Створення та правові основи діяльності Європейського Союзу. Історія створення та мета діяльності. Цілі та правова основа науково-технічного співробітництва. Сучасна політика ЄС у сфері наукової діяльності. Україна та ЄС - науково-технічне співробітництво.
Аннотация к работе
Однак європейська дослідна діяльність поступається світовій через розбіжність національних політик щодо науки та досліджень у різних державах-членах ЄС, а також через розпорошеність зусиль у цій галузі.Серед найважливіших причин європейської інтеграції можна виділити наступні: - потреба взаємного порозуміння між країнами, зокрема між Німеччиною та Францією, - потреба миру та безпеки, - сподівання на економічний розвиток та добробут, - утримання економічного та політичного статусу на міжнародній арені. Протягом 1946-1947 рр. формуються основні масові організації федералістського руху: Європейський Союз федералістів, Соціалістичний рух за утворення Сполучених Штатів Європи, Європейський рух, Європейська ліга економічної співпраці. Центральною ідеєю залишається побудова Сполучених Штатів Європи. Країнами-засновниками Ради Європи були: Бельгія, Великобританія, Голландія, Італія, Люксембург, Франція та скандинавські країни. Метою плану була фінансова та технологічна допомога країнам Європи, а умовою її надання було створення спільної комісії, яка мала складатися із представників країн, які отримуватимуть допомогу.Науково-технічна політика була визнана за цих умов як один з найважливіших пріоритетів ЄС. Мета цієї політики до початку 70-х років полягала в сприянні розвитку науково-технічного потенціалу ЄС шляхом організації спільних наукових досліджень та їх координації. В його 41-й ст. йшлося лише про координацію зусиль у професійній освіті, дослідженнях і розповсюдженні знань у галузі сільського господарства [1, с.250 - 251]. Протест.235, що передбачала можливість розширення повноважень ЄС у будь-якій галузі за рішенням Ради міністрів ЄС на основі одноголосності, створювала основу для розповсюдження спільних досліджень поза рамки вугледобувної та металургійної промисловості і ядерної енергетики. З цією метою створюється група експертів для вивчення можливостей розвитку кооперації в галузі наукових досліджень (Комітет з науково-технічної політики). У 80-ті роки, з розвитком НТР та вступом розвинутих країн у постіндустріальний період, акценти пріоритетних напрямків науково-технічного співробітництва змістилися в бік структурної перебудови економік країн - членів ЄС, переливу капіталу в такі галузі, як мікроелектроніка, біоінженерія, виробництво нових матеріалів, телекомунікації тощо.Розробка й впровадження в життя спільної політики країн ЄС у сфері науки і техніки була започаткована ще у 70-ті роки ХХ ст. У 1982 р. була створена Європейська стратегічна програма розвитку інформаційних технологій (ЄСПРІТ), у якій були сформульовані базові принципи політики ЄС в науково-технічній сфері: першорядними є так звані "доконкурентні дослідження", які, базуючись на фундаментальних, безпосередньо трансформувались би у прикладні, стимулюючи інноваційні технології; У цей же час були схвалені "Критерії Райзенхубера", що визначали характер пріоритетних для ЄС досліджень, зокрема: наявність великих витрат, непосильних одній країні; Сьогодні політика ЄС у сфері науково-технічних інновацій визначається, передусім, трьома основними показниками: щорічні витрати на розвиток наукових досліджень і технологічних інновацій складають 4 млрд євро, або 3,7 % бюджету ЄС; Однією із найвпливовіших причин був неналежний рівень фінансування наукових досліджень та технологічних інновацій (у середньому по ЄС цей показник склав близько 2 % ВВП, що становить майже критичну межу, нижче якої починається стагнація й деградація науки й технологій [1]).надати більшого різноманіття і більшої мобільності людським ресурсам: сприяти залученню кадрів з однієї країни до іншої та дослідницьких кіл до індустрії за допомогою європейських дослідницьких грантів, створювати більше робочих місць для жінок та підвищувати їхню роль у дослідженнях, виховувати у молоді потяг до наукової карєри; зробити європейський континент динамічнішим, відкритішим і привабливішим для дослідників та інвесторів через підвищення ролі різних регіонів Європи, інтеграцію наукових спільнот Західної та Східної Європи, формування на континенті клімату, сприятливого для дослідників з решти регіонів світу; Друга група інноваційних показників характеризує винахідницьку діяльність та її фінансову забезпеченість (громадські та приватні витрати на дослідження і розвиток, а також патентування в Європейському патентному бюро й у Патентному офісі США). Водночас Євросоюз лідирує за рівнем підготовки кадрів з вищою освітою для роботи у нових галузях науки і техніки, за рівнем громадських інвестицій у наукові дослідження та за обсягом інвестування досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Договір про Євратом надає ще важливішої ролі розвитку досліджень (у сфері атомної енергії) Стаття 4 покладає відповідальність на Комісію за стимулювання та сприяння відповідним дослідженням у державах-членах і за їх доповнення Дослідницькою та підготовчою програмою Європейської Спільноти з атомної енергії.Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та спі
План
Содержание
Вступ
1. Створення та правові основи діяльності європейського союзу
1.1 Історія створення та мета діяльності Європейського Союзу
1.2 Цілі та правова основа науково-технічного співробітництва в ЄС
2. Сучасна політика єс у сфері наукової діяльності
2.1 Європейська дослідницька рада
2.2 Створення єдиного Європейського дослідницького простору
3. Україна та ЄС - науково-технічне співробітництво
3.1 Прагнення України до повноцінного членства в ЄС
3.2 Науково-технічне співробітництво України та ЄС
3.3 Входження освіти і науки України в європейське інформаційне та освітнє поле