Корекція маси та складу тіла жінок 21–35 років засобами оздоровчого фітнесу - Автореферат

У звязку з цим, під порушенням маси тіла сьогодні мається на увазі невідповідність оптимальним параметрам не тільки величини загальної маси тіла, а й співвідношення її компонентів. Серед багатьох засобів, які нормалізують масу та склад тіла, найбільш поширеною вважається стратегія, яка спрямована на створення енергодефіциту за рахунок обмеження калорійності добового раціону харчування та збільшення енерговитрат внаслідок використання фізичних навантажень (Т.В. Розробити фітнес-технологію корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років та експериментально перевірити її ефективність. Стратегії використання засобів оздоровчого фітнесу у програмах корекції маси та складу тіла полягають у застосуванні як аеробних навантажень, які мобілізують енерговитрати організму безпосередньо під час їх виконання, що сприяє зменшенню жирової компоненти маси тіла, так і аеробно-анаеробних навантажень силового та швидкісно-силового характеру, які значно впливають на збільшення величини мязової компоненти, підвищуючи інтенсивність основного обміну в посттренувальний період. Разом з тим не визначеними залишаються питання про те, які з фізичних навантажень є найбільш ефективними при різних варіантах порушення маси та складу тіла жінок.Представлено алгоритм технологічних процесів корекції маси тіла, який передбачає: 1) оцінку показників маси тіла та визначення характеру і ступеня їх порушень; Для оцінки показників маси та складу тіла розроблена шкала-класифікатор (табл. Відповідно до таблиці визначався трьохзначний оціночний індекс, кожна цифра якого є бальним вираженням оцінки відповідного параметра маси тіла - індексу маси тіла, відсоткового вмісту жиру, відсоткового вмісту мязової маси. Оцінка маси тіла дефіцит норма норма підвищений рівень надмірний рівень надмірний рівень Застосування даної шкали на практиці виявило певні різновиди порушень маси та складу тіла жінок, які залежно від характеру і ступеня їх прояву були згруповані у чотири групи: - жінки з підвищеною та надмірною масою тіла з ризиком та ознаками ожиріння (оціночні індекси: 233; 234; 244; 253; 254; 344);Сучасні тенденції використання фітнес-програм, спрямованих на нормалізацію маси тіла, полягають у пошуку таких засобів, які б мобілізували енерговитрати як під час безпосереднього виконання фізичних навантажень, так і в посттренувальний період, за рахунок створення умов, що збільшують величину базального метаболізму. Дослідження показників маси тіла жінок 21-35 років виявили певні її порушення, які виражались у 18,77 % жінок у надмірній її величині, у 9,42 % - у дефіциті маси тіла. Порушення показників маси та складу тіла супроводжується напруженням діяльності серцево-судинної і дихальної систем у стані спокою, про що свідчать кореляційні взаємозвязки між показниками маси тіла, з показниками АТ (r=0,24, p<0,05), ортостатичної проби (r=0,33, p<0,01), ЖЄЛ (r=-0,49, p<0,01), затримки дихання на вдиху (r=-0,28, p <0,05) та на видиху (r=-0,26, p<0,05). В осіб з надмірною і підвищеною масою тіла, з наявними ознаками ожиріння, зафіксований обмежений рівень толерантності серцево-судинної системи до стандартних фізичних навантажень (60 % від VO2max.), тоді як в осіб з нормальними показниками маси тіла вона становила 70-86 % від VO2max. Найбільш оптимальним для корекції маси та складу тіла жінок виявився ефект занять аеробно-силового спрямування, під впливом яких відбулося зменшення загальної маси тіла - на 2,55±0,4 кг (4 %), вмісту жирової маси тіла на 1,4 % та підвищення мязової маси тіла на 6,1 %.

4. Зміст технології корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років

фітнес соматичний корекція

1. В результаті аналізу науково-методичних джерел встановлено, що порушення маси тіла, яке виражається у надмірному збільшенні її загальної величини, а також у порушенні співвідношення її структурних компонентів, є розповсюдженою проблемою у всьому світі. Невідємним компонентом програм корекції маси тіла є фізичне навантаження, основна мета яких полягає у стимуляції загальних енерговитрат організму для створення негативного енергетичного балансу. Сучасні тенденції використання фітнес-програм, спрямованих на нормалізацію маси тіла, полягають у пошуку таких засобів, які б мобілізували енерговитрати як під час безпосереднього виконання фізичних навантажень, так і в посттренувальний період, за рахунок створення умов, що збільшують величину базального метаболізму. Це обумовлює використання в заняттях аеробних навантажень, які значною мірою забезпечуються ліполітичними енергоджерелами, що нормалізує жировий компонент маси тіла, а також змішаних аеробно-анаеробних навантажень силового та швидкісно-силового характеру, які значно впливають на збільшення її мязової компоненти, підвищуючи інтенсивність основного обміну. Разом з тим існують суперечки про доцільність використання високо інтенсивних навантажень на заняттях з особами з надмірною масою тіла, недостатньо розроблені питання співвідношення навантажень різної спрямованості та їх диференціації залежно від характеру та ступеня порушень, бракує інформації стосовно корекції передпатологічних з ожирінням станів.

