Встановлення та аналіз основних механізмів найтиповіших дислексичних помилок у молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення. Виявлення та характеристика стійких специфічних помилок під час читання молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення.
Аннотация к работе
Водночас, варто зазначити, що організація навчального процесу в школах для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) вже відбувається за спеціальними програмами для молодших класів («Українська мова», 2005, 2006), які створені у відповідності до Концепції мовної освіти в Україні (2001), Державного стандарту початкової загальної освіти дітей з порушеннями психічного та (або) фізичного розвитку з української мови (2005). Одна з вагомих причин ускладнення досягнення оптимальної ефективності навчального процесу в такому типі шкіл полягає в недостатньому рівні оволодіння учнями писемним мовленням, яке є основою для засвоєння шкільних знань (Т.А. Читання, як відомо, є одним із важливіших компонентів писемного мовлення, а відхилення в його формуванні перешкоджають успішному опануванню предметів мовного циклу. Для правильної організації процесу навчання надзвичайно важливо своєчасно виявити ці порушення, точно визначити їх диференційні ознаки, а також поглиблено вивчити механізми їх утворення та прояви. Спільні особливості прояву дефекту за умови різних первинних аномалій мовленнєвого розвитку, є визначальними для створення методичних систем, а організація всього педагогічного процесу в школах для дітей з ТПМ відбувається з позицій системного підходу, який передбачає взаємоповязане формування фонетичних, фонематичних і лексико-граматичних компонентів мовлення (М.В.У першому розділі - «Сучасні погляди на процес читання в структурі писемного мовлення» - проаналізовано стан досліджуваної проблеми у науковій літературі, практику роботи щодо подолання порушень читання та визначено концепцію дослідження; представлено аналіз сучасних поглядів на процес читання в структурі писемного мовлення (В.А. Теоретичний аналіз наукових праць зарубіжних та вітчизняних досліджень дав підстави для висновків, що читання є однією зі складних та значущих форм психічної діяльності людини, яка виконує психологічні та соціальні функції, відтак закономірно, що вивчення цього виду діяльності відбувається всебічно (структура та функції, оволодіння читанням як навичкою; роль читання у навчанні та вихованні тощо). Відповідно до окресленої мети було розроблено методику констатувального експерименту, що передбачала визначення стану сформованості навички читання, виявлення помилок у читанні молодших школярів із ТПМ, визначення їх характеру, поширеності та стійкості. Аби виявити весь комплекс можливих порушень читання у молодших школярів із ТПМ, було перевірено навичку читання в різних умовах: читання тексту з настановою на швидкість; читання спеціально дібраних слів, різних за акустико-артикуляційною складністю; читання літер в алфавітному та в довільному порядку. Детальний кількісний аналіз обстеження зорових і слухових операцій та функцій, усного мовлення та мисленнєвої діяльності учнів з тяжкими порушеннями мовлення та дислексією (ТПМ Д) дав змогу виділити чітку групу дислексичних помилок та відмежувати їх від еволюційних, спричинених затримкою мовленнєвого розвитку, простежити вплив звуковимови на читання та співвіднести відповідним чином помилки, виявити ланцюжок механізму дислексії (встановити пряму кореляцію між дислексичними помилками різного типу та недостатньо сформованими операціями і функціями, відповідно до порушення певної аналізаторної системи на провідному рівні), співвіднести особливості прояву різних дислексичних помилок із конкретними мовленнєвими порушеннями.Теоретичний аналіз психолінгвістичної, нейропсихологічної, психолого-педагогічної літератури свідчить про значний інтерес науковців і практиків до процесу читання у структурі писемного мовлення, розвитку передумов читання в онтогенезі, формування навички читання в умовах нормального мовленнєвого розвитку та особливостей опанування навички читання дітьми з порушеннями мовлення. Встановлено, що у вивченні проблеми дислексій у молодших школярів із ТПМ недостатньо враховуються найбільш вагомі для практики аспекти структури читання. Вивчення стану сформованості навички читання дало змогу виділити різні типи помилок, визначити особливості їх прояву, а також тенденції прямого та зворотного розвитку в читацькій діяльності молодших школярів із ТПМ, що свідчить про наявність дислексій у значної частини учнів молодших класів.
