Клінічна симптоматика і структура клімактеричних порушень у жінок, які багато народжували. Зміни ендокринологічного статусу у жінок з порушеннями. Розробка методики корекції клімактеричних порушень та удосконалення алгоритму профілактичних заходів.
Аннотация к работе
Серед різних проблем гінекологічної захворюваності цих жінок одне з головних місць займає клімактеричний синдром (КС), частота якого залишається досить високою, а, крім того, відбувається його омолодження і переобтяження ступеня тяжкості з боку внутрішніх органів (Т.Д. Тим часом, на нашу думку, передусім, недостатньо вивчено особливості клінічного перебігу клімактеричних порушень у жінок, які багато народжували, і можливості їх адекватної корекції. Метою роботи є зниження частоти клімактеричних порушень у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення основних клініко-функціональних, біохімічних, ендокринологічних і мікробіологічних змін, а також удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Зясувати частоту і терміни розвитку клімактеричних порушень у жінок з різним репродуктивним анамнезом. Вивчити порівняльні аспекти клінічного перебігу клімактеричних порушень у жінок з різним репродуктивним анамнезом.Після ретельного визначення показань і протипоказань до ЗГТ під спостереження було узято 120 жінок в періоді пери-і постменопаузи, що мали клімактеричні розлади від ранньочасових до піздньочасових, яким після обстеження були призначені - із замісною метою - різні гормональні препарати. 1 (основну) групу складали 60 жінок, які багато народжують (в анамнезі 3 і більше пологів), з яких 30 були в перименопаузі (підгрупа 1.1.) і 30 - в постменопаузі (підгрупа 1.2). При проведенні клінічного аналізу обстежені основної і контрольної груп були зіставлені за віком і тривалістю періоду постменопаузи, що дуже важливо для порівняльного вивчення хронології появи клімактеричних розладів у жінок, які багато народжували, і у жінок, які народжували мало. При цьому, для жінок, які мало народжували, поява УГР, суглобного болю характерна для постменопаузи, а у жінок, які народжували багато, ці клінічні прояви нерідко зявляються ще до припинення менструацій. При порівняльному аналізі частоти скарг у жінок одного віку, які народжували багато, і жінок, які народжували мало, зясувалось, що жінок, які народжували багато, підвищений АТ занепокоював в 1,2 разу частіше, ніж решту, зябкість і озноби - в 1,2 разу частіше, парестезії в 2 разу частіше, сухість шкіри - в 1,4 разу, втомленість - в 2 раза, зайва вага - в 1,1 разу, мязовий і суглобний біль - в 1,4 разу, сухість і свербіж у піхві - в 1,2 разу, неуважність і послаблення памяті - в 2,1 разу частіше.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування необхідності і можливості зниження частоти клімактеричних порушень у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення основних клініко-функціональних, біохімічних, ендокринологічних и мікробіологічних змін, а також удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Основні прояви клімактеричних розладів: приливи, пітливість, коливання настрою, сухість слизових, нетримання сечі, суглобовий біль, зниження працездатності у жінок, які багато народжували, зявляються на 2,1±0,2 року раніше, порівняно з жінками, кількість пологів у яких не перевищує 1-2. Сумарна частота клімактеричних порушень у жінок, які багато народжували, складає 69,0 % з переважанням нейро-вегетативної симптоматики (86,7 %); обмінно-ендокринних (76,7 %) і психоемоційних порушень (70,0 %). У порівняльному аспекті скарги жінок, які народжували багато, на підвищений АТ були в 1,2 разу частіше, на зябкість і озноби - в 1,2 разу, парестезії в 2 рази, сухість шкіри - в 1,4 разу, втомленість - в 2 рази, зайва вага - в 1,1 разу, мязовий і суглобний біль - в 1,4 разу, сухість і свербіж у піхві - в 1,2 разу, неуважність і послаблення памяті - в 2,1 разу частіше, ніж у жінок, які народжували мало. Використання удосконаленої методики корекції клімактеричних порушень у жінок, які багато народжували, дозволяє через 3 місяці значно покращити загальне самопочуття, настрій, підвищити життєвий тонус, змінити емоційний стан з формуванням позитивних реакцій на події, що відбуваються, покращити якість життя, знизити частоту нейровегетативних (в 2,1 разу) і урогенітальних порушень (в 2,3 разу), а також підвищити працездатність (в 1,9 разу).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування необхідності і можливості зниження частоти клімактеричних порушень у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення основних клініко-функціональних, біохімічних, ендокринологічних и мікробіологічних змін, а також удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних заходів.
1. Основні прояви клімактеричних розладів: приливи, пітливість, коливання настрою, сухість слизових, нетримання сечі, суглобовий біль, зниження працездатності у жінок, які багато народжували, зявляються на 2,1±0,2 року раніше, порівняно з жінками, кількість пологів у яких не перевищує 1-2.