2. Дослідження показників маси тіла жінок 21-35 років виявили певні її порушення, які виражались у 18,77 % жінок у надмірній її величині, у 9,42 % - у дефіциті маси тіла. Переважна кількість порушень у 71,81 % жінок повязана з перевищенням частки жирової компоненти у складі тіла. Жирова компонента наявна не тільки в осіб з надмірною масою тіла, але й у тих, у кого маса оцінювалася як нормальна, і у тих, у кого був її дефіцит.

3. Аналіз способу життя жінок, які взяли участь у експерименті, виявив певні ознаки його нераціональності, які полягали у порушенні режиму харчування, якісного складу харчового раціону, недостатній руховій активності. У структурі добової діяльності переважали малорухливість та пасивні види відпочинку. Відзначено недостатнє усвідомлення жінками важливості занять фізичною культурою для нормалізації маси та складу тіла.

4. Порушення показників маси та складу тіла супроводжується напруженням діяльності серцево-судинної і дихальної систем у стані спокою, про що свідчать кореляційні взаємозвязки між показниками маси тіла, з показниками АТ (r=0,24, p<0,05), ортостатичної проби (r=0,33, p<0,01), ЖЄЛ (r=-0,49, p<0,01), затримки дихання на вдиху (r=-0,28, p < 0,05) та на видиху (r=-0,26, p<0,05). В осіб з надмірною і підвищеною масою тіла, з наявними ознаками ожиріння, зафіксований обмежений рівень толерантності серцево-судинної системи до стандартних фізичних навантажень (60 % від VO2max.), тоді як в осіб з нормальними показниками маси тіла вона становила 70-86 % від VO2max. Зі зростанням величини загальної маси тіла спостерігається збільшення частоти випадків низьких і нижче за середні оцінки розвитку показників фізичної підготовленості. Високі кореляційні взаємозвязки інтегрального рівня здоровя з ІМТ (r=-0,53, p<0,001) та відсотковим вмістом жиру (r=-0,36, p<0,001) свідчать про значну їх обумовленість цими показниками.

5. Характер і величина динаміки показників морфологічного статусу під впливом фізичних навантажень залежить від спрямованості засобів, які використовувались у процесі тренувань. Аеробні тренування сприяли зменшенню загальної маси тіла на 1,77±0,2 кг (3,3 %), яке відбувалося за рахунок зменшення величини жирової компоненти на 3,2 % при відсутності істотних змін мязової компоненти під впливом цих занять. Тренування силового спрямування виявили свою ефективність у впливі на збільшення мязової маси тіла жінок (0,97±0,01 кг, 3 %). Показники загальної і жирової маси також виявили тенденцію до збільшення (2 %). Найбільш оптимальним для корекції маси та складу тіла жінок виявився ефект занять аеробно-силового спрямування, під впливом яких відбулося зменшення загальної маси тіла - на 2,55±0,4 кг (4 %), вмісту жирової маси тіла на 1,4 % та підвищення мязової маси тіла на 6,1 %.

Оздоровчий ефект найбільш виражений у групі жінок, які займалися аеробно-силовими тренуваннями. Рівень здоровя збільшився у них на 6,27±0,8 балів. Подібним за спрямованістю, але менш ефективним виявився вплив на загальний рівень здоровя аеробних тренувань. Вони сприяли збільшенню рівня здоровя на 5,08±0,6 балів. Оздоровчий ефект силових тренувань виявився недостатнім. Зміни величини рівня здоровя незначні (p>0,05).

6. Використання у заняттях аеробної та силової спрямованості дихальних вправ підсилює їх оздоровчу і коригуючу ефективність. Їх використання на заняттях силового спрямування сприяє зменшенню величини загальної і жирової маси тіла і дозволяє зберегти характерний для силових тренувань ефект “нарощування” мязової компоненти. Це усунуло негативні прояви, виявлені при використанні виключно силових навантажень. Перевага їх використання в аеробних тренуваннях полягає у вираженому розвитку функціональних можливостей дихальної системи.

