Забезпечення розвитку фізичних, моральних та інтелектуальних здібностей дітей-інвалідів. Попередження виникнення фізичних, розумових чи сенсорних дефектів. Розробка і адаптація методики корекційного процесу із слабозорими дітьми на заняттях із плавання.
Аннотация к работе
Актуальність дослідження: Законом України "Про фізичну культуру і спорт" (1993), Національною програмою "Діти України" (1996) визначено пріоритети соціальної політики держави щодо забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей-інвалідів. Вирішення цієї проблеми передбачає організацію спеціального навчання, що враховує особливості фізичного розвитку слабозорих дітей та закономірності мобілізації їхніх компенсаторних можливостей в умовах корекційного процесу (Р.М. Дослідження тифлопедагогів показали, що вона не дозволяє людині вільно орієнтуватись у навколишньому середо-вищі, зводить до мінімуму рухову активність, викликає відхилення у фізичному та психічному розвитку (Л.С.Вавіна, Т.О.Власова, М.І.Земцова, Л.Ф.Касаткін, Б.І.Коваленко, Ю.О.Кулагін, В.О.Кручінін, В.С.Свердлов, Є.П.Синьова, В.М.Синьов, Б.В.Сермєєв, Л.І.Солнцева, Б.Г.Шеремет, М.Д.Ярмаченко). Корекція фізичного розвитку слабозорих дітей віком 7-10 років на етапі початкової спортивної підготовки з плавання має пріоритетне значення. Недостатня розробленість проблеми активізації фізичного розвитку, рухової активності, рухових якостей обумовили вибір теми дослідження: "Корекція фізичного розвитку слабозорих дітей засобами плавання".У першому розділі дисертації - "Слабозорі діти у сучасній системі соціальних відношень" - зроблено аналіз науково-літературних джерел з досліджуваної проблеми, систематизовано наукові дані з проблеми корекції фізичного розвитку дітей із частковою втратою зору. При розгляді показників фізичного розвитку дітей з порушенням зору виявлено, що вони поступаються дітям з нормальним зором у відтворенні часових і просторових ознак руху у всіх вікових групах. За рівнем фізичного розвитку рухових якостей (сила, швидкість, гнучкість, спритність), здібності до виконання різноманітних рухових дій (біг, стрибки, метання) слабозорі діти значно відстають від зрячих (Р.М. У другому розділі - "Вивчення особливостей фізичного розвитку і функціонального стану організму слабозорих дітей молодшого шкільного віку" - визначено рівень фізичного розвитку на етапі констатуючого експерименту. При навчанні техніки плавання й розвитку рухових якостей слабозорих дітей пропонували такі методи і прийоми навчання: активізація чуттєвого досвіду, знань; визначення завдань майбутньої діяльності; формування уяви про обєкт діяльності на основі опанування способами, прийомами і порядком перцептивних дій; засвоєння дітьми нового навчального матеріалу на основі опанування способами і прийомами розумових дій; одержання даних про якість засвоєння дітьми знань і навчально-пізнавальних дій шляхом активізації їхньої відтворюючої діяльності; систематизації нових знань; активізація навчально-пізнавальної діяльності з метою формування способів і прийомів системного використання збережених органів чуття; інтелектуалізація навчально-пізнавальної діяльності з метою підвищення рівня усвідомлення дій і осмислення безпосереднього чуттєвого досвіду; інтеграція засобів педагогічного впливу з метою формування у слабозорих дітей цілісної і системної уяви про предмети і явища оточуючого середовища; стимуляція предметно-практичної діяльності.У віці 7 років діти з частковим порушенням зору мають дефіцит маси тіла 30,7% і більше, в той час, як у зрячих він становить 13,3%-20%. Під впливом систематичних занять плаванням у всіх дітей з порушенням зору відбулися зміни показників варіаційної пульсометрії, які відображають зростання переваги парасимпатичних впливів на серце: збільшується МО, ? При порівняльному аналізі розвитку рухових якостей у віці 7-10 років діти з порушенням зору відставали: І. У координації рухів - у точності: при сприйманні рухів (ТСР) кількість помилок із переоцінкою зменшується і становить у віці 9-10 років у хлопчиків до 33,3%, у дівчаток до 30,3%; при сприйманні часу (ТСЧ) розбіжності між хлопчиками з порушенням зору і дівчатками досягали у 9-10 років 46,6%; при сприйманні простору (ТСП) найбільші зміни виявлені між хлопчиками і дівчатками 9-10 років: до 20%; при сприйманні заданого руху (ТСЗР) у 7 років слабозорі хлопчики відставали від зрячих до 43%, дівчатка в 9-10 років - до 32,3%. У швидкості: - до 10 років частота рухів правої руки в слабозорих хлопчиків збільшилася на 15, у дівчаток - на 12,4 у порівнянні з дітьми семи років.