Аналіз стану та діагностика проблем організації праці на підприємстві ТзОВ "Євроком". Теоретико-методологічні основи дослідження поняття поділу та кооперування праці. Закріплення за працівниками окремих операцій для скорочення виробничого циклу.
Аннотация к работе
Поділ і кооперування праці на підприємстві є одним з основних напрямків організації праці на підприємстві і передбачають розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також обєднання працівників у виробничі колективи. Зважаючи на це, удосконалення поділу і кооперування праці є актуальною проблемою в сучасних умовах господарювання. Оскільки організація праці на підприємстві є вкрай складним і затратним процесом, вона має велике значення для ефективності виробництва, а тому потребує системного забезпечення, чіткого регламентування і постійного контролю з боку вищого керівництва. Питання, повязані з розвитком організації праці, знайшли відображення в роботах зарубіжних вчених: А. У сучасних наукових публікаціях з проблем організації праці на підприємствах значна увага приділяється розвитку організації праці в Україні як у теоретичному, так і в практичному аспектах.Поділом праці (або спеціалізацією) називається принцип організації виробництва в господарстві, згідно з яким окрема людина займається виробництвом окремого блага. Спеціалізація праці є поділ видів праці з предмета, яке безпосередньо виражає прогрес продуктивних сил і сприяє йому. Поділ праці всередині підприємства являє собою одиничний поділ праці, до якого конкретно відноситься поділ праці між окремими ланками підприємства (основними і допоміжними цехами, їх ділянками, а також між бригадами, органами управління та обслуговування виробництва), що охоплює різні групи працівників. Мета поділу праці - випуск у встановлені терміни продукції з найменшими затратами праці і матеріальних ресурсів скорочує виробничий цикл, підвищує продуктивність праці в результаті спеціалізації і більш швидкого придбання працівником виробничих навичок і знань. Загальний і приватний поділ праці зумовлює структуру суспільного виробництва, а також виробничі звязки між галузями і підприємствами, а одиничний поділ праці зумовлює виробничу структуру підприємства.Ефективність кооперування полягає в забезпеченні найраціональнішого використання робочої сили і засобів праці, безперервності виробничих процесів, ритмічного виконання робіт, підвищення продуктивності праці. Будучи формою спільної, планомірно організованою виробничої діяльності, кооперування прямим шляхом надає праці суспільний характер. Трьом формам суспільного поділу праці (загального поділу, приватного і одиничного) відповідають три форми кооперування: - всередині суспільства, коли обмін діяльністю і продуктом праці здійснюється між галузями економіки; Кооперування всередині підприємства здійснюється в різних видах: міжцехова кооперування, кооперування внутрішньо дільничне (між бригадами) і кооперування виконавців (всередині бригади). На підприємстві кооперування праці може здійснюватися за умов індивідуального виконання роботи на окремих робочих місцях, багатоверстатної роботи або суміщення трудових функцій і спеціальностей під час колективної роботи.Якщо підвищення розмаїття робіт повязане із запровадженням мотиваційних чинників, то укрупнення технологічних операцій, будучи чинником підвищення продуктивності, повязано насамперед із технічними аспектами. Є й випадки, коли працівники задоволені шаблонової роботою, але у цілому, якщо робота немає достатнього масштабу і глибини, то ставлення до неї працівників, зазвичай, негативне. Економічна ефективність суміщення професій проявляється у раціональному використанні робочого часу на основі ущільнення робочого дня, у можливості виконувати роботи з меншою кількістю виконавців, у скороченні простоїв обладнання, у можливості усунути одноманітність і монотонність праці робітників на потокових лініях. Оцінка ефективності суміщення професій на робочому місці проводиться за наступними показниками: зменшення чисельності працівників, скорочення втрат робочого часу, зростання продуктивності праці, поліпшення використання устаткування. Отже, аналіз та оцінка організації праці на підприємстві - необхідна умова ефективності його роботи, що дозволяє виявити недоліки у процесі організації праці та знайти резерви для покращення показників господарської діяльності підприємства.Сутність організації праці полягає у створенні оптимальної взаємодії працюючих людей, знарядь і предметів праці на основі доцільної організації робочих систем (робочих місць) з урахуванням продуктивності і потреб людини. Мета організації праці складається з двох взаємоповязаних частин: підвищити дохідність підприємства або коефіцієнт корисної дії робочої системи, тобто виробляти більшу кількість продукції належної якості при низьких витратах; гуманізувати працю шляхом зниження високого навантаження на працівників та підвищення безпеки праці. Основними напрямами підвищення рівня організації праці та її ефективності є: - розподіл і кооперування праці, що полягають в науково-обґрунтованому розподілі працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також обєднанні їх у виробничі колективи; Тому структура організації праці і система її управління на підприємстві повинна бути високо
План
Зміст
Вступ
1. Теоретико-методологічні основи дослідження поняття поділу та кооперування праці
1.1 Сутність і форми поділу праці
1.2 Поняття, види та значення кооперування праці
1.3 Основні показники оцінки ефективності поділу та кооперування праці організації
2. Аналіз стану та діагностика проблем організації праці на підприємстві ТЗОВ "Євроком"
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ТЗОВ "Євроком"
2.2 Аналіз наявного стану організації праці працівників ТЗОВ "Євроком"
2.3 Ідентифікація основних проблем поділу і кооперування праці ТЗОВ "Євроком"
3. Шляхи вдосконалення системи поділу і кооперації праці ТЗОВ "Євроком"
3.1 Основні напрямки вдосконалення організації праці на підприємстві
3.2 Рекомендації щодо підвищення ефективності поділу та кооперації праці ТЗОВ "Євроком"