Проблеми формування кордонів етнічних українських земель у XVIII ст. за допомогою методологічного інструментарію історичної картографії. Аналіз історичних аспектів суспільних, політичних та територіальних реформувань царського уряду щодо Гетьманщини.
Аннотация к работе
Акцент зроблено на історичних аспектах суспільних, політичних та територіальних реформувань царського уряду, які були спрямовані на обмеження автономного статусу Гетьманщини та соціальних прав українців. етнічний кордон гетьманщина На сучасному етапі суспільно-політичного розвитку, в звязку з надто напруженою міжнародною ситуацією, що склалася навколо і в самій Україні, насамперед через загрозу її територіальній цілісності й економічній незалежності як соборної країни (в першу чергу з боку "північного сусіда"), в черговий раз загострилася проблема історичного формування етнічних земель і державних кордонів її народу. А вже звідси походила і тягнулася, ледь не з XVIII ст., зневага з боку "братів наших старших", мовляв, слід казати і писати не "в Україні" (в розумінні окремішної країни, а "на Україні", тобто на "окраїні" Московської держави). На карті французького вченого Дюваля, видрукований в 1669 р. у Парижі під назвою "Польське королівство та держави, які від нього залежать", окремо визначено Польщу, Московію та Україну. А далі він наголосив: царський уряд стояв "за централізацію, русифікацію і панування над всіма народами в Росії - "народності великоруської", себто - москвинів, що монопольно тільки себе вважали за гідних бути носіями свободи, культури, державності і цивілізації, тому й претендували на панування над всіма народностями, перш за все над Українською".