Соціально-психологічна реабілітація сліпих інвалідів, які займаються плаванням: 3б. наук. пр. Соотношение компонентов соревновательной деятельности у пловцов высокой квалификации // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві: 3б. наук. пр. Психофізичний розвиток сліпих дітей молодшого шкільного віку, які займаються плаванням // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві: 3б. наук. пр. Адаптация диагностических методик для отбора слабовидящих детей в группу начальной подготовки по плаванию // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: 3б. наук. пр . Уровень физической работоспособности у слабовидящих детей в
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
Вывод
1. Часткова втрата зору негативно позначається на фізичному розвитку дітей молодшого шкільного віку. Характерною особливістю фізичного розвитку слабозорих дітей є те, що вони відставали від зрячих однолітків в окружності: стегна - на 19%; гомілки від 7,9 до 13,2%; плеча від 7,1% до 19,9%; у показниках ЖЄЛ на 35% .
У віці 7 років діти з частковим порушенням зору мають дефіцит маси тіла 30,7% і більше, в той час, як у зрячих він становить 13,3%-20%. Серед слабозорих недостатня кількість гармонійно розвинених дітей була в групі хлопчиків 7-ми років (61,4%). Частіше це мало місце у восьмирічних дівчаток - 70,8%. За показниками ОГК 41% слабозорих дітей мали дисгармонійність у розвитку, у зрячих вона складала 23,3%.
При зіставленні маси тіла, окружності грудної клітини та довжини тіла у семирічних слабозорих дітей гармонійний розвиток мали 61,4% і 60,1%. Значна кількість дисгармонійно розвинених дітей була серед дівчаток 7-ми років (39,7%).
2. У діяльності серця у дітей з частковим порушенням зору у стані спокою переважає парасимпатична регуляція. Після виконання фізичного навантаження спостерігався виражений вплив ЦНС на функцію серцевого автоматизму і недостатні компенсаторно-пристосувальні реакції організму до цього навантаження. Під впливом систематичних занять плаванням у всіх дітей з порушенням зору відбулися зміни показників варіаційної пульсометрії, які відображають зростання переваги парасимпатичних впливів на серце: збільшується МО, ? X, зменшується АМО та ІН.
Дослідження фонової біоелектричної активності головного мозку в слабозорих і зрячих плавців показало наявність у них індивідуально різноманітної картини прояву біоритмів. У зрячих плавців домінує альфа-ритм, правильно розподілений, симетричний, із частотою 9-11 коливань на секунду, амплітудою в межах 30-80 мікровольт, індексом від 75 до 97%. У плавців з порушенням зору домінує альфа-ритм, неправильно розподілений, асиметричний, перекручений повільною активністю в ритмах дельта і, бета-хвиль. У ряді випадків домінує поліритмічна, дифузійна, низькоамплітудна активність у ритмах дельта, тета, бета - 1, бета - 2 хвиль.
Ритмічна фотостимуляція у зрячих плавців супроводжувалася засвоєнням ритму в діапазоні 2-32 коливань на секунду, найбільше вираженим по вертексній лінії. У різних ділянках головного мозку відзначалися пароксизмальні спалахи тета - 7 хвиль з амплітудою до 36 мкв і ін.
Тригерна фотостимуляція викликала у слабозорих плавців зниження по амплітуді фонової активності, або її посилення, поява реакції по типу викликаних відповідей, поряд із виникненням ритму бета - 1, частотою 16 коливань на секунду, амплітудою до 15 мкв, гноблення альфа-ритму і посилення повільної активності в ритмі тета - 7 хвиль, амплітудою до 26 мкв, посилення тета-хвиль амплітудою до 32 мкв, поява спалаху тета 6-7 хвиль.