План
Основний зміст
Вывод
1. Теоретичний аналіз психолінгвістичної, нейропсихологічної, психолого-педагогічної літератури свідчить про значний інтерес науковців і практиків до процесу читання у структурі писемного мовлення, розвитку передумов читання в онтогенезі, формування навички читання в умовах нормального мовленнєвого розвитку та особливостей опанування навички читання дітьми з порушеннями мовлення.
2. Встановлено, що у вивченні проблеми дислексій у молодших школярів із ТПМ недостатньо враховуються найбільш вагомі для практики аспекти структури читання. Вибірковість у вивченні окремих складових під час діагностики та у процесі корекції порушень писемного мовлення значно збіднює та знижує ефективність роботи щодо їх подолання. Під час дослідження розроблено алгоритм визначення механізмів дислексичних помилок у молодших школярів із ТПМ з урахуванням ієрархічної послідовності компонентів психологічної структури читання.
3. Вивчення стану сформованості навички читання дало змогу виділити різні типи помилок, визначити особливості їх прояву, а також тенденції прямого та зворотного розвитку в читацькій діяльності молодших школярів із ТПМ, що свідчить про наявність дислексій у значної частини учнів молодших класів.
4. Встановлено ступінь кореляції дислексичних помилок з особливостями розвитку усного мовлення, - з одного боку, та своєрідністю функціонування аналізаторних систем, що обслуговують процес читання, - з другого. На цій основі виявлено, що природа дислексичних помилок (замін, пропусків, додавань) повязана із недостатністю різних за рівнем розвитку зорових функцій (починаючи або з більш низького, що характеризується результатами виконання завдань на абстрактному матеріалі, або з більш високого рівня, що проявляється на матеріалі графем), слухових функцій (сприймання, уваги, памяті, контролю) та фонематичних процесів (починаючи з перцептивного рівня сприймання в одних випадках, чи рівня уявлень, фонематичного аналізу, - в інших), зниження та особливості функціонування яких розкривають своєрідність механізмів дислексії у молодших школярів із ТПМ.
5. Розроблено та експериментально перевірено ефективність диференційованої корекційної методики з подолання найтиповіших дислексичних помилок у молодших школярів із ТПМ. Результативність корекційного впливу з подолання таких порушень забезпечується урахуванням виявлених механізмів помилок; використанням найзбереженіших аналізаторних систем; вибором основних напрямів навчання, які передбачають формування слухових і зорових функцій та операцій з урахуванням їх ієрархічної складності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспектива подальшого дослідження полягає в організації попереджувального навчання дітей з ТПМ дошкільного віку.
Список литературы
1. Меліченко В. М. До проблеми порушення процесу читання в учнів молодших класів шкіл для дітей з ТВМ / В. М. Меліченко // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / [за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка]. - К., 2005. - Вип. 6. - С. 382-384.
2. Меліченко В. М. Стан сформованості навички читання в учнів молодших класів шкіл для дітей з ТПМ / В. М. Меліченко // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / [за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка]. - К., 2006. - Вип. 8, т. 2. - С. 229-232.
3. Меліченко В. М. Теоретичні засади вивчення порушень читання у молодших школярів з ТПМ / В. М. Меліченко // Дефектологія. - 2006. - № 4. - С. 4-5.
4. Меліченко В. М. Аналіз сформованості навички читання в учнів молодших класів спеціальної школи для дітей з ТПМ / В. М. Меліченко // Теорія і практика сучасної логопедії : зб. наук. праць. - К. : Актуальна освіта, 2006. - Вип. 3. - С. 55-62.
5. Меліченко В. М. До питання вивчення механізмів читання молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення / В. М. Меліченко // Теорія і практика сучасної логопедії : зб. наук. праць. - К. : Актуальна освіта, 2007. - Вип. 4. - С. 88-91.
6. Меліченко В. М. Основні напрямки діагностики стану сформованості психічних функцій та операцій у молодших школярів з ТПМ / В. М. Меліченко // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / [за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка]. - К., 2008. - Вип. 10. - С. 212-219.
7. Меліченко В. М. Основні напрямки методики вивчення механізмів рецептивної діяльності молодших школярів з ТПМ / В. М. Меліченко // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі : наук.-метод. зб. / [за ред. В. В. Засенка]. - К., 2009. - Вип. 11. - С. 175-180.