Взаємозв"язок показників фізичної підготовленості і функціонального стану систем організму студентів за час навчання. Впровадження програми самостійних оздоровчих занять фізичними вправами в навчально-виховний процес вищих технічних закладів освіти.
Аннотация к работе
Характеризуючи сутність поняття "фізичне здоровя" більшість авторів розуміють його як рівень фізичного стану організму, в основі якого лежить фізична підготовленість, оптимальний функціональний стан серцево-судинної системи як універсальний індикатор адаптаційних можливостей цілісного організму (І.В. Враховуючи кризовий стан економіки, культури, освіти, медицини, фізичне виховання і спорт лишаються одними з небагатьох напрямків діяльності вищих закладів освіти, за якими можна реально здійснювати як виховну роботу, так і управління здоровям студентів. Зацікавлене ставлення суспільства до фізичної культури і спорту у вищих закладах освіти потребує знань оздоровчих аспектів навчального процесу з фізичного виховання, які ґрунтуються на врахуванні морфофункціональних можливостей, вихідного рівня фізичної підготовленості, особливостях захворюваності студентів, специфіці майбутньої професійної діяльності і т.ін. Наукове обґрунтування і розробка диференційованих, модифікованих методик фізичного виховання студентів, що освоюють технічні спеціальності, сприятиме поліпшенню їх фізичного стану, яке включатиме як підвищення рівня фізичної підготовленості, так і зміцнення здоровя, покращенню розумової працездатності і резистентності організму до впливу патогенних факторів довкілля. Зясувати сутність сучасних технологій фізичного виховання у вузі і шляхи розвитку оздоровчого напрямку фізичного виховання у вищих закладах освіти.Огляд літератури відображає: роль фізичної культури у формуванні здорового способу життя і збереженні здоровя; погіршення стану здоровя сучасної популяції студентів і задачі фізичного виховання по його зміцненню; методологію розвитку і технологію впровадження його елементів у фізичне виховання у вищих навчальних закладах освіти. У другому розділі "Методи та організація дослідження" описано методи дослідження: теоретичні - аналіз та узагальнення наукової літератури з питань оздоровчого впливу фізичної культури, стану здоровя студентства і шляхів керування ним в світлі сучасної концепції фізичного виховання у вищих закладах освіти; емпіричні - опитування, анкетування; тестування для визначення рівня фізичної підготовленості; медико-біологічні - антропометричні, фізіометричні вимірювання показників здоровя; педагогічний експеримент - констатуючий, формуючий, контрольний; методи математичної обробки даних. Перший етап (1997-1998рр.) - аналітико-констатуючий, включав вивчення науково-методичної, психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної літератури, обґрунтування проблеми дослідження, формування робочої гіпотези, мети і задач дослідження, вивчення педагогічного досвіду організації занять оздоровчого спрямування, фізичного виховання у вищих закладах освіти. студент організм фізичний оздоровчий Третій розділ "Фізичний стан студентів вищого технічного закладу освіти і фактори, що на нього впливають" містить матеріали комплексного вивчення фізичного стану студентів, який включав оцінку рівня фізичної підготовленості, стану здоровя (фізичний розвиток, функціональний стан провідних систем організму, захворюваність), соціологічне дослідження ставлення до занять фізичною культурою і способу життя студентів, кореляційний аналіз впливу рівня фізичної підготовленості на стан здоровя студентів. Таким чином, фізична підготовленість студентів технічного вузу характеризується низьким загальним рівнем, відсутністю стійкої тенденції до підвищення Дослідження стану здоровя студентів виявило, що переважна більшість (до 97%) мають середній, вищий за середній і високий рівні фізичного розвитку, відставання розвитку встановлено лише у 13%, однак 56% юнаків і 47% дівчат мають дефіцит маси тіла, відповідно 35% і 14,5% - її надлишок, тобто дуже висока питома вага осіб з дисгармонійним розвитком.Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що одним з фундаментальних принципів фізичного виховання є принцип оздоровчого спрямування. Накопичені за останні 15-20 років дані свідчать про зростання захворюваності серед студентів, що обумовило пошуки нових напрямків в теорії і практиці фізичного виховання, посилення його оздоровчої спрямованості. Очевидно, що оздоровчі програми для студентів ВЗО різного профілю повинні базуватися на комплексному вивченні особливостей фізичного стану студентів, їх способу життя, мотивації щодо занять фізичною культурою і специфіки вищих закладів освіти. Рівень фізичної підготовленості студентів технічного університету є низький і в динаміці навчання як у юнаків, так і у дівчат не підвищується. Параметри використаних показників фізичної підготовленості свідчать про зниження протягом навчання кардіореспіраторної витривалості, аеробної та анаеробної продуктивності організму.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що одним з фундаментальних принципів фізичного виховання є принцип оздоровчого спрямування. Накопичені за останні 15-20 років дані свідчать про зростання захворюваності серед студентів, що обумовило пошуки нових напрямків в теорії і практиці фізичного виховання, посилення його оздоровчої спрямованості. Очевидно, що оздоровчі програми для студентів ВЗО різного профілю повинні базуватися на комплексному вивченні особливостей фізичного стану студентів, їх способу життя, мотивації щодо занять фізичною культурою і специфіки вищих закладів освіти.