3. При порівняльному аналізі розвитку рухових якостей у віці 7-10 років діти з порушенням зору відставали: І. У координації рухів - у точності: при сприйманні рухів (ТСР) кількість помилок із переоцінкою зменшується і становить у віці 9-10 років у хлопчиків до 33,3%, у дівчаток до 30,3%; при сприйманні часу (ТСЧ) розбіжності між хлопчиками з порушенням зору і дівчатками досягали у 9-10 років 46,6%; при сприйманні простору (ТСП) найбільші зміни виявлені між хлопчиками і дівчатками 9-10 років: до 20%; при сприйманні заданого руху (ТСЗР) у 7 років слабозорі хлопчики відставали від зрячих до 43%, дівчатка в 9-10 років - до 32,3%.
ІІ. У швидкості: - до 10 років частота рухів правої руки в слабозорих хлопчиків збільшилася на 15, у дівчаток - на 12,4 у порівнянні з дітьми семи років. У зрячих однолітків - відповідно на 17,6 і 12,3 рухів;
- діти з порушенням зору до 10 років за частотою рухів правої ноги відставали на 23-28%;
- у 7 років відставання в руховій реакції слабозорих хлопчиків у порівнянні зі зрячими становило 21,3%.
- у бігу на 300 м виявлена різноманітна швидкість бігу між слабозорими і зрячими дітьми. Швидкість бігу слабозорих школярів більш низька у усіх вікових групах. Відставання слабозорих у бігу на 30 метрів у порівнянні зі зрячими становила від 13 до 21,8%.
ІІІ. У силі: розгиначів плеча між слабозорими і зрячими дітьми розходжень не виявлено; розгиначів тулуба - слабозорі хлопчики переважали дівчаток від 10,9 до 12,6 кг; у віці 8 років відставання у силі слабозорих дітей порівняно зі зрячими становило 6-8%. До 10 років в силі розгиначів плеча слабозорі відставали на 12,5% від показників зрячих дітей.
IV. У швидкісно-силових якостях: - у стрибку в довжину з місця показники хлопчиків восьми років з порушенням зору нижчі нж у зрячих на 12,1 - 12,4%, у дівчаток на 10 - 11,9%;
- у метанні набивного мяча і стрибках вгору різниця в 10 років між слабозорими і зрячими дітьми становила 17,5%.
V. У статичній витривалості: - розбіжності в показниках витривалості у зрячих коливалися від 2,0 до 10,1 сек, у слабозорих - від 1,9 до 10,5 сек;
- витривалість розгиначів гомілки зрячих становила від 0,9 до 10,3 сек.
VI. У витривалості під час бігу різноманітної інтенсивності: - показники витривалості дітей з порушенням зору відставали від зрячих дітей (від 10 до 25%) у всіх вікових групах і при виконанні роботи будь-якої інтенсивності.
VII. У фізичній працездатності і системі кисневого забезпечення: - слабозорі відстають від зрячих за основними чинниками діяльності кардіо-респіраторної системи. У зрячих з 7 до 10 років вірогідно вище МПК, МПК/кг, О2 - пульс, PWC150 "межа витривалості".
4. Корекція фізичного розвитку, рухових якостей, фізіологічного стану організму слабозорих дітей на етапі початкової спортивної підготовки з плавання базувалася на засадах реалізації основних принципів загального і спеціального навчання.
На етапі початкової спортивної підготовки з плавання зі слабозорими дітьми заняття доцільно проводити 2-3 рази на тиждень тривалістю 45-60 хвилин. Річний обсяг роботи склав 80-85 годин, із них на воді - від 60 до 85 годин. Значний обсяг плавального навантаження має складати робота анаеробної спрямованості від 68 до 75 годин. На етапі навчального експерименту вона збільшилась до 111 годин.
Навчання техніки спортивних засобів плавання і розвитку рухових якостей дітей з порушенням зору поєднується з корекцією вторинних порушень фізичного розвитку, пізнавальної діяльності, просторового орієнтування, мовлення, із спеціальними заняттями, спрямованими на затримку подиху тривалістю до 50% від максимальної затримки.