2. Сумарна частота клімактеричних порушень у жінок, які багато народжували, складає 69,0 % з переважанням нейро-вегетативної симптоматики (86,7 %); обмінно-ендокринних (76,7 %) і психоемоційних порушень (70,0 %). Серед різних форм клімактеричних порушень частіше зустрічається ускладнена (56,7 %), у порівнянні з неускладненою (33,3 %) і атиповою (10,0 %).
3. В структурі клімактеричних розладів у жінок, які багато народжували, переважають середньо-тяжкі нейро-вегетативні (50 %), обмінно-ендокринні (40,0 %) і психоемоційні (36,7 %) порушення, у порівнянні з легкими (30,0 %, 33,3 % і 36,7 %) і тяжкими проявами (20 %, 26,7, 6,7 % відповідно).
4. У порівняльному аспекті скарги жінок, які народжували багато, на підвищений АТ були в 1,2 разу частіше, на зябкість і озноби - в 1,2 разу, парестезії в 2 рази, сухість шкіри - в 1,4 разу, втомленість - в 2 рази, зайва вага - в 1,1 разу, мязовий і суглобний біль - в 1,4 разу, сухість і свербіж у піхві - в 1,2 разу, неуважність і послаблення памяті - в 2,1 разу частіше, ніж у жінок, які народжували мало.
5. Урогенітальні розлади у жінок, які багато народжували, зустрічаються в 76,7 % випадків з переважанням нетримання сечі при напрузі (50,0 %), цисталгії і дизурії (40,0 %), полакіурії і ніктурії (36,7 %), позивів до сечовипускання при ненаповненому сечовому міхурі (гіперрефлексія - 36,7 %), а також неповного спорожнення сечового міхура (13,3 %) і нестерпних позивів при напрузі (3,3 %), 6. Клімактеричні порушення жінок, які багато народжували, розвиваються на фоні значного зниження естрадіолу і збільшення фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів. Дисметаболічні порушення характеризуються підвищенням загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів, загальних ліпідів та зниженням ліпопротеїдів високої щільності.
7. Використання удосконаленої методики корекції клімактеричних порушень у жінок, які багато народжували, дозволяє через 3 місяці значно покращити загальне самопочуття, настрій, підвищити життєвий тонус, змінити емоційний стан з формуванням позитивних реакцій на події, що відбуваються, покращити якість життя, знизити частоту нейровегетативних (в 2,1 разу) і урогенітальних порушень (в 2,3 разу), а також підвищити працездатність (в 1,9 разу). Через 6 і більше місяців покращується стан шкіри (підвищуються еластичність і тургор), колір обличчя і стан молочних залоз (зменшується дряблість і нормалізується форма залоз).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. ЗГТ у жінок, які багато народжували, слід використовувати диференційовано, з урахуванням індивідуального спектру клімактеричних розладів і соматичної патології у поєднанні з метаболічною терапією.
2. Перед призначенням ЗГТ і конкретного препарату з кожною пацієнткою необхідно проводити бесіду з розясненням мети терапії, очікуваних позитивних результатів, можливих ускладненнях і побічних ефектах. Кожна обстежена має можливість ставити питання і припинити терапію у будь-який момент за власним бажанням.
3. З метою контролю за проведением ЗГТ необхідно проводити загальне і гінекологічне дослідження, УЗД органів малого тазу, зважування, оцінку індексів менопауз, дослідження гормонів і ліпідного спектру, каріопікнотичний індекс і РН-метрію. Через 6 і 12 місяців здійснювати розширену кольпоскопію, цитологічне дослідження мазків з шийки матки і аспіраційну біопсію ендометрія, через 12-18 місяців - рентгенографію хребта.
Список литературы
1. Дубинец-Попова С. В. Особенности климактерических нарушений у многорожавших женщин / С. В. Дубинец-Попова // Зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П. Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 5. - С. 204-209.
2. Дубинец-Попова С. В. Взаимосвязь патологии эндометрия в пременопаузальном периоде и функции щитовидной железы у многорожавших женщин / С. В. Дубинец-Попова // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики : зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2009. - Вип.16. - С. 87-92.
3. Баскаков П. Н. Коррекция климактерических нарушений у многорожавших женщин / П. Н. Баскаков, С. В. Дубинец-Попова // Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 31-34 (Набір клінічного матеріалу та підготовка статті до друку).
4. Дубинец-Попова С. В. Климатерические нарушения у многорожающих женщин / С. В. Дубинец-Попова // Тезисы докладов науч.-практ. конф. “Актуальные аспекты перинатальной медицины”, (Киев, 19 декаб. 2006 г.). - Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 4. - С. 195.