокринного статусу у жінок репродуктивного віку з герпетичною інфекцією. Розробити і впровадити методику корекції порушень менструального циклу у жінок з герпетичною інфекцією на підставі використання медикаментозної терапії.За період з 2000 по 2006 рр. нами було обстежено 100 жінок репродуктивного віку (18-35 років), які на момент дослідження звернулись як для профілактичного обстеження так і для лікування з приводу ПМЦ. Відповідно до задач дослідження, обстежених було розподілено на 3 групи: контрольну групу склали 30 жінок репродуктивного віку без гінекологічної та соматичної патології; І група - 35 жінок репродуктивного віку з ПМЦ на фоні ГІ, яким проводились загальноприйняті лікувальні заходи; ІІ група - 35 жінок репродуктивного віку з ПМЦ на фоні ГІ, яким проводилась корекція ПМЦ за запропонованою нами методикою. Жінки І групи отримували загальноприйняте лікування - противірусну терапію, що включала антигерпесвірусні препарати (валацикловір), антигістамінні препарати (лоратадин), вітаміни групи В, гепатопротектори (ессенціале форте), анальгетики (анальгін), індуктори інтерферону (лаферон), протигрибкові засоби (флуконазол) та місцеві противірусні препарати (Віферон, зовіракс крем) і герпетичну вакцину - в період повної ремісії (Гранитов В.М., 2001). 1 раз на день 14 днів при виявленні методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) вірусу простого герпесу (ВПГ), а при наявності проявів ГІ на слизових оболонках - крем Зовіракс місцево та вагінальні тампони з протефлазідом у розведенні 3 мл протефлазіду на 20 мл фізіологічного розчину з додаванням 2 крапель олії чайного дерева на тампон - внутрішньопіхвове введення 1 раз на добу 14 днів, починаючи з 7-ого дня менструального циклу. Вітаміни: В1 (1,0) в/м через день № 10; В6 (1,0) в/м через день № 10; В12 (500 g) в/м через день № 5; в подальшому - прийом таблетованих вітамінів групи В з 18 дня циклу по 1-2 таб.х 2 рази на день по 10 днів протягом 3-х менструальних циклівУ жінок основних груп переважали запальні захворювання статевих органів (І група - 37,4% і ІІ група - 45,7%) та патологічні зміни шийки матки (І група - 40,0% і ІІ група-25,7 %). Серед перенесених в анамнезі ЗПСШ переважали гарднерельоз (І група-14,28% та ІІ група - 28,5%) та ГІ (60,0% та 57,1% відповідно).Обтяження гінекологічного анамнезу обумовлено високою частотою артифіційних абортів (І група - 46,0% і ІІ група - 44,0%) і термінових пологів (І група - 38,0% і ІІ група - 46,0%). Значно рідше вагітність закінчувалась мимовільними ранніми (І група - 12,0% і ІІ група - 14,0%) або пізніми (І група - 4,0% і ІІ група - 6,0%) абортами. У структурі супутньої екстрагенітальної патології було з‘ясовано її незначну частоту, а серед основних нозологічних форм зустрічалися серцево-судинні захворювання (І група - 12,5% і ІІ група - 14,2%) і захворювання шлунково-кишкового тракту (І група - 6,8% і ІІ група - 8,2%). Під час порівняльного аналізу скарг після проведеного лікування ми констатували зниження випадків диспареунії (І група - 25,7%, ІІ група - 8,57%), свербежу статевих органів (І група-51,4%, ІІ група - 21,2%), надмірних виділень (І група - 34,2%, ІІ група - 31,4%), болів внизу живота (І група - 31,4%, ІІ група - 11,4%), та виразно показовим є зменшення кількості ПМЦ (І група - 91,4%, ІІ група - 17,2%).У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення важливої наукової задачі сучасної гінекології - зниження частоти порушень менструального циклу у жінок репродуктивного віку з ГІ на підставі вивчення клініко-вірусологічних, мікробіологічних, ехографічних, імунологічних та ендокринологічних особливостей, а також розробки та впровадження в клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів. У жінок репродуктивного віку з порушенням менструального циклу на фоні герпетичної інфекції встановлено взаємозв‘язок між клінічними проявами порушень менструального циклу, зміна
План
2. Основний змістПлан обстеження включав в себе загальноприйняті методи: