Вивчення впливу оперативного втручання та анестезії на когнітивні функції у геронтологічних хворих. Ознайомлення з методами визначення основних функціональних показників гемодинаміки. Аналіз результатів корекції післяопераційної когнітивної дисфункції.
Аннотация к работе
5.1 Динаміка результатів тесту MMSE на тлі терапії комбінацією ноотропа з антиоксидантом 5.2 Динаміка результатів батареї тестів на лобну дисфункцію на тлі терапії комбінацією ноотропа з антиоксидантом 5.3 Динаміка результатів тесту малювання годинника на тлі терапії комбінацією ноотропа з антиоксидантом 5.4 Динаміка результатів тесту 5 слів на тлі терапії комбінацією ноотропа з антиоксидантом 5.5 Динаміка результатів проби Шульте на тлі терапії комбінацією ноотропа з антиоксидантомПерелік посиланьПісляопераційна когнітивна дисфункція сприяє зростанню кількості ускладнень після хірургічних втручань, пролонгації часу знаходження у відділенні інтенсивної терапії та цілком в стаціонарі, а також збільшенню летальності [1-3]. Останнє Diagnostic and statistical manual of mental disorders (Керівництво з діагностики та статичного обліку ментальних розладів) Американської психіатричної асоціації не визначає післяопераційну когнітивну дисфункцію в якості самостійного захворювання в звязку з тим, що провідний механізм її патогенезу ще й досі чітко не констатований [4-6]. Міжнародне товариство післяопераційної когнітивної дисфункції вважає, що вона має місце, коли у пацієнта спостерігається пост-оперативний дефіцит в одній або декількох дискретних областях психічного стану, таких як увага, концентрація, виконавча функція, память, здатність до взаємозвязку та психомоторна швидкість. Порівняти ефективність методів інтенсивної терапії для корекції післяопераційної когнітивної дисфункції у геронтологічних хворих з гострою хірургічною патологією черевної порожнини комбінацією ноотропа з антиоксидантом (НА) і комбінацією метаболотропів з коферментами (ВАК). Запропонувати оптимальну схему інтенсивної терапії для корекції післяопераційної когнітивної дисфункції в геронтологічних хворих з гострою хірургічною патологією черевної порожнини.Сприйняття інформації здійснюється завдяки функції гнозису, за обробку та аналіз інформації відповідальні виконавчі функції (довільна увагу, узагальнення, виявлення подібностей і відмінностей, формально-логічні операції, установлення асоціативних звязків, винесення міркувань), за запамятовування та зберігання інформації - память, а за обмін інформацією, побудовою та здійсненням програми дій - експресивні функції праксису та інтелекту (мова і навички цілеспрямованої рухової активності) [31, 32]. До теперішнього часу описано пять лобово-підкіркових кіл, три з яких тісно повязані із забезпеченням когнітивної діяльності: дорсолатеральне (передфронтальне), латеральне (орбітофронтальне) і фронтальне (лімбічне) кола [32]. Дорсолатеральне (передфронтальне) коло починається в конвекситальному відділі лобової кори і повязане з дорсолатеральною головкою хвостатого ядра, яке, у свою чергу, повязане із внутрішньою частиною блідої кулі і з ростральним відділом чорної субстанції (прямий шлях). Латеральне (орбітофронтальне) коло починається в базальних відділах лобової частки і повязане з вентромедіальним хвостатим ядром, яке прямим шляхом повязано з дорсомедіальною блідою кулею і ростромедіальною частиною чорної субстанції. Непрямий шлях складається із звязків між зовнішньою частиною блідої кулі й субталамічного ядра із хвостатим ядром і внутрішньою частиною блідої кулі з чорною субстанцією.Порушення в обміні ліпідів, що виникають у процесі старіння, сприяють розвитку атеросклерозу, зниження величини основного обміну, підвищення чутливості і зниження стійкості до недостатності кисню обмежує функціональні можливості клітин, що закінчується їх деструкцією і, врешті-решт, загибеллю з наступною недостатністю органів. В окремих ділянках кори головного мозку до старості на 30-40% зменшується кількість нейронів і рецепторів, через це порушуються міжклітинні взаємовідносини. Велика кількість різних за етіологією та патогенезом захворювань головного мозку викликають когнітивні порушення: агнозію - порушення гнозису, афазію - порушення мови, амнезію - порушення памяті та апраксію - порушення праксису [31, 33, 34]. У 40% осіб старше 65 років погіршується память, причому в 1% з них порушення когнітивних функцій досягає ступеня деменції протягом 1 року, ще у 12-42% - протягом 1-5 років. У 65-річних людей ризик розвитку ПКР протягом року складає 5%, протягом 4 років - 19%, причому в більшості випадків розлади прогресують, так що в 55-70% випадків ПКР трансформується в деменцію [43].Для оцінки когнітивних функцій використовуються нейропсихологічні методи дослідження, що являють собою різні тести і проби на запамятовування, відтворення слів і малюнків, упізнавання образів, розвязування інтелектуальних завдань, дослідження рухів тощо [30]. У клінічній практиці при обстеженні геронтологічних хворих найбільш уживані методики, що дозволяють швидко визначити стан різних психічних процесів [30]. У більшості випадків для первинної діагностики когнітивних порушень достатньо застосування таких скринінгових нейропсихологічних шкал, як [32]: - коротка шкала оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE); Коротка шкала
План
Зміст
Перелік умовних скорочень
Вступ
1. Післяопераційна когнітивна дисфункція в геріатричних пацієнтів (літературний огляд)
1.1 Визначення когнітивних функцій
1.2 Стан когнітивних функцій у літніх і людей похилого віку
1.3 Методи вивчення стану когнітивних функцій
1.4 Стан когнітивних функцій у хірургічних геронтологічних хворих
1.5 Вплив оперативного втручання та анестезії на стан когнітивних функцій у геронтологічних хворих