При цьому використовуються такі методичні прийоми: цілеспрямовано обстежити обєкти рухів плавця - майстра спорту з плавання; розібрати обєкт на частини: рухи рук, ніг, голови, тулуба, подихи; виділити структуру рухів, співвіднести їх частини; виявити особливості кожної і обєднати частини в ціле. Ефективною організаційною формою їх реалізації є гра.
5. Під час розвитку рухових якостей використовуються структурно-логічні схеми, зображення техніки різноманітних засобів плавання, комплекси спеціальних, підготовчих і загальнорозвивальних вправ, таблиці, слайди. Вони різнилися за просторовими властивостями зображення: контурні і силуетні, площинні й обємні; за ступенем складності - прості і складні, предметні і сюжетні; за ознаками кольору - чорно-білі і гетерохромні; за формою художнього вираження - малюнок (графіка) і картина (живопис). Спеціальна увага звертається на формування топографічних уявлень: (схема, розташування доріжок, тумбочок, душових, сходів).
Результати експериментального навчання слабозорих дітей молодшого шкільного віку перевірялися шляхом проведення контрольних замірів: "занурення", "поплавець", "видихи", "ковзання на спині", "ковзання на грудях".
Дітям молодшого шкільного віку з порушенням зору рекомендується на початковому етапі спортивної підготовки засіб "кріль на спині" із наступним вивченням засобу плавання "кріль на грудях".
6. Експериментальні заняття з плавання впливали на корекцію фізичного розвитку, рухових якостей, функціонального стану організму дітей: показники довжини тіла у хлопчиків експериментальної групи зросли на 2,2%, у контрольної - на 1,3%; маса тіла слабозорих хлопчиків збільшилася на 6,5%, у контрольних групах слабозорих і зрячих відповідно на 5,7% і 3,8%; окружність грудної клітини на вдиху в слабозорих хлопчиків експериментальної групи зросла на 5,7% порівняно з контрольною групою зрячих хлопчиків (4,8%); показники обсягу грудної клітини в момент паузи досягли в слабозорих хлопчиків експериментальної групи 68 см, у контрольній групі - 6,5 см. Розбіжності становили відповідно 5,5% і 1,3%. Обсяг грудної клітини на видиху в експериментальній групі дівчаток збільшився на 2,2% порівняно з контрольною групою (0,4%). Зрячі дівчатка випереджали слабозорих однолітків.
7. Рівень розвитку швидкісних і швидкісно-силових якостей слабозорих хлопчиків експериментальної групи під час бігу на 3х10 метрів поліпшився в середньому на 7,3%, у контрольній групі - на 3,3%. Під час бігу на 30 метрів у хлопчиків з порушенням зору результат поліпшився на 3% в експериментальній і на 3,7% у контрольній групах. Дівчатка з порушенням зору відставали від показників зрячих однолітків відповідно на 13,3% і 13,1%.
8. Під впливом корекційних занять з плавання на етапі початкової спортивної підготовки у слабозорих дітей молодшого шкільного віку змінилися показники кардіо-респіраторної системи: ЧД знизилася з 33 до 26 дихальних рухів у хвилину; ЖЄЛ збільшилася на 344 мм; МВЛ збільшилася на 16,7% і, досягла 45 л/хв; затримка подиху на вдиху досягла у хлопчиків 26 сек, і збільшилась від 27,4% до 28,5%, у дівчаток - відповідно на 16сек і 22,5%; ЧСС зменшилося з 89 уд/хв до 83 уд/хв; фізична працездатність підвищилася на 41,8 кг/хв.
9. Результати навчального експерименту підтверджують доцільність та ефективність застосування плавання як засобу для корекції фізичного розвитку, рухових якостей, підвищення фізичної працездатності і поліпшення функціональних можливостей організму у слабозорих дітей. Проблема корекції фізичного розвитку цієї категорії дітей має багатоаспектний характер і може бути розвязана за умови врахування вікових, індивідуальних особливостей фізичного розвитку слабозорих дітей та їхньої пізнавальної діяльності. Потребує подальшого розвязання і проблема підготовки та перепідготовки спеціалістів з фізичної реабілітації дітей-інвалідів. Існує також необхідність у налагодженні більш тісної міжнародної співпраці у розробці фізіологічних механізмів взаємовпливів рухових якостей на заняттях з плавання в інших категорій дітей, у томі числі й у дітей зі складною структурою дефекту.