7. Вивчення взаємозвязків між показниками маси тіла, рівня здоровя та особливостями впливу на них занять різного спрямування дозволило визначити методичні засади процесу корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років, які полягають у наступному: · корекція маси тіла повинна відбуватись виключно з оздоровчою метою, у звязку з чим за оптимальну її величину слід приймати таку, що забезпечує належний та високий рівні здоровя. У програмах, спрямованих на нормалізацію маси тіла, перевага повинна надаватися тим засобам, які поряд з достатнім коригуючим впливом забезпечують найбільший оздоровчий ефект;

· корекція маси тіла повинна відбуватись з урахуванням характеру і ступеня порушень, а засоби впливу повинні відповідати пристосувальним можливостям осіб з відповідним видом порушень;

· програма корекції повинна вміщувати комплекс заходів, які сприяють формуванню здорового способу життя, а саме навичок раціонального харчування та рухової активності, а також передбачати спеціально організовані заходи, безпосередньо спрямовані на нормалізацію компонентів маси тіла та стимулювання метаболічних процесів;

· у програмах корекції маси тіла доцільно використовувати весь арсенал засобів оздоровчого фітнесу. Проте їх співвідношення та комбінування повинно здійснюватися відповідно до напрямку та ступеня виявлених порушень.

8. Орієнтуючись на сформульовані методичні засади, розроблена технологія корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років, технологічні процеси якої передбачають: оцінку показників маси тіла та визначення характеру і ступеня її порушень; формулювання завдань та стратегії корекції виявлених порушень; розробку і втілення програми засобів, спрямованих на корекцію виявлених порушень. Для реалізації цих процесів запропонована таблиця-класифікатор для оцінювання показників маси тіла - ІМТ, відсоткового вмісту жирової та мязової компоненти, а також орієнтовні програми корекції, виявлених за розробленою шкалою варіантів порушень маси тіла.

9. У програми для осіб з надмірною масою тіла, наявними ознаками та ризиком ожиріння рекомендовано включати вправи переважно аеробного характеру (60-75 %), чергуючи їх з виконанням силових вправ локального характеру (25-40 %). Для корекції співвідношення компонентного складу тіла в осіб з нормальною масою тіла слід застосовувати аеробні та силові навантаження приблизно в рівних пропорціях, коливаючись в діапазоні 40-60 %, як для аеробних так і силових. В осіб з дефіцитом маси тіла більшу увагу слід зосередити на виконанні силових вправ (60-75 %). Для підтримання нормальних значень маси тіла та формування атлетичної тілобудови, рекомендовані різноспрямовані фізичні навантаження у співвідношенні 35:65 зі збільшенням частки спеціалізованих і анаеробних вправ.

10. Апробація запропонованої технології виявила її позитивний ефект в 83 % випадків, який виражався у зменшенні жирової і відповідному збільшенні мязової компоненти маси тіла, а у жінок з надлишковим рівнем МТ також в її істотному зменшенні. При цьому кількість жінок з ознаками ожиріння та з ризиком ожиріння знизилась відповідно з 31 % до 25 % і з 37 % до 30 %, осіб з дефіцитом маси тіла - з 5 % до 3 %. Кількість представниць класифікаційної групи з оптимальними параметрами маси тіла збільшилась з 31 % до 40 %. Отриманий ефект дозволяє рекомендувати розроблену технологію для впровадження у практичну роботу спортивно-оздоровчих установ, фітнес-центрів, а також для організації самостійних занять з метою корекції маси та складу тіла жінок 21-35 років.

Проведене дослідження створює сприятливий ґрунт для подальших наукових розробок, повязаних з обґрунтуванням програм корекції маси тіла осіб різних вікових груп, використанням морфологічних показників як критерію для диференціації фізичних навантажень, з розробкою цілісної системи оздоровчого фітнесу для жінок, з визначенням в ній місця технологій корекції маси тіла.

1. Мороз О.О. Маса тіла і спосіб життя жінок 21-35 років / О.О. Мороз // Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві : моногр. / за ред.: Б.М. Мицкана, Т.В. Бойчук, О.Я. Фотуйми. - Івано-Франківськ : ПП Курилюк, 2008. - С. 168-171.

2. Мороз О.О. Енерговитрати молодих жінок (21-35 років) та їх звязок з показниками маси тіла / О.О. Мороз // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2008. - Вип. 12, т. 4. - С. 141-144.

3. Мороз О.О. Толерантність серцево-судинної системи жінок 21-35 років до фізичних навантажень та її взаємозвязок із показниками маси тіла / О.О. Мороз, Ю. Беляк // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві : зб. наук. праць Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 2. - С. 188-191.

4. Мороз О.О. Порівняльний аналіз ефективності оздоровчих тренувань різної спрямованості для корекції маси і складу тіла жінок 21-35 років / О.О. Мороз // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків, 2009. - № 3. - С. 44-47.

5. Мороз О.О. Обґрунтування таблиці-класифікатора порушень ваги тіла жінок 21-35 років / О.О. Мороз // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2010. - Вип. 14, т. 3. - С. 121-126.

Размещено на .ru