2. Рівень фізичної підготовленості студентів технічного університету є низький і в динаміці навчання як у юнаків, так і у дівчат не підвищується. Параметри використаних показників фізичної підготовленості свідчать про зниження протягом навчання кардіореспіраторної витривалості, аеробної та анаеробної продуктивності організму.
3. В динаміці навчання знижуються функціональні можливості мязової, дихальної і серцево-судинної систем. Рівень фізичного здоровя нижчий за середній, індекс фізичного стану знижується і досягає критичної межі. Понад 72% студентів мають хронічні захворювання, з них 35% становлять хвороби ендокринної системи і обміну речовин і 38% - хвороби нервової системи і органів чуття.
4. Фізичний стан дівчат-студенток за рядом ознак (рівень і гармонійність фізичного розвитку, функціональний стан основних систем організму і його резервні можливості, рівень захворюваності і фізичної підготовленості) нижчий, ніж у юнаків-студентів.
5. Факторами негативного впливу на фізичний стан студентів є низька мотивація щодо занять фізичною культурою, підпороговий рівень рухової активності (до 80%), відсутність спеціальних знань, зокрема щодо засобів підтримання і контролю фізичного стану, здорового способу життя.
6. Загальний рівень фізичної підготовленості в найбільшій мірі залежить від функціонального стану серцево-судинної системи (значення коефіцієнтів кореляції з її окремими показниками в межах r= -0,522-0,759).
7. Корекція і підвищення фізичного стану студентів у вищих технічних закладах освіти можливі шляхом оптимізації оздоровчої роботи, яка поєднує часткову корекцію змісту регламентованих занять (в обсязі 10% навчальних годин) і самостійні заняття із загальної і спеціальної підготовки у індивідуальних, групових, факультативних організаційних формах. Найефективнішими в оздоровчому тренуванні виявилися рівномірний, повторний, перемінний, ігровий і змагальний методи. При організації самостійних занять критеріями диференційованого підходу є рівень фізичної підготовленості, стан здоровя і стать, які необхідно враховувати при доборі засобів, методів, форм організації занять та дозування навантаження.
8. Впровадження в навчальний процес технічного університету розробленої оздоровчої програми довело її оздоровчу ефективність. Зокрема, підвищились показники фізичної підготовленості, функціонального стану окремих систем організму (результати виконання більшості тестів з вірогідністю р<0,05-0,001), зросла мотивація до занять фізичною культурою та рівень спеціальних знань, що позитивно вплинуло на спосіб життя студентської молоді.
Список литературы
1. Савчук С.А. Фізична підготовленість студентів технічного вищого закладу освіти //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2000. - №16. - С. 49-54.
2. Савчук С.А. Медико-біологічні аспекти організації фізичного виховання студентів технічних спеціальностей //Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах: Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Запоріжжя. - 2000. - С. 15-18.
3. Савчук С.А. Рівень фізичної підготовленості студентів енергоощадного факультету Луцького державного технічного університету //Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. - Вип. 4. - Львів: ЛДІФК. - 2000. - С. 173-175.
4. Савчук С.А. Соціологічне дослідження фізичної культури студентів вищого технічного закладу освіти //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2001. - №1. - С. 13-17.
5. Савчук С.А., Поташнюк Р.З. Характеристика морфофункціональних особливостей організму студентів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2001. - №13. - С. 31-36.
6. Савчук С.А. Особливості взаємозвязку фізичної підготовленості і стану здоровя студентів за час навчання //Концепція розвитку галузі з фізичної виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. - Рівне: "Принт Хауз", - 2001. - С. 310-314.